Судове рішення #149677
Справа № 22а-492/2006

Справа № 22а-492/2006                        Головуючий у 1 інстанції - Коверзнев В.О.

Категорія - адміністративна                 Доповідач - Лакіза Г.П.

 

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2006 року                                                                              м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - судді     ЛАКІЗИ Г.П.

суддів:                      НЕЧАСНОГО Л.А., ОСТРЯНСЬКОГО В.І.

при секретарі          ВАРЕНИК О.М.

з участю:                  представника   позивача  ОСОБА_1.,    представників

відповідачів ОСОБА_2. і ОСОБА_3, представників 3-ї особи ОСОБА_4 та адвоката ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові адміністративну справу за апеляційною скаргою позивача Відкритого акціонерного товариства „Чернігівдезактиваціябуд" на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 01 червня 2006 року по справі за позовом Відкритого акціонерного товариства „Чернігівдезактиваціябуд" до Чернігівської міської ради, виконкому Чернігівської міської ради, про скасування рішення, -

встановив:

У березні 2006 року Відкрите акціонерне товариство „Чернігівдезактиваціябуд" звернулося до суду з адміністративним позовом про скасування рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради НОМЕР_1 року „Про зміну статусу гуртожитку по АДРЕСА_1 в частині закріплення кімнати НОМЕР_1 за ОСОБА_6., посилаючись на те, що в 2001 році голова правління ВАТ „Чернігівдезактиваціябуд" Павленко Г.В. надав виконкому Чернігівської міської ради недостовірну інформацію щодо закріплення кімнати НОМЕР_1 в гуртожитку АДРЕСА_1 за ОСОБА_6., що і призвело до прийняття виконавчим комітетом незаконного рішення.

По-перше, питання зміни статусу гуртожитку на житловий будинок з 1993 року жодного разу зборами акціонерів не вирішувалось, а одноособове вирішення зазначеного питання головою правління ВАТ Павленком Г.В. не може бути прийнято до уваги.

По-друге, не були дотримані вимоги ст. 129 Житлового кодексу України та пунктів 9 та 10 „Примірного положення про гуртожитки", затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР № 208 від 03.06.1986 р. про те, що єдиною підставою для вселення на житлову площу в гуртожитку є спеціальний ордер, який видається громадянинові адміністрацією підприємства на підставі спільного рішення адміністрації підприємства, установи, організації та відповідного профспілкового комітету, але на вселення ОСОБА_6. в кімнату НОМЕР_1 відповідне рішення не приймалося, і спеціальний ордер не видавався.

Крім того, кімната НОМЕР_1 не є жилою, вона пристосована під камеру схову речей мешканців гуртожитку, в ній немає каналізації, в ній неможливо облаштувати необхідні для проживання приміщення (ванну кімнату, вбиральню). ОСОБА_6. разом з матір"ю ОСОБА_4. зареєстрована та проживає в кімнаті НОМЕР_3 по вул. АДРЕСА_1, 3-а з 1999 року, що підтверджується карткою реєстрації Ф-А та довідкою Чернігівського обласного адресно-довідкового бюро.

Позивач зазначав, що в даному випадку відповідно до вимог ст.. 99 КАС України перебіг строку звернення до суду належало б обчислювати з дня призначення на посаду голови правління ВАТ Чернігівдезактиваціябуд" ОСОБА_1. з 29.10.2003 року, але про те, що ОСОБА_6. безпідставно займає побутову кімнату НОМЕР_1 голова правління ВАТ „Чернігівдезактиваціябуд" ОСОБА_1. дізнався лише в тавні 2005 року, коли почали скаржитись мешканці гуртожитку, оскільки згідно карток реєстрації Ф-А в кімнаті НОМЕР_1 ніхто не зареєстрований. Тому позивач просив поновити процесуальний строк звернення до суду.

У додатковій заяві позивач уточнив, що предметом оскарження по даній справі є рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 28.12.2001 р. НОМЕР_4, а не НОМЕР_5, як помилково зазначено в позовній заяві (а.с.77).

Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 01 червня 2006 року у задоволенні позову відмовлено в зв'язку з недоведеністю заявлених вимог та пропуском строку звернення до суду, без поважних причин для його поновлення.

В апеляційній скарзі позивач ВАТ „Чернігівдезактиваціябуд" просить постанову суду скасувати і ухвалити нову постанову, якою задовольнити позов, і в доводах апеляційної скарги посилається на ті ж обставини, що і в позовній заяві.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а постанова суду - залишенню без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що 14.06.2001 р. позивач в особі голови правління Павленка Г.П. звернувся до Чернігівського міського голови з клопотанням надати гуртожитку, розташованому в буд..АДРЕСА_1 м. Чернігова, статус житлового будинку (а.с.85). Розглянувши клопотання, виконком Чернігівської міської ради 28.12.2001 р. прийняв рішення НОМЕР_4: „Надати статус житлового будинку гуртожитку по АДРЕСА_1 і закріпити кімнати за прописаними і проживаючими сім"ями в даному будинку на час прийняття рішення" (а.с. 49). За висновком місцевого суду, колишній голова правління ВАТ „Чернігівдезактиваціябуд" Павленко Б.Г., звернувшись до Чернігівського міського голови з названим клопотанням без згоди Спостережної ради акціонерного товариства, не порушив вимоги Статуту товариства, оскільки положення пунктів 8.4.2.15, 8.4.2.17, 8.4.2.34 Статуту передбачають необхідність отримання згоди Спостережної ради товариства лише в разі вирішення питання про купівлю-продаж нерухомого майна або передачу його в оренду. Суд першої інстанції також дійшов висновку, що позивач не надав суду належних доказів, що підтверджують факт закріплення оскарженим рішенням кімнати НОМЕР_1 за третьою особою - ОСОБА_6. Відмітка в паспорті ОСОБА_6. про прописку в гуртожитку по вул. АДРЕСА_1, З-А в м. Чернігові не містить даних про номер кімнати, а за карткою форми „А", вона зареєстрована в кімнаті НОМЕР_3 цього гуртожитку. За висновком місцевого суду, зміна голови правління акціонерного товариства не перериває перебіг строку звернення до суду, позивач без поважних причин пропустив річний строку звернення з позовом до суду, і відсутні підстави для його поновлення.

Апеляційним судом встановлено, що за поданням голови правління ВАТ „Чернігівдезактиваціябуд" Павленка Г.В. (а.с.85), рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 28 грудня 2001 р. НОМЕР_4 (а.с. 84) „наданий статус житлового будинку гуртожитку по вулиці АДРЕСА_1, 3-А і закріплено кімнати за прописаними і проживаючими сім"ями в даному будинку на час прийняття рішення", відповідно до наданого ВАТ „Чернігівдезактиваціябуд" Переліку мешканців, які прописані і проживають у гуртожитку по АДРЕСА_1, підписаного головою правління ВАТ „Чернігівдезактиваціябуд" Павленко Г.В. (а.с. 86-91), в якому під номером 33 вказана ОСОБА_6., кімн. НОМЕР_1 (а.с.88). Як встановлено з пояснень представника відповідача в засіданні апеляційного суду, названий Перелік є невід"ємною частиною рішення виконкому, хоч про це безпосередньо в тексті рішення не вказано.

За наведених обставин, є достатні підстави вважати, що предметом спору є рішення виконкому Чернігівської міської ради НОМЕР_4 від 28.12.2001 р. саме в частині закріплення кімнати НОМЕР_1 за ОСОБА_6.

Місцевий суд дійшов вірного та обґрунтованого висновку про те, що Статутом ВАТ „Чернігівдезактиваціябуд" не передбачена необхідність одержання головою правління товариства згоди для вирішення питання про надання гуртожитку статусу житлового будинку і закріплення кімнат за прописаними і проживаючими сім"ями в даному будинку на час прийняття виконкомом даного рішення (пунктами 8.4.2.15, 8.4.2.17, 8.4.2.34 Статуту необхідність отримання головою правління згоди Спостережної ради товариства передбачена лише в разі вирішення питання про купівлю-продаж нерухомого майна або передачу його в оренду).

Також правильними є висновки місцевого суду щодо пропуску позивачем строку звернення до суду з даним позовом, та відсутності поважних причин для його поновлення.

Інші доводи апеляційної скарги стосуються не адміністративних правовідносин, а житлового спору, а тому вони також не можуть бути підставою для скасування рішення місцевого суду.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

 

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу позивача ВАТ „Чернігівдезактиваціябуд" відхилити.

Постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 01 червня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.

Головуючий        Судді:       

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація