Справа № 22 - ц - 1414/2006р. Головуючий у 1 інст. - Коверзнев В.О.
Доповідач - Шемець Н.В.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 серпня 2006 року апеляційний суд Чернігівської області у складі:
Головуючого- судді - Іваненко Л.В.,
Суддів - Шемець Н.В., Губар B.C.,
При секретарі - Пац Т.М.
З участю - позивача ОСОБА_1., представників ВАТ „Чернігівавтодеталь" Тарасенка О.І.,Греченка В.І.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою відкритого акціонерного товариства "Чернігівавтодеталь" на рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від З липня 2006 року в справі за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства "Чернігівавтодеталь", товариства з обмеженою відповідальністю "Ковальський завод - Чернігівавтодеталь" про оплату вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, -
встановив: В березні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив зобов"язати ВАТ "Чернігівавтодеталь": виплатити заробітну плату за період вимушеного прогулу з 23.09.2005 року по день ухвалення рішення, з урахуванням інфляції; надати чергову щорічну відпустку в повному обсязі; надати новорічний подарунок для дитини; направити на навчання по спеціальності електромонтера; відшкодувати завдану моральну шкоду у розмірі 5000 грн., також просив зобов"язати ТОВ "Ковальський завод Чернігівавтодеталь" призначити його на попереднє робоче місце.2 червня 2006 року в судовому засіданні позивач відмовився від позову в частині зобов'язання ВАТ Чернігівавтодеталь" надати новорічний подарунок для дитини.
Ухвалою Деснянського районного суду м.Чернігова від 02.06.2006 року прийнята відмова позивача від цієї частини позовних вимог, провадження у справі в цій частині закрито.
3 липня 2006 року позивач звернувся до суду з письмовою заявою про залишення без розгляду позовної вимоги про зобов'язання ВАТ "Чернігівавтодеталь" направити його на навчання по спеціальності електромонтера.Ухвалою Деснянського районного суду м.Чернігова від 3 липня 2006 року заяву позивача задоволено, вказану позовну вимогу залишено без розгляду.
1
В судовому засіданні позивач уточнив позовні вимоги та замість зобов'язання ВАТ "Чернігівавтодеталь" надати відпустку, просив зобов'язати відповідача виплатити грошову компенсацію за 22 дні невикористаної щорічної відпустки, решту позовних вимог підтримав.
Рішенням Деснянського районного суду м.Чернігова від 3 липня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_1. задоволено частково. Зобов'язано ВАТ "Чернігівавтодеталь" сплатити ОСОБА_1.: заробітну плату та компенсацію частини втраченого доходу відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів, у зв"язку з порушенням термінів їх виплати" за період з 23.09.2005 року по 31.03.2006 року включно з відрахуванням вже отриманих ним сум за час перебування на лікарняному та у відпустці, грошову компенсацію за 14 календарних днів чергової щорічної (основної та додаткової) відпустки за період з 01.07.2005 року по 31.03.2006 року включно, 500 грн. у відшкодування завданої моральної шкоди. В задоволенні решти вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ВАТ "Чернігівавтодеталь" просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що рішення суду є незаконним і необгрунтованим, що судом неправильно та неповно встановлені обставини, які мають значення для справи, а саме: суд не прийняв до уваги той факт, що позивача було не переведено, а переміщено в інший структурний підрозділ в межах спеціальності, тому судом неправомірно застосовано положення Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами трудових спорів", зокрема ч.І, 2 п.24.
Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду зміні в частині зобов'язання відповідача провести оплату вимушеного прогулу та грошової компенсації за невикористану відпустку з ухваленням рішення про стягнення грошових сум на користь ОСОБА_1., враховуючи наступне.
Згідно матеріалів справи ОСОБА_1., який працював електромонтером з ремонту та обслуговування електроустаткування ковальського цеху ВАТ "Чернігівавтодеталь", розпорядженням НОМЕР_1 було переміщено до механоскладального цеху №2 із збереженням існуючих умов оплати праці а.с.68.
З 23 вересня 2005 року по 07.03.2006 року позивач не працював і цей період відповідачем визнаний прогулом і, відповідно, не оплачений.
Ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 15 лютого 2006 року дане розпорядження визнано незаконним і поновлено ОСОБА_1. на попередній посаді ковальського цеху з 08.08.2005 року а.с. 19-24.Тому суд 1 інстанції прийшов до вірного висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1. в цій частині, оскільки зазначений період не є прогулом без поважних причин, правильно застосувавши норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.
Посилання апелянта на те, що це було переміщення, а не переведення, апеляційний суд вважає необгрунтованим, оскільки згідно ч.З ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Ухвала апеляційного суду від 15 лютого 2006 року є чинною і тому не підлягають розгляду в апеляційному порядку обставини переміщення ОСОБА_1. за розпорядженням від НОМЕР_1.,оскільки спір щодо правомірності переміщення ОСОБА_1. вже вирішений.
Проте суд 1 інстанції не визначив, які ж суми підлягають стягненню за період вимушеного прогулу та грошову компенсацію за 14 календарних днів щорічної відпустки в зв"язку зі звільненням ОСОБА_1. з 31.03.2006 року.
Згідно наданої відповідачем довідки а.с. 140 середньомісячна заробітна плата ОСОБА_1. становить 636 грн.27 коп., середньоденна -21грн.21 коп./636,27:30/. Оплаті підлягає 5 місяців 13 днів за період з 23.09.2005 року по 07.03.2006 року включно /636,27 х 5 = 3181,35 +/ 21,21x13=275,73 /= 3457,08/ і складає 3457 грн.08 коп.
За 14 календарних днів щорічної відпустки належить стягнути з відповідача 296 грн.94 коп./ 21,21 х 14/.Всього підлягає стягненню на його користь з ВАТ „Чернігівавтодеталь" 3754 грн.02 коп.Зазначена сума компенсації та індексації не піддягає, оскільки має специфічний характер і є середнім заробітком за час вимушеного прогулу в зв"язку з незаконним переведенням працівника.В іншій частині рішення суду 1 інстанції підлягає залишенню без змін, оскільки доводи апеляційної скарги не дають правових підстав для його скасування.Керуючись ст.ст.307,309,313-314,316,317,319 ЦПК України, апеляційний суд
ВИРІШИВ: Апеляційну скаргу ВАТ „ Чернігівавтодеталь" - задовольнити частково. Рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 03 липня 2006 року - змінити в частині зобов'язання ВАТ „Чернігівавтодеталь" провести оплату вимушеного прогулу та грошової компенсації за 14 календарних днів щорічної відпустки.
Стягнути з ВАТ „Чернігівавтодеталь" на користь ОСОБА_1 3457 грн.08 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 23.09.2005 року по 07.03.2006 року включно та 296 грн.94 коп. грошової компенсації за 14 календарних днів щорічної відпустки за період з 1.07.2005 року по 31.03.2006 року, а всього 3754 грн.02 коп.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржене до Верховного суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду.
Головуючий: Судді: