Справа 22-1228/06 Головуючий у 1-й інстанції Івасюта М.І.
Категорія: 17 Доповідач в апел. інстанції Шашкіна С.А.
РІШЕННЯ
Іменем України
31 липня 2006 року колегія судців Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі
Головуючого Бермеса І.В. суддів: Шашкіної С.А., Волинця М.М. при секретарі Мамчиць О.
з участю позивачів, відповідача ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м.Львова від 13 березня 2006 року,
встановила:
у грудні 2005 року ОСОБА_3 і ОСОБА_4 звернулись із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди у зв»язку із залиттям їхньої квартири АДРЕСА_1, що сталось 26 жовтня 2005р. Просили стягнути солідарно з усіх відповідачів 1 538 грн матеріальної шкоди та 1699 грн моральної шкоди та інші витрати.
Оскаржуваним рішенням позов задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_2, ОСОБА_6 ( фактично ОСОБА_1) та ОСОБА_5 на користь позивачів 1538 грн заподіяної матеріальної шкоди, 100 грн за проведення експертизи, 51 грн державного мита, 80 грн за надання юридичної допомоги та 500 грн моральної шкоди, а всього 2219 грн.
Рішення суду оскаржили відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_1, які покликаються на порушення судом норм матеріального і процесуального права, зокрема покликаються на те, що вони не були повідомлені про розгляд справи, їхньої вини у залитті квартири позивачів немає, залиття сталось з вини ОСОБА_5, просять рішення скасувати, справу направити на новий розгляд.
Вислухавши доповідача, пояснення ОСОБА_1 на підтримання скарги, пояснення позивачів, перевіривши матеріали справи, докази, колегія суддів вважає, що рішення суду слід частково скасувати.
Встановлено, що у жовтні 2005 р. сталось залиття квартири позивачів, внаслідок чого було пошкоджено стеля і стіни (частково) ванни, туалету, кімнати. Факт залиття стверджено актом від 28.10.2005р. та не заперечується відповідачами. З матеріалів справи, пояснень відповідачів вбачається, що залиття сталось з вини ОСОБА_5., яка частково визнала позов в судовому засіданні, пояснивши, що залиття сталось при пранні нею білизни. Рішення суду вона не оскаржила, погодившись із стягненням вказаних судом сум. Розмір матеріальної шкоди стверджено звітом про незалежну оцінку вартості відновлюваних ремонтно-будівельних робіт (а.с.9-24).
Відповідно до вимог ст. 1190 ЦК України солідарну відповідальність перед потерпілим несуть особи, які завдали шкоду спільними діями або бездіяльністю. Оскільки не встановлено вини апелянтів у заподіянні шкоди позивачам, як і спільних дій відповідачів у заподіянні їм збитків, позивачі в судовому засіданні також не могли ствердити в чому саме вбачають наявність спільних дій чи бездіяльності усіх відповідачів і пояснили, що їм все одно хто буде відшкодовувати шкоду, слід частково скасувати рішення суду у зв»язку з допущеними порушенням норм матеріального права і в частині вимог про стягнення збитків з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відмовити в позові. З врахуванням конкретних обставин справи, які встановлені повно, колегія суддів не вбачає підстав для направлення справи на новий розгляд.
Керуючись ст. 1166, 1167, 1190,1192, ЦК України, ст. 307 п.2, 309, 313, 316 ЦПК України, колегія суддів,
Ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_1 задоволити частково, рішення Шевченківського районного суду м.Львова від 13 березня 2006 року скасувати у частині солідарного стягнення збитків з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 та постановити в цій частині нове рішення про відмову в заявлених вимогах про стягнення з них матеріальної, моральної шкоди та інших понесених позивачами витрат. В решті рішення Шевченківського районного суду м.Львова від 13 березня 2006 р. про стягнення збитків з ОСОБА_5 залишити без зміни.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення.
Рішення може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двох місяців з дня проголошення шляхом подання скарги безпосередньо до Верховного Суду України.