УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"6" вересня 2006 р.
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
головуючого - Коваленка Є.П.
суддів - Максимовича Ю.А., Вавріва І.З.
з участю прокурора - Бурлаки Г.В.
засудженого ОСОБА_1
потерпілої ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_1, захисника ОСОБА_3 та прокурора Шумського району на вирок Шумського районного суду від "15" червня 2006 року, -
встановила:
Цим вироком
ОСОБА_1, 19 грудня 1974 р.н., уродженець ІНФОРМАЦІЯ_1, українець, громадянин України, неодружений, непрацюючий, житель АДРЕСА_2, не судимий згідно ст. 89 КК України,
засуджений за ч.2 ст. 121 КК України до 8 років позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_1 залишено без змін - тримання під вартою, а початок строку відбуття покарання постановлено рахувати з 8 січня 2006 року.
Речові докази: відеокасету постановлено зберігати в прокуратурі Шумського району, одяг та взуття - повернути родичам засудженого, решту - знищити.
Згідно вироку суду ОСОБА_1 визнаний винним і засуджений за те, що 5 січня 2006 року біля 19 години він, перебуваючи в стані алкогольного сп"яніння, з метою придбання алкогольних напоїв домашнього виготовлення прийшов до будинку ОСОБА_3, де
Справа №11 -290 2006 р. Головуючий у 1 інстанції - Гурзель І.В.
Категорія - Доповідач - Максимович Ю.А.
стукаючи у замкнені двері, розбив віконне скло у дверях і через це між ним та ОСОБА_3, яка відчинила двері, виникла суперечка, під час якої ОСОБА_3 нанесла удар дерев"яною палицею в голову засудженому.
Після цього ОСОБА_1 почав умисно наносити удари локтем та руками в голову потерпілій і душив її за шию, спричинивши їй тяжкі тілесні ушкодження від яких наступила її смерть.
В апеляціях:
- засуджений ОСОБА_1 просить вирок суду скасувати та виправдати його, посилаючись на те, що даний злочин він не вчиняв, зізнавальні покази дав внаслідок побиття працівниками міліції та відсутність будь-яких об"єктивних доказів його вини і суперечливість наявних доказів. Крім того, вказав на порушення його права на захист під час проведення досудового слідства, оскільки захисник ОСОБА_4 не був присутній жодного разу при його допиті;
- захисник ОСОБА_3 просить вирок суду скасувати, а справу
направити на новий судовий розгляд, посилаючись на те, що органом
досудового слідства і судом не здобуто доказів вини засудженого у вчиненні
вбивства потерпілої ОСОБА_3, усі зізнавальні покази здобуті під тиском
працівників міліції, які побили ОСОБА_1 та суперечливість наявних у
матеріалах справи доказів. Також вказав, що засудженого безпідставно
утримували працівники міліції у відділенні з 5 по 8 січня 2006 року та
штучно створювали докази його винуватості у вчиненні злочину;
- прокурор Шумського району у зміненій апеляції просить вирок суду
скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у зв"язку з
невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи і невірною
кваліфікацією дій засудженого.
Заслухавши суддю-доповідача, засудженого ОСОБА_1, який підтримав апеляцію, потерпілу ОСОБА_2, яка просить вирок суду залишити без змін, думку прокурора про необхідність скасування вироку суду з направленням справи на новий судовий розгляд, перевіривши матеріали кримінальної справи, обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції засудженого та захисника слід задовольнити частково, а апеляція прокурора підлягає до задоволення з таких підстав.
Так, суд першої інстанції порушив вимоги ст.369 КПК України, допустивши невідповідність наведених у вироку висновків фактичним обставинам справи.
Зокрема, суд прийняв за основу у вироку показання засудженого під час досудового слідства, зокрема в ході відтворення обстановки і обставин події, про те, що він 5.01.2006 року у вечірній час під час сварки із потерпілою штовхнув її двома руками в горло, від чого вона впала на підлогу і померла, вбачаючи у цьому відсутність умислу на позбавлення життя ОСОБА_3 та кваліфікував його дії за ч.2 ст. 121 КК України.
Разом з тим, судом не враховано, що згідно висновку судово-медичної експертизи /т.1 а.с. 131, 132/ смерть потерпілої ОСОБА_3 наступила від механічної асфіксії в результаті стискання її шиї руками, сила якого призвела до ушкоджень та розривів під"язикової кістки та щитовидного хряща.
Крім того, у потерпілої виявлена також закрита черепно-мозкова травма, тріщина, масивні крововиливи у м"які тканини голови та чисельні синці обличчя і рук.
Згідно цього ж висновку потерпіла у певний момент нанесення їй тілесних ушкоджень знаходилась у горизонтальному чи близькому до нього положенні, а також чинила опір і, можливо, прикривалась руками від ударів.
Наведені у даному висновку докази свідчать про спричинення потерпілій тілесних ушкоджень протягом певного періоду часу і виключають короткочасність їх нанесення.
Вказані докази суперечать також показанням засудженого під час досудового слідства щодо обставин події злочину та іншим доказам, здобутим по справі.
Ці суперечності суд першої інстанції не спростував і не навів у вироку аналізу інших доказів по справі, не зазначивши чому взято до уваги одні докази та відкинуті інші.
З огляду на наявні у справі об"єктивні дані, яким суд не дав належної оцінки, кваліфікація дій засудженого за ч.2 ст. 121 КК України є невірною, оскільки самі дії щодо стискання шиї потерпілої протягом певного періоду часу із значною силою, що призвело до ушкоджень та розривів під"язикової кістки, свідчать про наявність у винної особи умислу саме на позбавлення її життя.
Таким чином, колегія суддів вважає, що вирок суду слід скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, під час якого слід усунути суперечності, дати правовий аналіз доказам, здобутим по справі, вірно кваліфікувати дії винної особи і прийняти законне рішення.
Крім того, суду необхідно врахувати та дослідити усі доводи засудженого і його захисника в апеляційних скаргах щодо наявності суперечливих і штучно створених доказів його вини та порушення прав і норм КПК України.
Якщо при новому розгляді суд дійде висновку про необхідність кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч.1 ст.115 КК України, призначене покарання слід вважати м"яким. Керуючись ст.ст.362, 365, 369 КПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляції засудженого ОСОБА_1 і захисника ОСОБА_3 задовольнити частково.
Апеляцію прокурора Шумського району задовольнити.
Вирок Шумського районного суду від 15 червня 2006 року відносно ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у той же суд в іншому складі суду.