Справа № 22 - ц - 1272/2006р.                           Головуючий у 1 інст. - Бечко Є.М.

Доповідач - Шемець Н.В.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

29 серпня 2006 року апеляційний суд Чернігівської області у складі: Головуючого - судді Іваненко Л.В. Суддів - Губар B.C., Шемець Н.В.

При секретарі - Пац Т.М.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 21 червня 2006 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, визнання права власності, -

встановив:

У червні 2005 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача про визнання права власності та поділ квартири та іншого рухомого сумісного майна подружжя.

В ході розгляду справи позивачка уточнила позовні вимоги, просила визнати за нею право власності на % частину квартири   АДРЕСА_1, від позовних вимог в частині виділення рухомого майна відмовилась. Ухвалою Деснянського районного суду м.Чернігова від 20 жовтня 2006 року прийнята відмова ОСОБА_1. від позовних вимог щодо виділення їй рухомого майна.

Заочним   рішенням Деснянського районного суду м.Чернігова від 20 жовтня 2005 року позов задоволено.

Ухвалою Деснянського районного суду м.Чернігова від 22 лютого 2006 року скасовано заочне рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 20 жовтня 2005 року.

Рішенням Деснянського районного суду м.Чернігова від 21 червня 2006 року в задоволенні позову відмовлено. Стягнуто з      ОСОБА_1 88,23 грн. судових витрат та ЗО грн. на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1. просить рішення суду скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, мотивуючи свої вимоги тим, що судом неповно встановлені обставини, що мають значення для справи, зокрема, суд послався на розписку ОСОБА_3., згідно якої вона отримала від матері відповідача сто мільйонів купоно-карбованців і вказав, що розписка в достатній мірі підтверджує придбання квартири за кошти матері відповідача, однак з цим на її думку не можна погодитись, оскільки судом не з"ясовано чи дійсно розписка написана ОСОБА_3., за що нею отримані гроші, чому розписка написана за 2 роки до укладення договору купівлі продажу спірної квартири, не встановлена її дійсна вартість. Крім того, судом порушено норми процесуального права, а саме ст.ст. 214, 215 ЦПК України. Справу розглянуто без залучення до участі у справі ОСОБА_4., яка є учасником спільної власності і їй належить 1/2 частина спірної квартири.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1. підлягає частковому задоволенню, рішення суду скасуванню в частині відмови у визнанні права власності на % частину квартири та з ухваленням нового про задоволення цієї частини вимог позивачки, виходячи з наступного.

Згідно матеріалів справи ОСОБА_1 і ОСОБА_5. перебували в зареєстрованому шлюбі з 07.09.1993 року по березень 2004 року.

В період шлюбу 31.10.1995 року відповідач по справі за договором купівлі-продажу придбав у ОСОБА_3. 3/5 частини квартири АДРЕСА_2 за сто мільйонів карбованців, які продавець отримала від покупця повністю до підписання договору   а.с.86. 26.04.1996 року ОСОБА_5 за договором міни передав ОСОБА_6., ОСОБА_7 належні йому 3/5 частини квартири АДРЕСА_2, ОСОБА_8, його мати, передала належну їй квартиру АДРЕСА_3, ОСОБА_9,ОСОБА_10., ОСОБА_11. ,ОСОБА_12, а взамін вони отримали чотирьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1 а.с.83.

Згідно даних Чернігівського МБТІ за ОСОБА_2 та ОСОБА_8. зареєстровано по 1/2 частини спірної квартири.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1. суд 1 інстанції прийшов до висновку, що надана в судове засідання розписка від 12.08.1993 року про отримання ОСОБА_3. від ОСОБА_8 ста мільйонів купоно-карбованців підтверджує в достатній мірі придбання квартири по АДРЕСА_2 за кошти матері відповідача і тому спірна квартира не є майном подружжя.

Проте дана розписка на а.с.85 суперечить договору купівлі -продажу від 31 .10.1995 року, де чітко зазначено, що ОСОБА_3 отримала сто мільйонів карбованців повністю від ОСОБА_5. до підписання договору і тому апеляційний суд   не може визнати розписку належним доказом по справі.

Згідно чинного на час вчинення купівлі - продажу, міни квартири КпШС УРСР,зокрема ст.22, та чинної нині ст.60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить їм на праві спільної сумісної власності.

Оскільки 1/2 частина спірної квартири набута сторонами в період шлюбу, то вона є їх спільною сумісною власністю і позивачка має право на % частину даної квартири, тому за нею належить визнати право власності на % частину спірної квартири.

Належить стягнути з ОСОБА_5. на користь ОСОБА_1. 99 грн.61 коп. на повернення понесених нею судових витрат.

Керуючись ст.ст. 24 КпШС УРСР,60 СК України, ст.ст.307,309ч.1 п.2,3,313-314,316,319 ЦПК України,   апеляційний суд

ВИРІШИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1- задовольнити частково.

Рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 21 червня 2006 року в частині відмови ОСОБА_1. про визнання права власності на квартиру-скасувати, задовольнити її вимоги в цій частині , визнавши за ОСОБА_1 право власності на % частину квартири АДРЕСА_1, визнавши частку ОСОБА_5 в даній квартирі, що належить йому   на праві власності, такою, що становить % частину.

В частині стягнення судових витрат рішення суду залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_5 . на користь ОСОБА_1. на повернення понесених нею судових витрат 99 грн. 61 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду.

Головуючий :

Судді:

З