КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД ОСОБА_1

                                                                                          Справа № 2-456/11 р.

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

01.02.2011 року           Корабельний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого –судді Непши О.І.,

при секретарі –Піроженко А.О.,

за участю представника позивача –ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Миколаївської міської ради, треті особи –управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Миколаївської міської ради, Корабельний районний відділ Головного управління Міністерства з надзвичайних ситуацій України, Корабельна районна санітарно-епідеміологічна станція м.Миколаєва, Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації, п’ята Миколаївська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на нерухоме майно,

в с т а н о в и в :

09 липня 2010 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить визнати за ним право власності на нерухоме майно, а саме –на житловий будинок по вулиці Андреєва, 12, в м. Миколаєві, в порядку спадкування за заповітом після смерті тітки ОСОБА_4.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що 20 травня 1960 року ОСОБА_4 на підставі рішення виконкому Жовтневої районної ради депутатів трудящих № 209 «Про результати обміру земель по будівельному кварталу»була надана у користування земельна ділянка, площею 406 кв. м., по вул. Набережній, 14, в м. Жовтневе. 27 серпня 1968 року рішенням виконкому Жовтневої районної ради депутатів трудящих № 226 «Про перейменування вулиць в м.Жовтневе»була перейменована вулиця Набережна на вулицю Андреєва. 03 грудня 1989 року  ОСОБА_4 виданий акт обстеження житлового будинку, будинок підключений до газо- та електропостачання. В будинку проживав і був зареєстрований батько спадкодавиця ОСОБА_5 та сама спадкодавця ОСОБА_4, останні за життя проводили поточний та капітальний ремонт будинку, сплачували комунальні послуги та податок на землю, страхові платежі за майно, втім не оформили правовстановлюючих документів на будинок належним чином через юридичну необізнаність.

27 травня 1996 року ОСОБА_4 склала заповіт, посвідчений державним нотаріусом п’ятої Миколаївської державної нотаріальної контори ОСОБА_6 за реєстровим № 2-1290, в якому заповідала цілий житловий будинок з усіма господарськими та побутовими спорудами та побудовами та усе майно, яке буде належати їй на день смерті, ОСОБА_3 (позивачу по справі). 27 серпня 2004 року ОСОБА_4 померла, після їй смерті відкрилась спадщина у вигляді цілого житлового будинку з усіма господарськими та побутовими спорудами та побудовами № 12 по вул. Андреєва в м. Миколаєві. У встановлений законом строк позивач звернувся із заявою про прийняття спадщини до п’ятої Миколаївської державної нотаріальної контори, але в жовтні 2009 року йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на будинок, тому що у спадкодавця були відсутні документи, які б посвідчували право власності останньої на нього.  

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала у повному обсязі, просила його задовольнити, обставини, викладені у позові, підтвердила. Вказала, що на даний час визначити правовий режим спірного нерухомого майна у позасудовому порядку неможливо, тому просила визнати за позивачем право власності на спірний будинок.

Представник відповідача у попередньому судовому засіданні позовні вимоги не визнала, проти задоволення позову заперечувала.

У судове засідання з розгляду справи по суті відповідач свого представника не направив, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить особиста розписка представника про отримання судової повістки, про причини неявки представника суд не повідомив, будь-яких заперечень проти позову не надав.

Третя особа –управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Миколаївської міської ради –в судове засідання свого представника не направила, про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала суду заяву, в якій просила слухати справу за відсутності представника (а.с.56).

Третя особа –Корабельний районний відділ Головного управління Міністерства з надзвичайних ситуацій України –в судове засідання свого представника не направила, про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала суду заяву, в якій просила слухати справу за відсутності представника, вказала, що прийняття в експлуатацію спірного житлового будинку не потребує узгодження з органами Державного пожежного нагляду (а.с.57).

Третя особа –Корабельна районна санітарно-епідеміологічна станція м. Миколаєва –в судове засідання свого представника не направила, про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала суду заяву, в якій просила слухати справу за відсутності представника, вказала, що при обстеженні спірного будинку порушень санітарно-гігієнічних норм не виявлено (а.с.58).  

Третя особа –Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації –в судове засідання свого представника не направила, про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала суду заяву, в якій просила слухати справу без участі представника, будь-яких заперечень проти позову не висловила (а.с.59).

Третя особа –п’ята Миколаївська державна нотаріальна контора – в судове засідання свого представника не направила, про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала суду заяву, в якій просила слухати справу за відсутності представника, прийняти рішення на розсуд суду (а.с.60).

За згодою представника позивача суд в порядку ст.224 ЦПК України проводить заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, наявні у справі, суд з’ясував такі фактичні обставини.

20 травня 1960 року ОСОБА_7 Фомінічні (матері ОСОБА_4Т.) на підставі рішення виконкому Жовтневої районної ради депутатів трудящих № 209 «Про результати обміру земель по будівельному кварталу» було надано у користування земельну ділянку № 14 по вул. Набережній в м. Жовтневе площею 406 кв. м. В той же час через відсутність документів на житловий будинок, побудований до 1917 року, реєстрація земельної ділянки проведена не була (а.с.62-64, 12).

27 серпня 1968 року на підставі рішення виконкому Жовтневої районної ради депутатів трудящих № 226 «Про перейменування вулиць в м.Жовтневе»вулиця Набережна була перейменована на вулицю Андреєва (а.с.10).

У відповідності до акту обстеження від 03 грудня 1989 року фактичним користувачем будинку № 12 по вул.Андреєва в м.Миколаєві на дату обстеження є ОСОБА_4. Будинок побудований до 1917 року та належав ОСОБА_5, який помер у 1954 році. У будинку безвиїзно з дня народження (з 1934 року) мешкала і була зареєстрована ОСОБА_8, яка проводила поточний та капітальний ремонти, сплачувала податки, страхові платежі, інших претендентів на будинок не було (а.с.30, 28, 13, 7-8).

27 серпня 2004 року ОСОБА_4 померла в м.Миколаєві (а.с.18, 14).

За життя остання залишила заповіт, посвідчений 27 травня 1996 року державним нотаріусом п’ятої Миколаївської державної нотаріальної контори ОСОБА_6 за реєстровим № 2-1290, яким заповідала усе належне їй майно на день її смерті, у тому числі і спірний житловий будинок із господарськими та побутовими будівлями та спорудами, позивачу по справі –ОСОБА_3 (а.с.15).

Позивач 18 грудня 2009 року одержав свідоцтво про право на спадщину за заповітом на частину спадкового майна, а саме –на земельну ділянку сільгосппризначення в межах території Жовтневої району Миколаївської області (а.с.19).

24 листопада 2009 року Миколаївським міжміським бюро технічної інвентаризації виготовлений технічний паспорт на вищевказаний житловий будинок, відповідно до якого  будинок складається з: літера А –житловий будинок, загальною площею 34, 3 квадратних метри, житловою площею 22, 9 квадратних метри, літера а –сіни, літера Б –сарай, літера В –літня кухня, літера Г –тамбур, літера Д –сарай, літера Ж –вбиральня, літера Н –сарай, літера О –навіс, 2-7, І –огорожі та споруди (а.с.20-25, 26).

Разом з тим, станом на 01 червня 2010 року право власності на житловий будинок № 12 по вул. Андреєва в м. Миколаєві не зареєстроване (а.с.26).   

Згідно з листом п’ятої Миколаївської державної нотаріальної контори від 26 жовтня 2009 року спадкоємцю було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спірний будинок, тому що ним не представлені документи, які б посвідчували право власності спадкодавця на спірне нерухоме майно (а.с.27).

Відповідно до висновку ЗАТ «Миколаївський Діпроміст»від 17 травня 2010 року обстежений житловий будинок № 12 по вулиці Андреєва в м. Миколаєві та його інженерні мережі відповідають вимогам ДБН та стандартів на час будування. Матеріали відповідають вимогам державних стандартів. Характеристики конструктивних елементів відповідають діючим навантаженням (а.с.33).

У відповідності до положень ч.1, ч.3 ст.376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

В той же час у зв’язку зі смертю ОСОБА_4 надати їй земельну ділянку під збудований спірний будинок неможливо.

Разом з тим, за правилами ст.344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Особа, яка заявляє про давність володіння, може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є.

Після смерті матері ОСОБА_7 у 1972 році (а.с.32) ОСОБА_4 продовжувала відкрито володіти спірним будинком, користувалася ним і несла тягар його утримання до дня своєї смерті –до 27 серпня 2004 року.

Як встановлює ст.392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

На час звернення до суду і під час розгляду справи документально підтвердити власника нерухомого майна не виявилося можливим, що перешкоджає позивачу оформити спадщину у нотаріальному порядку та відповідним чином набути і реалізувати права власника. Вирішити це питання у позасудовому порядку спадкоємець не в змозі у зв’язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спірний будинок та смертю спадкодавця.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 є єдиним спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_4 Втім за наявних обставин визначити правовий режим нерухомого майна і поновити спадкові права спадкоємця у позасудовому порядку не є можливим.

За встановлених обставин суд приходить до переконання, що вимоги позову є обґрунтованими та підлягають задоволенню.  

Керуючись ст.ст.208, 213-215 ЦПК України, суд  

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на цілий житловий будинок загальною площею 34, 3 квадратних метри, житловою площею 22, 9 квадратних метри (літера А) за адресою: місто Миколаїв, вулиця Андреєва, 12 (дванадцять), в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4, яка померла                  27 серпня 2004 року в місті ОСОБА_1.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Миколаївської області.

Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення,  можуть  подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: