Справа № 11а-619/2006 р.  Головуючий у 1-ій інстанції- СкоронськийС.І.

Категорія: ст. 309 ч.2 КК УкраїниДоповідач - Калиняк О.М.

                   УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2006 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого-судді                              КалинякО.М.

суддів                                                  Волинця М.М., Вовка А.С.

при секретарі                                        Михайляк Н.С.

з участю прокурора                        Дудинської Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові кримінальну справу про

обвинувачення ОСОБА_1 за ч.2 ст. 309 КК України за апеляцією засудженої

ОСОБА_1 на вирок Червоноградського міського суду Львівської області від

15 травня 2006 року,                                                                                                                            

                                                                 встановила :                

Вироком Червоноградського міського суду Львівської області від 15 травня 2006 року

ОСОБА_1, уродженка м. Дрогобича Львівської обл., українка, громадянка України, з середньою освітою, не одружена, не працює, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, раніше судима: 28 березня 2005 р. Франківським районним судом м. Львова за ч.І ст. 309 КК України на 1 рік позбавлення волі п звільненням від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком тривалістю один рік,

засуджена за ч.2 ст. 309 на 2 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднане невідбуте покарання за вироком Франківського районного суду м. Львова від 28 березня 2005 року і визначено остаточне покарання - 2 роки 6 місяців позбавлення волі.

Запобіжний захід-взяття під варту залишений засудженій без зміни.

Строк відбуття покарання засудженою рахується з 27 лютого 2006 року, з часу її фактичного затримання.-

Вирішено питання про речові докази та судові витрати.                                                                           

ОСОБА_1 визнана винною в тому, що 09' лютого 2006 року в м. Червонограді Львівської обл. вона повторно незаконно без мети збуту придбала наркотичний  засіб - 4 мл опію ацетильованого, зберігала його при собі та перевезла в приміщення бару „Орхідея" по АДРЕСА_2

На вирок суду засуджена ОСОБА_1 подала апеляцію, в якій просить вирок змінити, призначити їй більш м'яке покарання, покликаючись на те, що покарання є надто суворим, вона визнала свою вину у вчиненні злочину, сприяла у проведенні досудового слідства, має на утриманні малолітню дитину, 2002 року народження.

Провівши у справі судове слідство, заслухавши доповідь судді, пояснення засудженої, думку прокурора про залишення вироку без зміни,.а апеляції- без задоволення, обговоривши наведені в апеляції доводи й перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляцію слід задоволити частково.

Постановлений судом першої інстанції вирок підлягає скасуванню, а справа поверненню на новий судовий розгляд в суд першої інстанції, виходячи з наступного.

При розгляді справи суд першої інстанції допустив однобічність і неповноту судового слідства, що відповідно до п.1 ст. 367 КК України є підставою для скасування вироку.

Згідно з ч.І, п.4 ч.2 ст. 368 КПК України однобічним або неповним визнається судовеслідство в суді першої інстанції, коли залишилися недослідженими такі обставини, з'ясуванняяких  може мати істотне значення для правильного вирішення справи. Судове слідство в

усякому разі визнається однобічним і неповним, коли не були з'ясовані з достатньою

повнотою дані про особу засудженого.                                  

Під час судового розгляду суд першої інстанції не з'ясував з  достатньою повнотою

дані про особу засудженої, зокрема, про наявність у неї неповнолітньої дитини, і не дослідив обставини застосування чи не застосування щодо неї Закону України „Про амністію" від 31 травня 2005 року та звільнення її від покарання, призначеного вироком Франківського районного суду м. Львова від 28 березня 2005 року:

Зазначені обставини мали істотне значення для правильного вирішення справи, оскільки тягли за собою правові наслідки й впливали на кваліфікацію дій засудженої та на призначення їй покарання.

Хоча в апеляції засуджена і не покликалася на ці обставини, однак колегія суддів, виходячи із вимог ст. 365 КПК України, прийшла до висновку про необхідність їх дослідження та скасування вироку суду з  направленням справи на новий судовий розгляд, оскільки таке рішення на користь засудженої.

В ході  проведеного апеляційним судом судового слідства встановлено, що ОСОБА_1 має дитину - дочку ОСОБА_2.

28 березня 2005 року ОСОБА_1 була засуджена Франківським районним судом м. Львова за ч.І ст. 309 КК України на 1 рік позбавлення волі й на підставі ст. 75 КК України звільнена від відбування покарання з іспитовим строком тривалістю один рік.

26 квітня 2005 року вирок був прийнятий на виконання кримінально-виконавчою інспекцією Залізничного району м. Львова.

23 червня 2005 року набув чинності Закон України „Про амністію" від 31 травня 2005 року. Відповідно до п.6 ст. і цього Закону особи, які мають неповнолітніх дітей і які засуджені за умисні злочини, за які законом передбачено покарання менш суворе, ніж позбавлення волі на строк не більше п'яти років, підлягали звільненню від покарання у виді позбавлення волі.

Як вбачається з повідомлення кримінально-виконавчої інспекції Залізничного району м. Львова від 25.07.2006 року, ОСОБА_1 на виклики в інспекцію не з'являлась, місце знаходження її було невідоме, а тому неможливо було застосувати до неї Закон України „Про амністію" від 31 травня 2005 року.

При розгляді справи апеляційним судом засуджена пояснила, що викликів з кримінально-виконавчої інспекції вона не отримувала і питання про застосування щодо неї амністії не вирішувалось. Вона має неповнолітню дитину, батьківських прав щодо дитини не позбавлена і бажає, щоб до неї був застосований Закон України „Про амністію" від 31.05.2005

року із звільненням від покарання, призначеного вироком Франківського районного суду м. Львова від 28 березня 2005 року.'

Засудженою подана заява місцевому суду про звільнення її від покарання за вироком Франківеького районного суду м. Львова від 28 березня 2005 року на підставі Закону України „Про амністію" від 31 травня 2005 року, оскільки вона має неповнолітню дитину.

За таких обставин вирок суду першої інстанції підлягає скасуванню, а справа поверненню на новий судовий розгляд.

Суду першої інстанції необхідно всебічно, повно та об'єктивно дослідити всі обставини справи й постановити судове рішення після розгляду та з врахуванням результатів розгляду місцевим судом у встановленому законом порядку справи про застосування щодо ОСОБА_1 Закону України „Про амністію" від 31 травня 2005 року та вирішення .питання про звільнення її від покарання, призначеного вироком Франківеького районного суду м. Львова від 28 березня 2005 року.

Керуючись ст.ст. 365, 366, п.1 ч.І 367, ч.І, п.4 ч.2 ст. 368 КПК України, колегія суддів

                                            У х в ал и л а:

Апеляцію засудженої ОСОБА_1 задоволити частково.

Вирок Червоноградського міського суду Львівської області від 15 травня 2006 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суду

Головуючий:

                                                                                                                                                                Судді: