РІШЕННЯ

      ІМЕНЕМ УКРАЇНИ                                                                                                                                15.04.2011року                                                                         Справа № 2-7/11

        Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючої судді Ткачук С.С.

при секретарі    МахотіО.В.,

за участю: позивачки ОСОБА_1 та її представника адвоката ОСОБА_2,

відповідача ОСОБА_5 та його представника ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про розподіл майна сумісної власності та майна яке придбане за час перебування у зареєстрованому шлюбі,

встановив:

Позивачка звернулась до суду з позовом, де просила визнати будинок об'єктом спільної власності,  відступити від рівності часток, визнати її частку в розмірі 2/3 частки вказаного будинку і розподілити майно, яке було ними придбане під час спільного мешкання у незареєстрованому шлюбі і за часи перебування у зареєстрованому шлюбі, виділити їй в натурі ноутбук, пральну машинку, телевізор, стіл та кресло комп'ютерні, а різницю вартості май-о стягнути за результатами розподілу.

В обґрунтування позову привела, що з 03.12.2006р. вона почала жити разом з відповідачем у будинку АДРЕСА_1, який було куплено 14.12.2006 за рахунок банківського кредиту «Райффайзер Банк Аваль». С кінця грудня 2006р. вона пішла працювати до відповідача реалізатором і за домовленістю її зарплату вона не отримувала, бо ці гроші витрачалися на сімейні потреби, в т.ч. і на погашення кредиту. 09.06.2007 вони зареєстрували шлюб з відповідачем, а ІНФОРМАЦІЯ_1. у них народилася донька. Протягом вересня-жовтня 2007р. почали провадити капітальний ремонт в будинку, а саме, замінили 5 вікон, зруйновано сарай та побудовано новий, перекрито дах над будинком, в приміщенні будинку у спальні зроблено підвісну стелю, стіни з гіпсокартону та відкоси біля вікон, у ванній кімнаті: на підлозі виклали кахельну плитку, стіни зашили пластиком, встановлена нова ванна, унітаз, водонагрівальний бак, зроблені відкоси біля вікна, вставлені вхідні металеві двері, збудований на прибудинковій території гараж, встановлені   супутникові антени. Перебуваючи у зареєстрованому шлюбі придбали автомобіль «Ланос» в кредит за 42600грн. ноутбук «Самсунг» вартістю 3477,бгрн., який на цей чс оцінює 3000 грн.; холодильник 10, вартістю 2950грн., зараз оцінює 2000грн.; пральну машину «УУпігрооІ», яку оцінює 1800грн.; генератор Ріггпап, вартістю 2500грн., оцінює 2000грн.; бетономішалку, яку оцінює в 2000грн.; телевізор «ЛОС», який оцінює в 5000грн.;

спальний набір меблі, який оцінює в 4000грн.; кондиціонер «Наіег» який оцінює 1800грн., стіл комп'ютерний, оцінює в 800грн. і крісло комп'ютерне, оцінює в 800грн. Загальну вартість переліченого майна визнає у розмірі 23200грн. Просила виділити їй в натурі: ноутбук, пральну машинку, телевізор, стіл та крісло та стягнути на її користь понесені судові витрати.

В судовому засіданні позивачка позов підтримала і пояснила, що після припинення шлюбу вона виїхала з будинку і на цей час проживає у найманому житлі, бо з відповідачем склалися неприязні стосунки. Відповідач сплачує їй аліменти. Обґрунтовувала свої вимоги своїм майновим станом вона, враховуючи висновок експертизи щодо розміру вартості домоволодіння. Таким чином просила розділити інше придбане майно і сплатити різницю вартості речей що залишаться відповідачу.

Відповідач позов визнав частково і пояснив, що придбав будинок у кредит, коли ще не проживав разом з позивачкою однією сім'єю. Стали проживати у будинку до весілля за 1,5 місяці. Купував речі на зайняті у родини гроші. Холодильник купувала мати, пральна машинка, телевізор, генератор, спальний набір меблі належать брату і матері, бетономішалка відсутня. Визнав вимоги щодо виділення в натурі ноутбуку, столу, крісла та виплати суми за автомобіль, яку сплатили за час шлюбу. Аліменти він сплачує своєчасно, тому вважає, що підстав для визначення частки за позивачкою 2/3 немає. Позивачка у нього ніколи не працювала. В рахунок зайняття грошей представив суду його розписки, які надавав  братові. Просив позов задовольнити частково.

Представник ВАТ «Райффайзер Банк Аваль» позов не підтримав і пояснив, що час оформлення кредиту питання щодо спільного проживання відповідача з жінкою у зареєстрованому шлюбі перевірялось. Кредити оформлені на відповідача і щодо можливості переоформлення сплати частини кредитів на позивачку заперечили.

Заслухавши пояснення сторін і дослідивши матеріали справи су приходить висновку, що позов слід задовольнити частково з наступних підстав.

Вирішуючи питання даного спору, суд виходив з положення ст. 11 УПК в межах заявленого позову, за нормами ст.ст.7,8,69,70 і ст. 74 СК, якою визнано право спіл сумісної власності на майно, яке набуте ними за час спільного проживання жінки та чоловіка однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою та глави 8 цього Коді Також ст.29 ЦК та Закону України « Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»

Із матеріалів справи судом встановлено, що сторони перебували у зареєстровані шлюбі з 09.06.2007р. і припинили свої шлюбні стосунки 28-29 травня 2009 році. За рішення Ясинуватського суду від 30.09.2009 їх шлюб було розірвано. Свідоцтво про розірвання шлюбу» отримали 30.11.2009р. ІНФОРМАЦІЯ_1 року у них народилась донька. Позивачка виїхала з будинку і на цей час донька проживає разом з нею окремо від відповідача. Отримує на доні та себе аліменти від відповідача. Після  припинення  шлюбних стосунків відлові/ продовжив сплачувати кредит за будинок та автомобіль і станом на 27.10.2010 він погасив кредит за будинок, а 09.11.2010 виплатив залишок кредиту за автомобіль. Ці обставі сторони не оспорювали.

За договором купівлі-продажу житлового будинкуАДРЕСА_1 під літерою А-1, з житлое прибудовою А1-1 з шлакоблоку, та з надвірними побудовами: сараї з шлаконабівні В,Г; сарай -Е з шлакоблоку, колодязь -К з залізобетонних кілець, огородження -з штахетника-  1; тротуару з цегли - І, по АДРЕСА_1, укладеного між ОСОБА_7 та ОСОБА_5 14.12.2006г. домоволодіння було продано за 85878грн. Даний договір пройшов 20.12.2006р. державну реєстрацію в електронному Реєстрі прав власності і нерухоме майно. Відповідно до умов цього договору  цей будинок не знаходиться користування інших осіб, продавець зобов'язаний сплатити заборгованість з комунальних послуг, знятись з реєстрації, звільнити будинок від речей, вилучити ключі від будинку і осіб які їх мали і передати будинок покупцеві до 21.12.2006р. Продавець вправі передати будинок покупцеві до настання обумовленого строку.

Представлені суду копії документів, які надавалися державному нотаріусу під чаї посвідчення договору купівлі-продажу будинку свідчать, що одночасно з цим договором був укладений договір іпотеки, кредитний договір на отримання у кредит для купівлі житлового будинку на суму 12500 доларів США із строком погашення до 13.12.2016р. т сплатою 14 % річних за користування кредиту. Відповідачем подана заява до Ясинуватської державної нотаріальної контори про те, що він не перебуває у шлюбі, придбає житловий будинок за гроші, які є його особистою власністю, не були набуті в період шлюбу чи під час спільного проживання однією сім'єю з жінкою, ще не перебуваючи у шлюбі. Заява підписам продавцем ОСОБА_7, як обставини, викладені у заяві мені стороні за договором відомі. До документів додаються довідка від 14.12.2006р. згідно якої в житловому будинку АДРЕСА_1 проживала тільки родина  ОСОБА_7 складом 4 чоловіка. З даними домової книги в будинку були зареєстровані станом на 21.12.2006р. ОСОБА_7 та його син ОСОБА_8

Згідно представлених суду копій заяви та заяви-анкети, які були подані відповідача до укладання кредитного договору, де він зазначив,що станом на 13.12.2006р. проживає в і АДРЕСА_2 просить надати йому кредит для купівлі будинку, у шлюбі не перебуває і посвідчує, що ні з ким не проживає однією сім'єю і немає осіб, які стверджували наявність такого факту та заявляли свої права на майно, яке набуте ними з час спільного проживання і належать їм на праві спільної власності.

Позивачкою представлена довідка видана 30.06.2009р. за підписом голови вуличного комітету Евсенковою В.Я., де зазначено, що позивачка з 03.12.2006р. проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1, а з 21.05.2008 зареєстрована в АДРЕСА_3 разом з сином та донькою. Згідно даних паспорту позивачки вона з дійсно з 21.05.2008р. зареєстрована як мешканець АДРЕСА_3. Ці документи свідчать, що позивачка у встановленому законом порядку реєструвала своє фактичне місце мешкання за різними місцями, окрім адреси: АДРЕСА_1. Суд бере до уваги існуючий правовий порядок реєстрації місця мешкання, визнаний Законом України «Про пересування на території України».

Опитані в суді свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_11 стверджували, що позивачка у грудні 2006р. працювала у відповідача реалізатором і проживала як дружина по АДРЕСА_1. ОСОБА_11 з березня місяця до восени 2007 року  знімала рядом розташований будинок АДРЕСА_3 і пояснювала, що сторони вже мешкали в придбаному будинку однією сім'єю. Відвідувала цей будинок на початку грудня 2006 щоб попрати куртку в пральній машині, бачила кімнату яку підготували для сина позивачки від першого шлюбу.

Суду також представлена інформація з дошкільного навчального закладу №11 «Золоті зернятка», згідно якої син позивачки ОСОБА_12 з 18.04.2007 по 09.06.2009р. відвідував цей дитячий заклад і адреса його мешкання АДРЕСА_1. Дитину забирали і позивач і відповідач ( а.с.133). За інформацією Ясинуватської центральної районної лікарні за адресою АДРЕСА_1  27.01.2007р.   надавалась медична допомога позивачці бригадою швидкої допомоги о 21год.45хв (а.с.205). З відповіді в.о. головного лікаря Ясинуватської центральної районної лікарні позивачка, яка була зареєстрована на АДРЕСА_4 протягом листопада 2006 по лютий 2007р. зверталась на прийом до лікарні, вказана адреса проживання АДРЕСА_3(а.с. 168)

З матеріалів щодо відмови у порушенні кримінальної справи № 1290 вбачається, що у своїх поясненнях відповідач та його рідний брат ОСОБА_4 визнавали, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 разом з позивачкою на протязі останнього півроку, з якою підтримають близькі відносини.

За даними   Ясинуватської об'єднаної державної податкової інспекції (а.с.58) та Ясинуватського міського центру зайнятості приватний підприємець ОСОБА_5 осіб, які перебувають з ним у трудових відносинах не зареєстровано і такого договору у міському центрі зайнятості не реєструвалось. Таким чином ствердження   позивачки, що вона працювала у відповідача за що він не виплачував їй заробітну платну, а витрачав на сплату кредиту за будинок не було підтверджено належними доказами. Суд не бере до уваги пояснення свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 бо в суді ці свідки щодо обставин фактичного проживання у будинку з початку грудня місяця 2006р. посилалися на ствердження самої позивачки.

Враховуючи приведене, суд приходить до висновку, що переконливих доказів щодо ствердження позивачки про укладення договору купівлі-продажу житлового будинку 2 по вул. Октябрська в м. Ясинувата у період спільного проживання з відповідачем однією сім'єю суду не надано.

Довідка видана їй головою вуличного комітету у 2009 та свідчення свідків ОСОБА_10 і ОСОБА_11 спростовуються повідомленнями продавця будинку   ОСОБА_8 під час укладення договору, представленими їм документами до нотаріуса, умовами чинного договору, паспортом на пральну машинку, яка купувалась 18.12.2006. Тому показання свідка ОСОБА_11 не приймає до уваги.

Суд визнає, що сторони почали проживати однією сім'єю з січня 2007 року.

За час спільного проживання однією сім'єю в рахунок погашення кредиту за будинок, виходячи з курсу валюти НБУ - долару США ними було сплачено з січня 2007 по кінець травня 2009р. 27325,46грн.

Згідно договору купівлі-продажу від 31.07.2007р. відповідачем після реєстрації шлюбу з позивачкою було придбано автомобіль моделі Ланос за суму 42600грн. за рахунок грошей отриманих в Ясинуватському відділенні ВАТ «Райффайзер Банк Аваль» згідно кредитного договору від 30.07.2007, який повністю погасив 09.11.2010р. За час шлюбних стосунків в рахунок погашення кредиту сплачено 9174,3грн.

На підставі представлених суду чеків, паспортів та гарантійних талонів встановлено, що з час перебування у не зареєстрованому шлюбі сторони придбали  ноутбук «Самсунг» вартістю 3358,8грн. який на цей час оцінює 3000грн. За час купували: 26.05.2008р.   холодильник   10, вартістю 2950грн., зараз оцінює 2і 23.11.208р. генератор Fіrmаn, вартістю 2500грн., оцінює 2000грн.; бетономішалку, яку оцінює в 2000грн.; кондиціонер «Наіег» який оцінила в розмірі 1800грн.; стіл комп'ютерний, оцінює в 800грн. і  крісло комп'ютерне, оцінює в 800грн. Відповідач заперечив  щодо варт бетономішалки та кондиціонера і настояв на оцінки 1200грн. та 1500грн., стверджував меблі купувала його мати і ціну вказану позивакою не визнав.   Позивачка ціни в кондиціонера та бетономішалки вказані відповідачем визнала. Клопотань щодо проведення товарознавчої експертизи від сторін не надходило.

Пральна машина «Whirpool» купувався 18.12.2006р., згідно товарного 11.09.2008р. телевізор «АОС-32» має ціну 3750грн. і виписаний на ОСОБА_4 не визнає об'єктами спільної власності сторін.

Щодо спального набору меблі позивачка не довела суду його вартість, тому виключає цей набір меблі з об'єктів майна який слід розділити між сторонами.

Опитаний в суді як свідок брат відповідача ОСОБА_4 показав, що брат не вільних грошей і 2007-2008 роки періодично займав у нього гроші, надавши суду розписки  відповідача.

Позивачка ці суми боргу не визнала, відповідач підтвердив.

За клопотанням позивачки була призначена технічна судова експертиза виявлення часу їх написання. Але така експертиза проведена не була.

Приймаючи до уваги оглянуті матеріали про відмову в порушенні кримінальної справи та розписки від 10.01.2007, 11.05.2007,01.08.2007, 10.11.2007, 20.04.2008, 10.08.2 суд встановлює, що відповідач брав різні суми грошей у борг під час як спіл проживання з позивачкою, так і під час перебування з нею у зареєстрованого шлюбу, визнає що гроші бралися на потреби сім'ї, і не визнає правдивими ствердження свідка це його речі, бо він сам підтвердив їх перебування в будинку брата та їх використування за призначенням його родиною.

По справі була проведена судово-технічна експертиза(а.с.77), яка визнала, ринкова вартість будинку після проведення ремонту в приміщенні: заміна даху на будинку та інші будівельні роботи, будівництво сараю і гаражу збільшилась на 51106грн. Але дозвіл на  побудову  сараю і гаражу відсутній, як  відсутній акт прийому цих будівель д експлуатації. Тому враховуючі приведене, суд визнає право позивачці на отримання свої частки витрат понесених і документально підтверджених на виготовлення трьох віка вартістю 5135грн. Розмір інших витрат на купівлю будівельний матеріалів та проведення ремонтних робіт суду не представлено.

За положенням ч. 2,3 ст. 70 СК суд може вийти від засади рівності часток подружжя за рішенням суду збільшити частку дружини, якщо з нею проживає діти, за умови, що розмір аліментів, які вона одержує, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.

Підчас судового розгляду позивачка обґрунтовувала свою вимогу щодо визнання її частки на рівні 2/3 тим, що мешкає у найманій кватирі, залишення позивачу будинку автомобіля та інших цінних речей. Щодо питання одержання нею аліментів, підтвердила їх сплату відповідачем і   обставини   недостатнього розміру в судовому  засіданні не оговорювалися. Тому вважає, що підстав для збільшення частки позивачки щодо майне, як належить сторонам на праві спільної власності немає.

На підставі викладеного суд визнає, що будинок та пральна машинка є предметам! особистої вартості відповідача, але суму 27325,46грн. сплачену за будинок в рахунок кредиту, визнати грошима спільної власності сторін, а розмір части позивачки визнати 13662грн.73коп., яку слід стягнути на її користь. Вимога позивачки про виділення їй в натур ноутбуку «Самсунг» вартістю 3000грн., столу комп'ютерного і крісла комп'ютерного за ціною по 800грн. кожний, холодильник 10 за ціною 2000грн. слід задовольнити на загальну суму 6600 грн. Відповідачу залишити генератор Firman за ціною 2000грн.; бетономішалку зі ціною 1200грн.; кондиціонер «Наіег» за ціною 1500грн., на загальну суму 4700грн. Різницю вартості майна в сумі 950 врахувати на користь відповідача. Враховуючи сплачену за час шлюбу суму кредиту за автомобіль - 9174,30грн., належну Уг частку слід повернути позивачці в сумі 4587грн.15 коп. Також слід стягнути з відповідача на користь позивачки частку витрат які вони спільно понесли на виготовлення 3-х вікон 2567грн.50коп.(5135грн.:2)

Враховуючи приведене на користь позивачці з відповідача слід стягнути грошима 19867грн.38коп.(13662,73грн.+4587,15грн.+2567,5грн.-950грн.)

На підставі ст. 88 ЦПК з відповідача на користь позивачки слід стягнути понесені судові   витрати  пропорційно  розмірі  задоволених  вимог,  а  саме,   в  розмірі 2405,60грн.(198,67грн.+2000грн.+207грн.)

Керуючись ст.ст. 10.11.60,212 ЦПК, суд

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Виділити ОСОБА_1 в натурі майно : ноутбук «Самсунг» вартістю 3000грн., стіл комп'ютерний вартістю 800грн., крісло комп'ютерне вартістю 800грн., холодильник LG за ціною 2000грн., на загальну суму 6600грн.

Виділити ОСОБА_5 в натурі майно: генератор Firman за ціною 2000грн.; бетономішалку за ціною 1200грн.; кондиціонер «Наіег» за ціною 1500грн. на загальну суму 4700грн.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 суму в розмірі 19867грн.38коп. та понесені судові витрати в розмірі 2405грн.60коп.

В решті відмовити.

Рішення може бути оскаржено до судової палати у цивільних справах Апеляційного суду

Донецької області. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення через Ясинуватський міськрайонний суд.

    Суддя:   С. С. Ткачук