Справа № 22ц-1378\2006 p.

Головуючий у 1-й інстанції: Білоус М.В. Доповідач: Острянський В.І.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 серпня 2006 року                                           місто Чернігів

Апеляційний   суд   Чернігівської    області у складі:

головуючого - судді Острянського В.І, суддів - Іваненко Л.В., Нечасного Л.А.

при секретарі - Вареник О.М., з участю сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 5 квітня 2006 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою з поновленням меж та про відшкодування матеріальної та моральної шкоди і за позовом ОСОБА_2. до ОСОБА_1. про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, -

встановив:

У серпні 2005 року ОСОБА_1. звернулась з позовом до ОСОБА_2. про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та про поновлення меж земельної ділянки, посилаючись на те, що сторони є користувачами суміжних земельних ділянок. Зокрема, позивач є власником разом з дочкою ОСОБА_3 будинку АДРЕСА_1 ; що межі земельної ділянки порушені і не відповідають архівним матеріалам Прилуцького міського відділу земельних ресурсів. Позивачка, вважаючи, що межі порушені відповідачкою в справі, просила суд усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою шляхом приведення її меж у попередній стан, зобов'язати ОСОБА_2. знести самочинно побудовану господарську споруду по АДРЕСА_2; стягнути в її користь з відповідача матеріальну шкоду та моральну шкоду в розмірі 2 тис. грн.

ОСОБА_2. звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1., Прилуцького відділу земельних ресурсів і МТП „Зодчий" про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою (а.с. 13-65), який вона датувала 20 травня 2005 року, а суд ухвалою від 1 вересня 2005 року об"єднав обидва позови в одне провадження    і далі розглядав    разом без оплати зустрічним    позивачем судового збору.

ОСОБА_2. у цьому позові посилалась на те, що Прилуцький міськвиконком своїм рішенням НОМЕР_1 року надав їй земельну ділянку в тимчасове користування на умовах оренди терміном на 5 років, площею 1711,0 кв м для обслуговування магазинів.

Проте, при перевірках встановлено, що позивачка за зустрічним позовом користується меншою ділянкою.

Тому просила суд зобов"язати Прилуцький земельний відділ та МТП „Зодчий" провести інвентаризацію земельної ділянки, а ОСОБА_1. зобов'язати не чинити перешкод в користуванні земельною ділянкою по АДРЕСА_2, шляхом перенесення паркану ; зобов"язати Прилуцький відділ земельних ресурсів провести перерахунок орендної плати за користування земельною ділянкою по АДРЕСА_2 за період з травня 1999 року по теперішній час.

В процесі судового розгляду ухвалою суду від 9 березня 2006 року (а.с. 126) була прийнята відмова від позову ОСОБА_2. в частині позовних вимог щодо відповідачів Прилуцького міського відділу земельних ресурсів та малого приватного підприємства „Зодчий", залучивши їх в якості третіх осіб без самостійних вимог.

Рішенням суду від 5 квітня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено.

Зобов"язано ОСОБА_1 усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою ОСОБА_2., шляхом приведення суміжної межі у відповідність зі схемою- планом висновків судової земельно-технічної експертизи від 20 лютого 2006 року, позначеної на ньому лінією зеленого кольору , при цьому земельна ділянка ОСОБА_2. повинна відповідати розміром 1920 км м.

Зобов"язано ОСОБА_2. вирішити питання у Прилуцькому міськвиконкомі щодо подальшого використання земельної ділянки в зазначених межах.Стягнуто з ОСОБА_1. в користь ОСОБА_2. 230 грн. 40 коп. витрат за проведення експертизи.

У позові ОСОБА_1. до ОСОБА_2. про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та відшкодування матеріальної та моральної шкоди суд відмовив.

Не погоджуючись з таким рішенням ОСОБА_1. подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення місцевого суду та постановити нове, яким усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою, шляхом приведення її меж у попередній стан згідно з документацією.

Зобов"язати ОСОБА_2. знести самочинно побудовану господарську будівлю на земельній ділянці АДРЕСА_2 та стягнути з ОСОБА_2. у її користь матеріальну та моральну шкоду в розмірі 2 тис. грн.

Заслухавши доповідача , пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Постановивши рішення , місцевий суд виходив з того, що вимоги ОСОБА_1. не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні і задоволенню не  підлягають, а позовні вимоги    ОСОБА_2.  підтверджені матеріалами справи, тому суд їх задовольнив.

Проте апеляційний суд не може погодитись з таким висновком місцевого суду.

З матеріалів справи слідує, що позивачці в домоволодінні АДРЕСА_1 належить 7/36 його частини, а іншим співвласником цього домоволодіння є ОСОБА_3 (а.с. 46). Тому місцевий суд вирішуючи вимоги за обома позовами без врахування наведеного, вирішив питання про права та обов'язки ОСОБА_3, яка не брала участі в справі. Дана обставина є безумовною підставою для скасування рішення суду і передачі справи на новий розгляд згідно з правилами п.4 ст. 311 ЦПК України.

Крім того, місцевий суд зобов"язав Правдивець вирішити питання у Прилуцькому міськвиконкомі щодо подальшого використання земельної ділянки в зазначених межах. Однак таких вимог не містить ні первинний позов, ні зустрічний позов, що є порушенням правил ст. 11 ЦПК України щодо розгляду цивільних справ у межах заявлених вимог.

Також зустрічний позов не містить даних про його реєстрацію місцевим судом відповідно до правил ст. 118 ЦПК України, а відкриття провадження по ньому відбулось 1 вересня 2005 року, тому виникає необхідність перевірки належності зустрічного позивача у зв"язку з тим, що ОСОБА_2. на підставі рішення міськвиконкому від 25 квітня 2000 року було виділено земельну ділянку по АДРЕСА_2 в оренду на 5 років, про що остання уклала угоду від 27 липня 2000 року.

За таких обставин оскаржуване рішення місцевого суду не може вважатись законним та обгрунтованим, воно підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 311, 315, 319 ЦПК України, суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 5 квітня 2006 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до того ж суду в іншому складі.

Ухвала набуває законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України впродовж двох місяців з часу набуття нею законної сили.

Головуючий:        Судді: