Справа № 22-1726/06р. Головуючий у 1-й інстанції-Корейко СВ.
Категорія справи - 16 Доповідач в апеляційній інстанції - Цяцяк Р.П.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 серпня 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду
Львівської області у складі:
головуючого - судді Цяцяк Р.П.,
суддів Мусіної Т.Г. і Павлишина О.Ф.,
при секретарі Раб О;В.
та за участю ОСОБА_1 і ОСОБА_2, їх представника
та представника ВАТ "Львівобленерго",
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ВАТ "Львівобленерго" на рішення Сихівсікого районного суду м. Львова від 20 квітня 2006 року,
ВСТАНОВИЛА:
Оскаржуваним рішенням ВАТ "Львівобленерго" відмовлено у задоволенні позову до ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про стягнення на користь ВАТ "Львівобленерго" 5717 грн. 40 коп. заподіяних' збитків внаслідок порушення згаданими відповідачами Правил користування електричною енергією для населення (ПКЕЕН) та частково задоволено зустрічний позов ОСОБА_1 і ОСОБА_2 до ВАТ "Львівобленерго": визнано акт НОМЕР_1 незаконним, дії ВАТ "Львівобленерго" по відключенню енергопостачання квартири АДРЕСА_1 протиправними та зобов'язано ВАТ "Львівобленерго" відновити енергопостачання згаданої квартири. Рішення в частині зобов'язання ВАТ "Львівобленерго" відновити енергопостачання квартири допущено до негайного виконання. В решті позовних вимог ОСОБА_1 і ОСОБА_2. відмовлено.
В апеляційній скарзі ВАТ "Львівобленерго" просить рішення суду першої інстанції змінити: повністю задовольнити позовні вимоги ВАТ "Львівобленерго" до ОСОБА_1 і ОСОБА_2., а в задоволенні зустрічного позову останніх - відмовити, покликаючись на порушення судом норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими.
Вважають, що судом не було враховано того факту, що ОСОБА_2. підписала оскаржуваний нею акт і не виклала у ньому зауважень по суті виявленого порушення.
Також вважають, що судом необгрунтовано було прийнято до уваги лист Львівського територіального представництва Національної комісії регулювання електроенергетики України від 09.02.2006 року № НОМЕР_2, яке не манежним чином оцінило усі обставини справи: не дало оцінку розпису споживача у складальному акті та її зауваженням у ньому, які не спростовують та не заперечують факт виявленого порушення; не проаналізувало споживання електричної енергії у квартирі відповідачів, аналіз якого підтверджує факт виявленого порушення; вважають незрозумілим висновок про те, що виявдений у ванній кімнаті дріт, який було прикручено до батареї центрального опалення, Можна використовувати для заземлення побутових приладів, оскільки третій провідник розетки і так заземлений та додаткового пристосування для цього не потрібно.
Судом не застосовано п.53 ПКЕЕН, який в даному випадку необхідно було
застосувати, що є порушенням матеріального права.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника" ВАТ "Львівобленерго" на підтримання апеляційної скарги і заперечення відповідачів' та їх представнйка перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступник підстав.
Статтею 212 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів і що жоден доказ не має для.суду наперед встановленого значення.
Одним з доказів по справі, на якому акцентує увагу апелянт, є акт НОМЕР_1, який підписала ОСОБА_2. (яка на час проведення перевірки була у квартирі), не виклавши при цьому зауважень до нього по суті.
В той же час, судом встановлено, що ОСОБА_2. є особою пенсійного віку (1945 р.н.), за освітою філолог і працює вчителем в школі.
Як пояснила в суді ОСОБА_2., в електропостачанні вона не має навіть елементарних знань і оскільки перевіряючі мали намір відключити електропостачання її квартири, то всі її дії були спрямовані на те, щоб уникнути такого відключеннл в зимовий період та напередодні свята (святого Миколая), на яке до її чоловіка (ОСОБА_1) повинні були прийти їх рідні і до якого вона в той час готувалась,
За вище наведених обставин, колегія суддів чриходить до висновку, що підписання ОСОБА_2. акту, що оспорюється, не може бути достатнім доказом того, що згаданий відповідач визнала факт безоблікового споживання нею електроенергії.
Пунктом 12.6 Договору про користування електричною енергією, укладеного між сторонами 16.08.2003 року, встановлено, що енергопостачальник зобов'язуєтіся не менш як один раз на 6 місяців проводити контрольне знімання показань приладів обліку у споживача (а.с. 32-33).
В матеріалах справи міститься довідка про використання електроенергії сім'єю ОСОБА_1 (а.с. 58), яку апелянт не заперечує і не оспорює,
Як вбачається зі згаданої довідки, протягом тривалого часу (протягом 10-ти років) сім'я ОСОБА_1 споживала електричну енергію приблизно рівномірно і у кількості, яку не можна назвати незначною (з урахуванням періодів року, а також складу сім'ї - дві особи), а тому також не може прийматись до уваги, як обґрунтоване, твердження апелянта про те, що Львівське територіальне і представництво Національної комісії регулювання електроенергетики України у своїх висновках, викладених у листі від 09.02,2006 року за № НОМЕР_2, "не належним чином оцінило усі обставини справи": Зокрема - "не проаналізувало споживання електричної енергії за адресою проживання відповідачів", яке "вкрай низьке".
В ході судового розгляду справи обидві сторони спору визнали, що лічильник електричної енергії по квартирі сім'ї ОСОБА_1 знаходиться на сходовій клітці загального користування, не закритий, не пошкоджений, так само, як і не пошкоджені пломби на ньому.
За таких обставин суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що споживач не може нести відповідачьності за неправильне підключення згаданого приладу обліку.
Будучи допитаними в якості свідків в суді першої інстанції, працівники ВАТ "Львівобленерго" ОСОБА_4 і ОСОБА_5, які приймали участь у перевірці квартири сім'ї ОСОБА_1 і у складанні оспорюваного акту, пояснили, що ''заземлення: могло бути встановлено з метою крадіжки електроенергії" і що вони 'припускають,' що при приєднані заземлення до розетки можна безобліково споживати електроенергію". Тобто, як вбачається з наведених пояснень, твердження апелянта про безоблікове споживання .відповідачами електроенергії грунтується на припущеннях, а не на безспірних доказах,
У вище згаданому листі Львівського територіального представництва Національної
комісії регулювання електроенергетики України від 09.02.2006 року № НОМЕР_2 також
міститься висновок про те, що "вина споживача у неправильному підключені лічильника
енергопостачальником не доведена" і що "Акт не містить підстав, достатніх для припинення
електропостачання споживача та проведення йому нарахувань відповідно до Методики ..."
(а.с. 14-15).
За вище наведених обставин суд першої інстанції прийшов до вірногс висновку, що позивачем не доведено порушення відповідачами Правил користування електричною енергією для населення.
З урахуванням вище наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції дав вірну оцінку доказам по справі та матеріалам справи в цілому та ухвалив рішення по справі з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, рішення суду, а тому підстави для його скасування відсутні і апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 303, 307 ч. 1 п. 1, 308, 314 ч.1 п. 1, 315 ЦПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ВАТ "Львівобленерго" відхилити і залишити рішення Сихівського районного суду м. Львова від 20 квітня 2006 року без змій.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двох місяців з дня набрання ухвали законної сили.