Справа №2а-1339/ 2011 р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

4 травня 2011 року.              Суддя Алчевського міського суд Луганської області           ОСОБА_1 розглянувши у скороченому судовому засіданні у залі суду в м. Алчевську справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та стягнення недоплаченого підвищення до пенсії як «Дитині війни», -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську про відновлення строку для визнання дій неправомірними та зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії у відповідності до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», як дитині війни за період з 01.08.2010 року по теперішній час та продовжувати виплату цих доплат у подальшому. Враховуючи, що відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України, для звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, встановлюється шестимісячний строк. Оскільки позивачкою не наведено поважних підстав пропуску такого строку, суд вважає, що незнання діючого законодавства не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду, так як, відповідно до ст.57 Конституції України, всі законодавчі акти, які стосуються прав та обов'язків громадян обов'язково підлягають оприлюдненню, то згідно вимог ст. 100 КАС України, адміністративний позов в частині визнання неправомірних дій та зобов'язання провести перерахунок пенсії з 01.08.2010 року, має бути залишений без розгляду. Враховуючи, що строк позовної давності становить 6 місяців, а адміністративний позов було подано до суду 26.04.2011 року, то і перерахування та здійснення виплат підвищення до пенсії має обчислюватися з 26.10.2010 року.

В обґрунтування позовних вимог, позивачка зазначила, що вона має статус «дитини війни», у зв'язку з чим, у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виплачувана їй пенсія повинна підвищуватись на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Вважає, що положення Законів України «Про Державний бюджет України на 2010 р.»та «Про Державний бюджет України на 2011р.»в частині зупинення дії ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»не відповідають Конституції України і тому не можуть застосовуватись.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивач має правовий статус «дитина війни», що підтверджується пенсійним посвідченням (а.с. 04).

Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 року, що набрав чинності 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.

Дію статті 6 вказаного вище Закону зупинено на 2007 рік згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».

Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення статті 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік», якими була зупинена дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», визнані такими, що не відповідають Конституції.

Законом України «Про соціальний захист дітей війни»визначено основи соціального захисту дітей війни та гарантовано їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.

Статтею 6 цього Закону передбачено виплату державної соціальної підтримки дітей війни, яка додатково виплачується до пенсії. Вказана соціальна підтримка не може розцінюватись як пенсія або її складова частина. Тобто, йдеться про різні види правовідносин в системі соціального забезпечення та державної соціальної підтримки.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчій актів України»від 28.12.2007 р. внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зокрема статтею 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання, державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, яка була встановлена у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007р. щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»визнані такими, що не відповідають Конституції України.          

Законами України «Про державний бюджет на 2010 рік та 2011 рік »не було внесено змін і не було зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а було зазначено, що Кабінету Міністрів України надано право встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених бюджетними програмами. Підвищення до пенсії проводиться виходячи з мінімальної пенсії за віком. Отже, нарахування підвищення до пенсії повинні здійснюватись відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Позивачка дійсно є дитиною війни, вона народилася 30 березня 1937 року, що підтверджено її паспортом (а.с. 03), пенсійним посвідченням (а.с. 04). Вона має статус дитини війни і відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004р., їй відповідач повинен був нараховувати та сплачувати щомісячну соціальну допомогу у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 9 липня 2007 року, але це не було здійснено. Тобто, позивачка має право на отримання допомоги за період з 2007 р. в розмірі, встановленому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Оскільки ж позивачка звернулася до Алчевського міського суду з вищевказаним позовом тільки 26 квітня 2011 року, то, суд звертає увагу, що згідно ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод, та інтересів особи встановлюється»шестимісячний строк. Таким чином, вимоги позивачки щодо здійснення перерахунку пенсії, як дитині війни, підлягають задоволенню лише за період з 26 жовтня 2010 року.

Вимоги позивачки про нарахування у майбутньому підвищення до пенсії не підлягають задоволенню, оскільки КАС України передбачено відновлення порушеного права громадянина, а не того, яке може бути порушено в майбутньому.

Керуючись ст.ст.99, 100, 158-163 КАС України, ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов   ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та стягнення недоплаченого підвищення до пенсії як «Дитині війни»  задовольнити частково.

Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області, щодо не нарахування надбавки до пенсії ОСОБА_2 відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», неправомірними.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську перерахувати та здійснити надбавку до пенсії ОСОБА_2 відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та провести відповідні виплати з 26 жовтня 2010 року за рахунок коштів Державного бюджету України.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження та може бути оскаржена в апеляційному суді Донецької області через Алчевський міський суд протягом десяти днів з дня її проголошення.

Суддя:                                                                                    М.В. Антоненко