Справа №  1-72/11

В И Р О К

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

08 квітня 2011 року

смт.Любар

  Любарський районний суд Житомирської області у складі:

                                                       головуючого-судді     В.Б.Шидловського

                                                                 при секретарі     В.М.Лісничій

                                                    з участю прокурора     В.Д.Колотюка            

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у селищі Любар кримінальну справу по обвинуваченню:  

     ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Сокіряни Чернівецької області, мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, одруженого, непрацюючого, з середньою освітою, військовозобов»язаного, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Приблизно 15 жовтня 2009 року близько 17.00 год. підсудний ОСОБА_1 приїхав автомобілем «Таврія», д.н.з НОМЕР_2 до домогосподарства ОСОБА_2, в с. Пединки, Любарського району, з метою вчинення крадіжки чужого майна. Після чого ОСОБА_1, шляхом вільного доступу, через відчинену браму, пройшов на територію домогосподарства ОСОБА_2, де з автомобіля ЗАЗ- 968, білого кольору, д.н.з НОМЕР_1, належного останньому, таємно викрав двигун, чим заподіяв ОСОБА_2 матеріальний збиток на загальну суму 749 гривень.

У судовому засіданні в пред’явленому обвинуваченні підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненому визнав повністю, щиро розкаявся і пояснив суду, що в с Пединки проживає ОСОБА_2, який має у власному користуванні автомобіль ЗАЗ-968, білого кольору. Йому було відомо, що ОСОБА_2 залишив свій автомобіль ЗАЗ-968 на подвір»ї свого домогосподарства, в якому з 2007 року по липень місяць 2010 року ніхто не проживав і в дане домогосподарство зайти можна шляхом вільного доступу, через відчинену браму. Приблизно в жовтні місяці 2009 року він приїхав власним автомобілем «Таврія» до домогосподарства ОСОБА_2 в с. Пединки. Вийшовши із автомобіля, він зайшов через відчинену браму на подвір»я, де стояв автомобіль ЗАЗ-968, який належить останньому. Після чого, шляхом демонтажу, він розукомплектував двигун і погрузив його на свій автомобіль. Після чого він поїхав в с. Стрижівка, де продав двигун ОСОБА_3

Враховуючи те, що підсудний не оспорює фактичні обставини справи і судом встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позицій, заслухавши думку учасників судового розгляду та роз»яснивши їм положення ст.299 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження інших доказів по справі, а тому застосовує спрощений порядок дослідження доказів.

Крім особистого визнання своєї вини підсудним, його вина у вчиненні даного злочину підтверджується дослідженими по справі доказами.

Потерпілий ОСОБА_2 суду пояснив, що він проживає в с.Пединки, Любарського району. В його користуванні є автомобіль ЗАЗ-968, білого кольору, д.н.з. НОМЕР_1. В 2007 році він поставив автомобіль на подвір»я свого домогосподарства без нагляду, а сам поїхав проживати в с. М.Деревичку Любарського району. В липні 2010 року він повернувся до свого домогосподарства в с.Пединки, виявив відсутність двигуна. На даний час він із даною кримінальною справою незгідний, оскільки вважає, що підсудний крадіжку скоював не сам, а тому він на даний час цивільний позов заявляти не буде та від будь-яких коштів підсудного відмовляється, а буде оскаржувати вирок суду в апеляційному порядку.

   Із протоколу огляду місця події від 12 березня 2011 року вбачається, що 12 березня 2011 року при огляді місця пригоди, яким є домогосподарство ОСОБА_2, в АДРЕСА_1 було виявлено, що на автомобілі ЗАЗ білого кольору, д/н/з НОМЕР_1 відсутній двигун.

Відповідно до протоколу явки з повинною від 14 березня 2011 року, ОСОБА_1 зізнався у вчиненні крадіжки двигуна з автомобіля ЗАЗ, який належить ОСОБА_2

Як вбачається із довідок від лікаря-нарколога та лікаря-психіатра Любарської ЦРЛ,  ОСОБА_1 на обліку у даних лікарів не перебуває та за медичною допомогою не звертався.

          Аналізуючи всі досліджені по справі докази в їх сукупності суд приходить до висновку, що вина підсудного ОСОБА_1 знайшла своє підтвердження у судовому засіданні та кваліфікує його дії за ч.1 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

  При призначенні покарання підсудному ОСОБА_1 суд враховує міру та ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину, особу підсудного, обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до класифікації злочинів за ст.12 КК України, підсудний вчинив злочин середньої  тяжкості.

          Обставинами, що пом”якшують покарання підсудному суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

          Обставин, що обтяжують покарання підсудному судом не встановлено.

          Обираючи покарання ОСОБА_1 суд враховує, що він вчинив злочин середньої тяжкості, пом»якшуючі обставини, вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем проживання, є інвалідом третьої групи з дитинства, виховує малолітню дитину, а тому обирає йому покарання в межах санкції ч.1 ст.185 КК України у виді штрафу.

Цивільний позов по справі не заявлений.  

Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України,  Суд, -

З А С У Д И В :

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України і обрати йому покарання за цим Законом у виді 850 грн. штрафу.

Запобіжний захід засудженому не обирався.

         На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Житомирської області через Любарський районний суд протягом 15 /п’ятнадцяти/ діб з моменту його проголошення.

Суддя                         В. Б. Шидловський