Справа №10-129/06 р.                                                          Головуючий у І інстанції

                                                                                               Онишкевич Т.

Категорія - ч.1.ст.384 КК України                           Доповідач - Перетятько В.О.

УХВАЛА судового     засідання

4 серпня 2006 року апеляційний суд Львівської області в складі :

Головуючого                      - Перетятька В.О.

Суддів                                  - Макарова Ю.М., ЯременкаО.Д.

З участю прокурора    - Камінського М.М. адвоката      - ОСОБА_1 Розглянувши    у відкритому судовому засіданні  в м. Львові    апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_1 на постанову Франківського районного суду м.Львова   від   24.07.2006   року   про   поміщення   у   психіатричну  лікарню ОСОБА_2,

                    встановив:

Цією постановою задоволено подання слідчого СВ Франківського РВ ЛМУ УМВСУ у Львівській області Куницької Ю.Б. і поміщено  ОСОБА_2 у Львівську обласну психіатричну лікарню для проведення судово-психіатричної експертизи.

Адвокат ОСОБА_1 на постанову суду подала апеляцію, в якій просить вказану постанову скасувати і направити ОСОБА_2 на додаткову амбулаторну експертизу. Покликається на те, що ОСОБА_2 звинувачується у злочині невеликої тяжкості, вину свою визнав повністю, щиро розкаюється в скоєному, він не є суспільно-небезпечним, має постійне місце проживання, проживає з батьками, навчається на 6-му курсі в Державному університеті інформаційних технологій на факультеті телекомунікаційної системи та мережі. Обвинувачений ніколи не притягувався  ні до адміністративної, ні до кримінальної відповідальності, правопорушення скоїв випадково, необдумано, маючи намір повернути подарований мамою, взятий у кредит мобільний телефон.

Заслухавши доповідача, адвоката ОСОБА_1, яка підтримала свою апеляцію, прокурора, який просить у задоволенні апеляції відмовити, ознайомившись з матеріалами досудового слідства, колегія суддів вважає, що апеляцію адвоката слід задоволити, а постанову скасувати.

ОСОБА_2 обвинувачується втому, що 20.06.2006 року близько 17.00 год. в приміщенні службового кабінету Франківського РВ ЛМУ УМВСУ у Львівській області, перед допитом його в якості потерпілого, будучи попередженим про кримінальну відповідальність за ст.384 КК України, ОСОБА_2 дав завідомо неправдиві покази.

Перевіркою матеріалів досудового слідства, встановлено, що суддя не обгрунтовано прийшов до висновку про необхідність призначення обвинуваченому стаціонарної судово-психіатричної експертизи.

З висновку судово-психіатричної експертизи від 12 липня 2006 року

(акт №НОМЕР_1) випливає що для уточнення глибини розладів в інтектуально-'

мнестичній та емоційно-вольовій сферах ОСОБА_2 потребує

стаціонарного обстеження та проведення стаціонарної судово-                                  

психіатричної експертизи, проте суд при призначенні останньої не мотивує необхідності призначення даної експертизи, не бере до уваги характер і тяжкість вчиненого діяння, позитивну характеристику обвинуваченого, а звідси і суспільну небезпечність останнього.

Як вбачається з матеріалів справи, обвинувачений при додатковому допиті в якості потерпілого 24.06.2006р. з власної волі, самостійно, довів до відома працівників міліції, що на попередньому допиті 20.06.2006р свідомо вів в оману слідство, показавши, що 07.05.2006 року після 22.00 він знаходився у кафе "Тет-а-тет",  що по АДРЕСА_1, у кафе він вживав спиртні напої і не пам'ятає де залишив свій мобільний телефон, а події про вчинення відносно нього пограбування  вигадав та звернувся у Франківський РВ з письмовою заявою і розповів вигадану історію про його пограбування, для того , щоб працівники міліції знайшли та повернули його мобільний телефон. Одже, останній цілком усвідомлював протиправність своїх дій і суспільну небезпеку наслідків своїх діянь. Крім того останній пояснює мотиви, якими керувався при дачі завідомо неправдивих показів.

З врахуванням тяжкості вчиненого злочину, в скоєнні якого ОСОБА_2 обвинувачується, доводів апеляції про його позитивну характеристику, щире розкаєння у вчиненому, і те що він добровільно повідомив про вчинений ним злочин, і як видно з матеріалів справи усвідомлює протиправність своїх дій і їх наслідків,  судова колегія прийшла до висновку, про відсутність підстав та необхідності проведення відносно ОСОБА_2 стаціонарної судово-психіатричної експертизи.

Керуючись ст.ст. 165-2,205 КПК України, судова колегія,  -

            УХВАЛИЛА:

Постанову Франківського районного суду м.Львова від 24.07.2006 року про поміщення у психіатричну лікарню ОСОБА_2, скасувати. Дана постанова підлягає негайному виконанню.

Головуючий:  

 Судді: