Справа №  1-15/11  

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.01.2011смт.Любар

Любарський районний суд Житомирської області у складі:

                                           головуючого – судді:   В.Б.Шидловського

                                                      при секретарі:    В.М.Лісничій

                                       з участю прокурора:    М.М.Тещенка

                                                            захисника:    ОСОБА_1

розглянувши у попередньому судовому засіданні в залі суду у селищі Любарі справу по обвинуваченню               

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадяна України, з середньою освітою, одруженого, військовозобов»я- заного, раніше не судимого

у вчинені злочину, передбаченого ст.286 ч.2 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Органом досудового слідства ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що він 06 серпня 2003 року близько 23 год. 30 хв.  керуючи трактором марки ЮМЗ – 6А, без державного номерного знака, який належить СФГ «Колос» та буксируючи автопричіп  без державного номерного знаку, на 88 км. автодороги  Житомир - Чернівці в с.Іванківці Любарського району Житомирської області, в напрямку м.Житомир, в порушення вимог п.11.2 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів  від 10.10.2001 року № 1306, не рухався якнайближче до правого краю проїзної частини; в порушення вимог п.11.3 на дорозі із двостороннім рухом, яка має по одній смузі для руху в кожному напрямку, за наявності лінії дорожньої розмітки, рухався займаючи одночасно дві смуги; в порушення вимог п.11.7 керуючи транспортним засобом, швидкість руху якого не повинна перевищувати 40 км/год, не рухався якнайближче до правого краю проїзної частини, в порушення вимог п. 11.10 на дорозі, проїзна частина  якої поділена на смуги руху лініями дорожньої розмітки, рухався, займаючи одночасно дві смуги; в порушення п.19.1 (в) у темну пору доби без увімкнених габаритних ліхтарів, виїхавши на зустрічну смугу руху, де допустив зіткнення з автомобілем марки MERSEDES BENZ- MB 100 d номерний знак НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3, який рухався в зустрічному  напрямку.

Внаслідок дорожньо - транспортної  пригоди, водію автомобіля MERSEDES BENZ- MB 100 d номерний знак НОМЕР_1, ОСОБА_3 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді  перелому кісток основи черепа, крововиливу під м»які мозкові оболонки, гемморагічного забою головного мозку, розриву барабанної перетинки справа лікворією, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень; пасажирам його автомобіля  MERSEDES BENZ- MB 100 d номерний знак НОМЕР_1: ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді перелому 8-го ребра зліва та забою поясничної області, які відносяться до тілесного ушкодження середнього  ступеня тяжкості.  ОСОБА_5 тілесні ушкодження у вигляді перелому лівої  ліктьової кістки у верхній третині, які відносяться до тілесного ушкодження середнього ступеню тяжкості.

Порушення водієм ОСОБА_2 п.п. 11.2; 11.3; 11.7; 11.10; 19.1 (в) Правил дорожнього руху України знаходиться в прямому причинному зв»язку з виникненням даної дорожньо- транспортної пригоди, та її наслідків.

Відповідно до вказаних пунктів правил водій зобов»язаний:

П. 11.2. Нерейкові транспортні засоби повинні рухатися якнайближче до правого краю проїзної частини.

П.11.3. На дорогах із двостороннім рухом, які мають по одній смузі для руху в кожному напрямку, за відсутності суцільної лінії  дорожньої розмітки чи відповідних дорожніх знаків  виїзд на смугу зустрічного руху можливий лише для обгону та об»їзду перешкоди або зупинки чи стоянки біля лівого краю проїзної частини в населених пунктах у дозволених випадках, при цьому водії зустрічного напрямку мають перевагу.

П. 11.7. Транспортні засоби, швидкість руху яких не повинна перевищувати 40 км/год або які з технічних причин не можуть розвивати   таку швидкість, повинні рухатися якнайближче до правого краю проїзної частини, крім випадків, коли виконується обгін, об»їзд або перестроювання перед поворотом ліворуч чи розворотом.

П.11.10. На дорогах, проїзна частина яких поділена на смуги руху лініями дорожньої розмітки, забороняється рухатися, займаючи одночасно дві смуги. Наїжджати на переривчасті лінії розмітки дозволяється лише під час перестроювання.

П. 19.1. У темну пору доби та в умовах недостатньої  видимості незалежно від ступеня освітлення дороги, а також у тунелях на транспортному засобі, що рухається, повинні бути ввімкнені такі світлові пристрої:

в) на причепах та транспортних засобах, що буксируються, - габаритні ліхтарі.

Під час попереднього розгляду справи захисник обвинуваченого ОСОБА_2 – адвокат ОСОБА_1, заявив клопотання про повернення справи для проведення додаткового досудового слідства, посилаючись на те, що під час провадження досудового слідства були допущені суттєві порушення кримінально-процесуального законодавства, без усунення яких справа не може бути призначена до судового розгляду. Зокрема, порушення права обвинуваченого  на захист, проведення слідчих дій поза межами строків досудового слідства.

Порокурор заперечував в задоволенні вказаного клопотання.

Клопотання захисника ОСОБА_1 про повернення справи на додаткове досудове слідство підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, 29.11.2010 року на дії слідчого до прокуратури Житомирської області, яка здійснює нагляд за розслідуванням даної кримінальної справи, була подана скарга на протиправні дії слідчого по кримінальній справі №03/130105, а також заява про відвід слідчого (копія скарги, заяви та докази їх подання наявні в матеріалах справи).

В порушення ст.235 КПК України дана скарга, заява та копія повідомлення про результати їх розв»язання не приєднано до матеріалів кримінальної справи.

У відповідності до ст.227 КПК України вказівки прокурора органам дізнання і досудового слідства у зв»язку із порушенням і розслідуванням ними кримінальних справ, дані в порядку передбаченому цим кодексом, є для цих органів обов»язковими.

          09.07.2010 року прокуратурою області винесено постанову (а.с.132 том 2), якою скасовано цілий ряд постанов про закриття та порушення відносно ОСОБА_2 кримінальних справ винесених слідчими органами протягом періоду часу з 25.11.2004 року по 12.04.2010 року, тобто фактично майже на протязі п»яти з половиною років.

          09.07.2010 року прокуратурою області винесена постанова про повернення кримінальної справи для проведення додаткового розслідування (а.с.131 том.2). Даною постановою прокуратура зобов»язала слідчі органи під час проведення додаткового розслідування поновити в кримінальній справі усі проведені після 21.05.2005 року слідчі дії, тобто за період часу з 22.05.2005 року по 09.07.2010 року, оскільки вони були проведені з порушенням норм КПК, а отже є незаконними.

          Під цей проміжок часу підпадають матеріали кримінальної справи, які знаходяться на наступних аркушах справи:  

                                   Том.1 – а.с. з 64 по 245;

Том.2 – а.с. з 1 по 100.

          В той же час в обвинувальному висновку як на докази вини обвинуваченого ОСОБА_2 слідство посилається саме на ті процесуальні документи, які, як це визнано прокуратурою, було отримано з порушенням норм КПК і які підлягали поновленню, а отже на них  не може грунтуватися обвинувачення у скоєнні злочину.

          Так, в обвинувальному висновку слідство посилається як на докази вини ОСОБА_2 на процесуальні документи, які знаходяться на наступних аркушах кримінальної справи:

          Том 1: а.с.152; 134; 67-68; 102; 99; 242; 245; 116-120; Том 2: а.с. 71; 3; 4; 58; 45; 44; 43; 77; 50-56.

          Отже є очевидним, що слідство повністю проігнорувало вище вказані вказівки прокурора щодо поновлення слідчий дій та побудувало обвинувачення на матеріалах кримінальної справи, які отримані з порушенням норм КПК України, а отже в розумінні кримінально-процесуального законодавства вони не можуть розцінюватися як докази вини у скоєнні злочину.

У відповідності до ст.120, п.7 ст.227 КПК України при поверненні справи для провадження додаткового слідства, строк додаткового слідства встановлюється прокурором, який здійснює нагляд за слідством, в межах одного місяця з моменту прийняття справи до провадження. Дальше продовження зазначеного строку провадиться на загальних підставах.

          Листом прокуратури області, яким надіслано матеріали кримінальної справи начальнику СУ УМВС України в Житомирській області ОСОБА_6 для проведення додаткового розслідування встановлено строк розслідування – 1 місяць (а.с.130 том.2).

          Дану кримінальну справу до свого провадження прийняв слідчий ОСОБА_12 відповідною постановою від 19.07.2010 року (а.с.133 том.2).

          На аркуші справи 148-150 том 2 знаходиться постанова від 09.10.2010 року про порушення клопотання перед прокурором області про продовження строку досудового слідства по кримінальній справі у зв»язку із закінченням 3-місячного строку розслідування кримінальної справи – до 5 місяців.

          В той же час в матеріалах кримінальної справи відсутні належні процесуальні документи, якими було б вирішено питання продовження строку розслідування кримінальної справи з 1 місяця до 3-місяців.

Таким чином, усі проведені слідчі дії після закінчення місячного строку розслідування, а саме після 19.08.2010 року, -  є незаконними, а докази – нікчемними.

Статтею 129 КПК України встановлено, що слідчий зобов»язаний розглянути та вирішити клопотання заявлені обвинуваченим або його захисником по кримінальній справі та повідомити про результати їх розгляду особу, яка заявила клопотання.

