Справа № 22- ц - 1320/2006р. Головуючий у 1 інст. - Клопот С.Л.
Доповідач - Шемець Н.В.
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 серпня 2006 року апеляційний суд Чернігівської області у складі: Головуючого - судді Іваненко Л.В. Суддів - Шемець Н.В.,Губар B.C.,
При секретарі - Пац Т.М.
З участю - позивача ОСОБА_1., представника відповідача - Березовчук М.Л.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства „НВП" "Інтернет технології та електронні комунікації" про поновлення на роботі, стягнення невиплаченої та незаконно утриманої зарплати, невиплаченої компенсації за невикористані відпустки, середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди , -
встановив:
У серпні 2005 року ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до відповідача та неодноразово уточнивши позовні вимоги просив поновити його на посаді заступника начальника ВАТ „НВП" "ПЕК" з 24.03.2005 року, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу, стягнути заробітну плату в сумі 29936, 38 грн. та компенсацію у сумі 5930,19 грн., в тому числі невірно нараховану та незаконно утриману заробітну плату за січень 2005 року в сумі 1462,40 грн., за лютий 2005 року у сумі 1462,40 грн., березень 2005 року у сумі 1243,04 грн., стягнути індексацію по заробітній платі у сумі 788,34 грн., стягнути незаконно утримані з нього 30.05.2000 року 2000 грн. та 2296 грн.46 коп. при звільненні в березні 2005 року, стягнути компенсацію за невикористані відпустки у сумі 4350,64 грн., в тому числі ненараховану та невиплачену компенсацію за 10 днів відпустки згідно наказу НОМЕР_1 року у сумі 731,2 грн. та моральну шкоду у сумі 2500 грн.. Свої вимоги позивач мотивував тим, що його було звільнено з роботи незаконно, що ніякої комерційної інформації він не розголошував, крім того, при звільненні з нього незаконно було утримано 2000 грн. у рахунок погашення неіснуючого боргу, у період його роботи заробітна плата виплачувалась не в повному обсязі, щорічна відпустка не надавалась і при звільнення компенсація за неї не виплачувалась.
Заочним рішенням Деснянського районного суду м.Чернігова від 15 травня 2006 року позов задоволено частково. Зобов'язано ВАТ „НВП" "Інтернет технології та електронні комунікації" поновити ОСОБА_1. на посаді заступника голови правління з виробництва з 24.03.2005 року. Стягнуто з ВАТ „НВП" "Інтернет технології та електронні комунікації" на користь ОСОБА_1. 20625 грн. 16 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу, 2000 грн. утриманої зарплати та 2000 грн. моральної шкоди, а всього 24625 грн. 16 коп. та 226 грн. 25 коп. судового збору на користь держави.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1. просить рішення суду частково скасувати в частині відмови в стягненні з відповідача невиплаченої заробітної плати за період 2000-2005 p.p., відмови в стягненні індексації заробітної плати, компенсації за затримку заробітної плати, компенсації за частину невикористаних відпусток за період 1995-2005 років як необгрунтоване. Скасувати рішення в частині стягнення з відповідача 2000 грн., що були незаконно утримані з позивача за договорами позики НОМЕР_2. та НОМЕР_3. як помилкове, оскільки незаконно утримано 4296 грн.46 коп.
Вислухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків.
Відмовляючи позивачеві у стягненні невиплаченої заробітної плати за 2000-2005 p.p. суд 1 інстанції прийшов до висновку, що відсутні підстави вважати неправомірним нарахування позивачу заробітної плати за вказаний період.
Апеляційний суд частково погоджується з таким висновком суду 1 інстанції. Належних доказів щодо умов оплати праці позивача за період 2000р. -березень 2004р. матеріали справи не містять. Представник відповідача в судовому засіданні апеляційного суду стверджувала про відсутність на підприємстві первинних документів, що стосуються умов оплати праці позивача, нарахувань та виплати заробітної плати та обліку робочого часу. Надана нею в судове засідання апеляційного суду 29.08.2006 року довідка НОМЕР_4 року про заробітну плату ОСОБА_1. за 2000-2005 роки не містить підстав її видачі, тому суд оцінює її критично. Щодо представлених копій наказів за 2001-2005 p.p. про надання працівникам , в т. числі і ОСОБА_1, відпусток без збереження заробітної плати, то перевірити правильність нарахування заробітної плати позивачу немає можливості, оскільки не надані відповідачем первинні документи, в тому числі і табелі обліку робочого часу. Надані позивачем відомості про нараховану заробітну плату за 2000-2004 p.p. а.с.26-30 суд не може взяти як належний доказ, оскільки це відомості управління ПФУ В Деснянському районі м.Чернігова, а не роботодавця.
Згідно розпорядження відповідача НОМЕР_5. а.с.83 позивачу з 02.04.2004 року було встановлено часову тарифну ставку у розмірі 9,14 грн. за годину фактично відпрацьованого часу.
