Справа №  1-55/11 р.        

В И Р О К

І М Е Н Е М                 У К Р А Ї Н И

             30 березня 2011 року Лохвицький районний суд Полтавської області в складі:

                      головуючого судді –                                                   Сегет  Я.  С.            

                      при секретарі -                                                            Волошиній Л.О.                 

                      за участю прокурора –                                               Катріченко А.М.

                      підсудних –                                                                ОСОБА_1 і ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Лохвиці кримінальну справу по обвинуваченню: 1). ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уро-

                            дженця і мешканця в АДРЕСА_1, українця,

     громадянина України, освіта середня, не одруженого, не працюючого, судимого ви-

     роком Лохвицького районного суду від 27.07.2010р. за ч. 1 ст. 185 і ч. 1 ст. 263 КК     

    України із застосуванням ч. 1 ст. 70 КК України до 2 років і 6 місяців позбавлення  

    волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання із випробу-

    ванням з іспитовим строком в 1 рік, в скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185 КК

    України,  

    та

                        2). ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця с.

                            Річки Білопільський району Сумської області, українця, громадянина України, освіта

                            середня-технічна, не працюючого, згідно ст. 89 КК України не судимого, проживаю-

                            чого в АДРЕСА_2, в скоєнні злочинів, пе-

                            редбачених ст. 198 і ч. 2 ст. 185 КК України, -  

В С Т А Н О В И В  :

                  1). ОСОБА_1 в денний час на початку серпня 2010 року, знаходячись  в с. Сенча Лохвицького району, переслідуючи корисливу мету, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, усвідом-люючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслі-дки та бажаючи їх настання, таємно, повторно, викрав телефонний дріт підвішений до повітряної лінії телефонного зв’язку загальною вагою 75 кг. Вказаний дріт на прохання ОСОБА_1 ОСОБА_3 здав на пункт прийому металобрухту в с. Сенча. Своїми навмисними діями ОСОБА_1 спричинив ВАТ «Укртелеком »матеріальну шкоду на суму 545, 25 грн.

          2). Він же, в денний час в 10-х числах серпня 2010 року, знаходячись  в с. Сенча Лохвицького району за попередньою змовою з ОСОБА_2, переслідуючи корисливу мету, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаю-чи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, таємно, повторно, за допомогою мо-лотка та зубила шляхом пошкодження електроопір, викрали телефонний дріт, підвішений до повітря-ної лінії телефонного зв’язку загальною вагою 80 кг. Вказаний дріт ОСОБА_1 і ОСОБА_2 здали на пункт прийому металобрухту в с. Сенча. Своїми навмисними діями ОСОБА_1 і ОСОБА_2 спричини-ли ВАТ «Укртелеком »матеріальну шкоду на суму 581,60 грн.           

           3). Він же, в денний час 22 чи 23 серпня 2010 року, знаходячись в с. Сенча Лохвицького райо-ну за попередньою змовою з ОСОБА_2, переслідуючи корисливу мету, маючи умисел на таємне вик-радення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, таємно, повторно, за допомогою молотка та зубила шляхом пошкодження електроопір, викрали телефонний дріт підвішений до повітряної лінії телефонного зв’язку загальною вагою 80 кг. Вказаний дріт на прохання ОСОБА_1 ОСОБА_4 здав на пункт прийому металобрухту в с. Сенча. Своїми навмисними діями ОСОБА_1 і ОСОБА_2 спричинили ВАТ «Укртелеком »матеріальну шкоду на суму 581,60 грн.

          4). ОСОБА_2 в денний час на початку серпня 2010 року, знаходячись  в с. Сенча Лохвицького району, переслідуючи корисливу мету, маючи умисел на заздалегідь не обіцяне отримання та збут майна, одержаного злочинним шляхом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, отримав від ОСОБА_1 телефонні дроти, який повідомив йому, що викрав їх з повітряної лінії телефонного зв’язку в с. Сенча загальною вагою близько 75 кг і попросив здати дроти на пункт прийому металобрухту, що ОСОБА_2 і зробив. Своїми навмисними діями ОСОБА_2 спричинив ВАТ «Укртелеком »матеріальну шко-ду на суму 545, 25 грн.

                   В судовому засіданні підсудні ОСОБА_1 і ОСОБА_2 вину в скоєнні злочинів визнали в пов-ному об’ємі, щиро розкаялися і пояснили суду, що дійсно ОСОБА_1 в денний час на початку серпня 2010 року, точної дати не пам’ятає, в с. Сенча викрав біля 75 кг телефонного дроту, підвішеного до повітряної лінії телефонного зв’язку. Вказаний дріт ОСОБА_2 на прохання ОСОБА_1 здав на пункт прийому металобрухту в с. Сенча, отримавши за дріт 49 грн., які витратили на придбання продуктів харчування. Вони же, в денний час в 10-х числах серпня 2010 року, точної дати не пам’ятають, в с. Сенча, за допомогою молотка та зубила, шляхом пошкодження електроопір, викрали біля 80 кг теле-фонного дроту, підвішеного до повітряної лінії телефонного зв’язку. Вказаний дріт вони здали на пункт прийому металобрухту в с. Сенча, отримавши за дріт 96 грн., які витратили на придбання про-дуктів харчування. Вони же, в денний час 22 чи 23 серпня 2010 року, в с. Сенча за допомогою молот-ка та зубила шляхом пошкодження електроопір, викрали біля 80 кг телефонного дроту, підвішеного до повітряної лінії телефонного зв’язку. Вказаний дріт на прохання ОСОБА_1 ОСОБА_4 здав на пункт прийому металобрухту в с. Сенча за 50 грн., отримавши за дріт 50 грн., які витратили на прид-бання продуктів харчування. ОСОБА_2 підтвердив суду, що на початку серпня 2010 року, точної да-ти не пам’ятає, в с. Сенча ОСОБА_1 попросив його здати на пункт прийому металобрухту біля 75 кг телефонного дроту, який з його слів він викрав, що ОСОБА_2 і зробив, здавши дріт на пункт прийому металобрухту в с. Сенча, отримавши за нього 49 грн., які вони витратили на придбання продуктів хар-чування.

                   У відповідності до ст. ст. 299, 301-1 КПК України суд обмежив дослідження фактичних обста-вин справи лише допитом підсудних ОСОБА_1 і ОСОБА_2 та даними, які характеризують особи підсудних.

              Заслухавши пояснення підсудних ОСОБА_1 і ОСОБА_2 суд прийшов до висновку, що вина підсудних повністю доведена.

Суд вважає, що:

- навмисні дії ОСОБА_1, вказані в даному вироці під № 1-3, скоєні ним з прямим умислом, що виразилися в таємному викраденні чужого майна ( крадіжці ), вчиненому повторно, за поперед-ньою змовою групою осіб, вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 185 КК України;

- навмисні дії ОСОБА_2, вказані в даному вироці під №  2-3, скоєні ним з прямим умислом, що виразилися в таємному викраденні чужого майна ( крадіжці ), вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 185 КК України;

- навмисні дії ОСОБА_2, вказані в даному вироці під №  4, скоєні ним з прямим умислом, що виразилися в заздалегідь не обіцяному отриманні та збуту майна, одержаного злочинним шляхом, вір-но кваліфіковані за ст. 198 КК України.

При визначенні виду і міри покарання суд врахував, що підсудний ОСОБА_2 вину в скоєнні злочину визнав, щиро розкаявся, позитивно характеризуються по місцю проживання. Дані обставини суд визнає пом’якшуючими покарання.

Обставини, що обтяжують покарання підсудного ОСОБА_2, судом не встановлені.

Суд у відповідності до вимог ст. 65 КК України, враховуючи тяжкість вчиненого, особу підсу-дного, обставини, що пом’якшують покарання, приходить до висновку, що виправлення та перевихо-вання ОСОБА_2 можливе без ізоляції від суспільства, звільнивши його у відповідності до ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням.   

При визначенні виду і міри покарання суд врахував, що підсудний ОСОБА_1 вину в скоєнні злочину визнав, щиро розкаявся. Дані обставини суд визнає пом’якшуючими покарання.

Обставини, що обтяжують покарання підсудного ОСОБА_1, судом не встановлені.

Суд відмічає, що вироком Лохвицького районного суду від 27.07.2010р. ОСОБА_1 засудже-ний за ч. 1 ст. 185 і ч. 1 ст. 263 КК України із застосуванням ч. 1 ст. 70 КК України до 2 років і 6 міся-ців позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання із випробу-     ванням з іспитовим строком в 1 рік. Суд визнає, що ОСОБА_1 скоїв нові навмисні злочини під час іспитового строку.        

Суд у відповідності до вимог ст. 65 КК України, враховуючи тяжкість вчиненого, особу підсу-дного, обставини, що пом’якшують покарання, приходить до висновку, що виправлення та перевихо-вання ОСОБА_1 не можливе без ізоляції від суспільства.

           Суд вважає, що речові докази:

           - пилку, сокиру з дерев’яною ручкою, молоток, зразки зрубів телефонного дроту та зубило, які знаходяться на зберіганні в камері речових доказів Лохвицького РВ УМВС України в Полтавській об-ласті, у відповідності до вимог п. 1 ч. 1 ст. 81 КПК України як речі, які були знаряддям злочину, що належать підсудним, належить знищити ( а. с. 51-52 );

- 300 кг дроту, які знаходять на зберіганні у ВАТ «Укртелеком », у відповідності до вимог п. 5 ч. 1 ст. 81 КПК України як речі, які були об’єктом злочинних дій, повернути законному володільцю – ВАТ «Укртелеком »( а. с. 16, 51 ).

                 Позовна заява по справі не заявлена, судові витрати відсутні .

                  Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України суд, -                                                 

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 ( двох ) років позбавлення волі.

                  У відповідності до ст. 71 КК України за сукупністю вироків суд до покарання, призначеного за новим вироком, частково приєднує не відбуту частину покарання за вироком Лохвицького районного суду від 27.07.2010р. і остаточно засуджує ОСОБА_1 до 2 ( двох ) років і  9 ( дев’яти ) місяців поз-бавлення волі.

             Взяти ОСОБА_1 під варту в залі судових засідань і строк покарання ОСОБА_1 по даному вироку рахувати з 30 березня 2011р., тобто з дня взяття під варту.

ОСОБА_3 за:

- ч. 2 ст. 185 КК України до 2 ( двох ) років позбавлення волі;

- ст. 198 КК України до 1 ( одного ) року позбавлення волі;

У відповідності до ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш су-ворого покарання більш суворим, суд визначає ОСОБА_2 остаточне покарання в 2 ( два ) роки поз-бавлення волі.

                 У відповідності із ст. 75 КК України суд звільняє ОСОБА_2 від відбування покарання з випро-буванням, якщо він на протязі іспитового строку в 1 ( один ) рік і 6 ( шість ) місяців не вчинить но-вого злочину.

Згідно ст. 76 КК України суд покладає на ОСОБА_2 такі обов’язки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-вико-навчої системи;

             - повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання;

                 - періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

                 Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу суд залишає підписку про невиїзд.

           Речові докази:

           - пилку, сокиру з дерев’яною ручкою, молоток, зразки зрубів телефонного дроту та зубило, які знаходяться на зберіганні в камері речових доказів Лохвицького РВ УМВС України в Полтавській області – знищити;

- 300 кг дроту, які знаходять на зберіганні у ВАТ «Укртелеком », повернути законному володі-льцю – ВАТ «Укртелеком ».

             На вирок може бути через Лохвицький районний суд принесена апеляція до Апеляційного су-ду Полтавської області на протязі 15 діб для ОСОБА_1 з моменту вручення йому копії вироку, а для всіх інших учасників процесу з моменту його проголошення.

                  Вирок постановлено і виготовлено суддею в нарадчій кімнаті на комп’ютері.

                         СУДДЯ                                                                                           Я.  С.  Сегет

" З оригіналом згідно "        Голова суду                                                        Г. Б. Савинський

                                        Зав. канцелярією                                                Л. Г. Несмирна