          В порушення ст.129 КПК України слідчий не розглянув та не вирішив заявлене обвинуваченим ОСОБА_2 клопотання, яке знаходиться на а.с.223 том 2.

          Так, на аркушах справи 222 та 223 том 2 знаходяться два клопотання про проведення очних ставок з різних підстав між ОСОБА_2 та потерпілими.

          На а.с.226 том 2 знаходиться постанова від 29.11.2010 року про відмову в заявленому першому клопотанні про очні ставки між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 та між ОСОБА_3 та ОСОБА_4.

Постанови про задоволення або відмову в задоволенні заявленого другого клопотання – в матеріалах кримінальної справи відсутня.

Тобто, в порушення ст.129 КПК України клопотання обвинуваченого слідчим не вирішено.

На а.с.179-190 том 2 знаходяться протоколи про ознайомлення обвинуваченого із постановами про призначення експертиз по кримінальній справі в кількості 12 шт.

          На а.с.191-200 знаходяться протоколи пред»явлення обвинуваченому матеріалів проведених експертиз – 10шт.

          Таким чином, слідство в порушення ст.202 КПК України та процесуальних прав обвинуваченого приховало від ОСОБА_2 та не пред”явило йому результати 2-х експертиз, а саме – транспортно-трасологічної та автотехнічної.

В матеріалах кримінальної справи на а.с.172 знаходиться протокол про пред”явлення обвинуваченому ОСОБА_2 матеріалів додаткової судово-медичної експертизи.

          В той же час в матеріалах кримінальної справи матеріали даної додаткової судово-медичної експертизи відсутні.

На а.с.233 том 2 знаходиться постанова слідчого від 03.12.2010 року про відмову в заявленому клопотанні обвинуваченого.

У вступній частині даної постанови слідчий зазначає, що до органів слідства надійшло клопотання обвинуваченого ОСОБА_2, яке датоване 03.12.2010 року, про проведення допиту свідків ДТП.

В той же час в резолютивній частині даної постанови слідчий відмовляє ОСОБА_2 у заявленому ним клопотанні від 02.12.2010 року.

Таким чином, заявлене обвинуваченим ОСОБА_2 клопотання від 03.12.2010 року (а.с.231 том 2) слідчим в порушення ст.129 КПК України не вирішено в процесі розслідування кримінальної справи.

На а.с.238 том 2 знаходиться постанова слідчого від 08.12.2010 року про відмову в задоволенні заявленого клопотання.

          При цьому у вступній частині слідчий посилається на порушення кримінальної справи за ст.286 ч.3 КК України відносно ОСОБА_7, а в резолютивній – відмовляє в заявленому клопотанні ОСОБА_1 та ОСОБА_2. За даних обставин слід вважати, що вище вказане клопотання також слідчим не розглянуто у встановленому законом порядку, оскільки слідчим фактично вирішувалось клопотання не обвинуваченого та його захисника, а невідомого громадянина ОСОБА_7, причетність якого до кримінальної справи №03/130105 не з»ясована.

Досудовим слідством допущено грубе порушення норм КПК України та прав обвинуваченого при призначенні та проведенні експертизи.

          12.10.2010 року слідчий порушив відносно ОСОБА_2 кримінальну справу за ст.286 ч.2 КК України (а.с.164 том 2) та пред»явив йому обвинувачення у скоєнні злочину (а.с.175 том 2).

          Постановою від 04.11.2010 року слідчий ОСОБА_12 призначив проведення комісійної, комплексної судово-технічної, транспортно-трасологічної експертизи (а.с.212 том.2).

          Екстертиза проведена 21.11.2010 року, що стверджується відповідним висновком експертів (а.с.216-219 том.2).

          При цьому з правами по призначеній експертизі обвинуваченого слідчий ознайомив лише 25.11.2010 року, тобто уже після фактичного проведення експертизи!

Таким чином, слідчий, діючи упереджено та протиправно, незаконно не допустив обвинуваченого до участі в проведенні експертизи та порушив його права передбачені ст.197 КПК України, що стверджується відповідним протоколом (а.с.220 том 2).

До протоколу огляду мікроавтобуса від 6.08.2003 року додається Додаток – фотографії мікроавтобуса (а.с.7-8 том 1).

В той же час в самому протоколі огляду (а.с.6), до якого додається даний Додаток, зазначено, що фотографування при огляді мікроавтобуса не проводилось. Отже, дані фотографії сумнівного походження не є Додатком до протоколу огляду мікроавтобуса від 6.08.2003 року і приєднання їх до матеріалів кримінальної справи в якості Додатка до даного протокола носить незаконний характер.

В протоколі огляду трактора від 7.08.2003 року (а.с.10 том 1) зазначено, що в процесі огляду даного ТЗ робилося фотографування трактора. Проте в матеріалах кримінальної справи дані фотографії, як Додаток до протокола огляду трактора від 7.08.2003 року, відсутні. За даних обставин протокол огляду трактора носить неповний та незаконний характер, оскільки фотографії  незаконно вилучені слідством.  

Під час відтворення обстановки та обставин події 7.06.2004 року за участю ОСОБА_2 було складено відповідний протокол (а.с.46 том 1). Всупереч закону при проведенні даної слідчої дії  слідством не було роз»яснено ОСОБА_2 його прав та обов»язків, що стверджується відсутністю відповідних підписів про ознайомлення з правами та обов”язками по даній слідчій дії, а отже дана слідча дія вчинена з порушенням норм КПК і складений в результаті неї документ не є належним доказом по справі. В той же час слідство в обвинувальному висновку обгрунтовує вину ОСОБА_2 в тому числі і з посиланням на даний складений з порушенням норм КПК документ, який не має жодної доказової сили.  

В протоколі огляду місця пригоди від 2.09.2005 року (а.с.93 том 1) понятих ОСОБА_8 та ОСОБА_9 не ознайомлено під розписку із їхніми правами та обов”язками як понятих (відсутні відповідні підписи з даного приводу в протоколі).  

Окрім того, в протоколі відсутні відомості про те, що 2.09.2005 року під час огляду місця пригоди проводилося фотографування, проте до нього додаються додатки (фотографії) сумнівного походження (а.с.94-96 том 1), відносно яких відсутній будь-який документ, яким було б вирішено питання про їх приєднання до матералів кримінальної справи.          

В протоколі додаткового огляду місця пригоди від 28.02.2006 року (а.с.107 том 1) відсутні підписи понятих ОСОБА_9 та ОСОБА_10 про ознайомлення їх із правами та обов”язками по даній слідчій дії та відсутній підпис експерта-автотехніка ОСОБА_11 про його ознайомлення із правами та обов”язками по слідчій дії.

В обвинувальному висновку (а.с.240) слідчий посилається на порушення кримінальної справи по факту ДТП, яка мала місце 07.08.2003 року за ст.286 ч.2 КК України. В той же час як стверджується матеріалами кримінальної справи (а.с.1 том 1) 07.08.2003 року було винесено постанову про порушення кримінальної справи за ст.286 ч.1 КК України.

          При цьому в пункті 2 довідки (а.с.250 том 2) той же таки слідчий ОСОБА_12 уже констатує, що 07.08.2003 року кримінальну справу усе таки було порушено по факту ДТП за ознаками злочину передбаченого ст.286 ч.1 КК України.

          19.07.2010 року слідчий ОСОБА_12 виніс постанову про прийняття до свого провадження  на додаткове розслідування кримінальну справу по факту ДТП порушену за ознаками злочину передбаченого ст.286 ч.2 КК України.

          В той же час, як стверджується матеріалами кримінальної справи, а саме а.с.1 том 1,  кримінальна справа по факту ДТП була порушена 7.08.2003 року за ст.286 ч.1 КК України.

          Таким чином, з 19.07.2010 року по 12.10.2010 року слідчий ОСОБА_12 розслідував фактову кримінальну справу, якої в природі не існувало, а отже усі процесуальні дії ним вчинені незаконно.

          Орган досудового слідства має визначитися з переліком недопустимих доказів, які не можуть бути покладені в основу обвинувачення. Ті з них, які, на думку слідства, мають доказове значення мають бути проведені повторно в рамках строків слідства, продовжених в установленому законом порядку.

У відповідності до положень ст.ст.237, 246 КПК України суд встановив, що вказані  порушення кримінально-процесуального законодавства є суттєвим порушенням прав обвинуваченого на захист, без усунення яких справа не може бути призначена до судового розгляду, тому справа підлягає направленню на додаткове досудове слідство зі стадії попереднього розгляду.

На підставі викладеного, у відповідності до ст. ст. 237, 240, 244, 246 КПК України, - Суд

П О С Т А Н О В И В

Направити кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_2 за ст.286 ч.2 КК України Прокурору Житомирської області для організації провадження додаткового досудового слідства.

Під час провадження додаткового досудового слідства органу розслідування необхідно в установленому порядку усунути зазначені вище протиріччя які є у справі, продовжити строки розслідування справи та провести всі необхідні слідчі дії.

На постанову може бути подана апеляція в апеляційний суд Житомирської області через Любарський районний суд протягом 7 діб з дня її винесення.

      Суддя
Любарського районного судуВ. Б. Шидловський