Наказом НОМЕР_6 року з 01.02.2005 року ОСОБА_1 встановлено часову тарифну ставку у розмірі 4,57 грн. за фактично відпрацьований час, проте рішенням Деснянського районного суду м.Чернігова від 22 липня 2005 року зазначений наказ скасований і рішення суду залишено без змін ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 03.11.2005 року. Тому апеляційний суд вважає, що з 02.04.2004 року позивачу визначено оплату праці згідно наказу НОМЕР_5 Оскільки в матеріалах справи наявна довідка відповідача про нарахування і виплату позивачеві заробітної плати за січень-березень 2005 року а.с.82 і нарахування проведено всупереч наказу НОМЕР_5 , то апеляційний суд приходить до висновку, що лише в цій частині вимоги ОСОБА_1. про стягнення заробітної плати в врахуванням індексації і компенсації підлягають задоволенню. Щодо січня 2005 року, то апеляційний суд з врахуванням наданої копії наказу відповідача НОМЕР_7 року про те, що на період з 10.01.2005 року по 21.01.2005 року всім працівникам надані відпустки без збереження заробітної плати, а вхід на підприємство можливий лише з письмового дозволу ОСОБА_1., як заступника Голови правління з виробництва, та пояснень ОСОБА_1. в апеляційному суді, що він працював у зазначені дні, оскільки як випливає з наказу він мав вирішувати питання доступу на підприємство і цього не спростувала представник відповідача, а табелі обліку робочого часу суду не представлені, то апеляційний суд приходить до висновку, що цей місяць також підлягає оплаті.
Належить стягнути з відповідача на користь позивача заробітну плату за період січень - березень 2005 року в сумі 4021грн.60 коп./9,14 грн. х 8 год. х 19 робочих днів за січень 2005 року =1389,28грн.; 9,14 грн. х8год.х20 робочих днів за лютий 2005 року =1462,40 грн.; 9,14 грн.х8 год.хіб роб. днів за березень 2005 року = 1169,92 грн./; Сума компенсації втрати частини доходів працівника у зв"язку з порушенням строків їх виплати за зазначений період становить 460 грн.71 коп./ приріст індексу споживчих цін в зазначений період невиплати доходу становить відповідно 12,7%,11,6%, 9,8%, а суми - 176,43 грн.,169,63 грн.,114,71 грн. Сума індексації за цей період складає 230 грн.58 коп.-15,7%, 17,6%, 17,6 %- приріст індексу споживчих цін, індексації підлягає 453 грн., суми до сплати відповідно 71,12грн. за січень 2005 року,79,73 грн. за лютий і березень 2005 року.
Щодо вимог про стягнення компенсації за невикористані відпустки за 1995-2000 p.p., то апеляційний суд вважає правомірною відмову у задоволенні цих вимог, оскільки минули строки звернення позивача до суду за захистом цього права, передбачені ст. 233 КЗпП України.
Стосовно компенсації за 10 днів невикористаної відпустки згідно наказу НОМЕР_1 року а.с.80, то суд 1 інстанції вірно зазначив, що оскільки позивача поновлено на роботі, підстав для стягнення компенсації за невикористану відпустку не вбачається і це питання має бути вирішено роботодавцем.
Апеляційний суд вважає, що не підлягає задоволенню вимога позивача про стягнення з відповідача незаконно утриманої в березні 2005 року при звільненні суми 2296 грн. 46 коп., про що зазначено в довідці а.с. 82.
Апеляційний суд виходить з того, що в березні 2005 року при звільненні ОСОБА_1 заробітна плата не була виплачена, а була направлена на погашення позики.
Проте рішенням суду заробітна плата за січень-березень 2005 року стягнута на його користь, тому підстав ще і для стягнення 2296 грн.46 коп. немає.
З відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір в сумі 321 грн. 88 коп. замість 226 грн.25 коп. , як зазначено в рішенні суду 1 інстанції.
Керуючись ст.ст.307,309ч.1п.1,3,313-314,316,319 ЦПК України, ст.ст. 83, 94,95,115,127,233 КЗпП України, Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМ України №1078 від 17.07.2003 року дюстановою КМ України №159 від 21.02.2001 року "Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв"язку з порушенням термінів їх виплати" з подальшими змінами , апеляційний суд
ВИРІШИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 -задовольнити частково.
Рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 15 травня 2006 року в частині відмови у стягненні заробітної плати за січень -березень 2005 року, компенсації та індексації на цю заробітну плату - скасувати та задовольнити вимоги ОСОБА_1 в цій частині, стягнувши з ВАТ „НВП"„Інтернет технології та електронні комунікації" на користь ОСОБА_1 4021 грн. 60 коп. заробітної плати, 460 грн.71 коп.- компенсації втрати частини доходу,230 грн.71 коп.- індексації заробітної плати, а всього 4712 грн. 89 коп.
ВАТ „НВП" „ІТЕК" при виплаті належних ОСОБА_1 коштів провести утримання податків та обов"язкових платежів.
Змінити суму стягнутого з ВАТ „НВП" „ІТЕК" судового збору, визнавши належною до стягнення суму 321 грн.88 коп.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду.
Головуючий :
Судді: