Справа № 11а - 475- 2006 р.                    Головуючий у І інстанції   Ющук О.С..

Ст. 296 ч.2 КК України                           Доповідач Матвієнко Н.В.

УХВАЛА ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

м. Луцьк                                                                                     05 вересня 2006 року

Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Матвієнко Н.В.

суддів                Олексюка Я.М., Крисюка С.М..

з участю прокурора  Артиша Я.Д. засудженого   ОСОБА_1 захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку справу за апеляцією пом. прокурора м. Луцька на вирок Луцького міськрайонного суду від 10 липня 2006 року, -

встановила:

Зазначеним вироком ОСОБА_1, уродженець та житель м. Луцька, українець, громадянин України, з середньою спеціальною освітою, неодружений, непрацюючий, раніше не судимий, -

- засуджений за ч.2 ст.296 КК України на 4 років обмеження волі.

На підставі ст. 75,76 КК України ОСОБА_1 звільнений від відбування покарання, якщо протягом 2-річного іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки, а саме: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органи кримінально-виконавчої системи; повідомляти ці органи про зміну місця проживання, роботи, навчання; періодично з'являтися в   органи кримінально-виконавчої системи для реєстрації.

За вироком суду ОСОБА_1 О.О визнаний винним в тому, що в 8 квітня 2006 року, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, разом з невстановленою особою, знаходячись біля приміщення ігрових автоматів «Фортуна», що в м. Луцьку, по пр. Волі, 39, безпричинно, з хуліганських спонукань, демонстративно, виражаючи явну неповагу загальноприйнятих норм моралі, існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, намагаючись самоутвердитись за рахунок приниження іншої особи, підійшов до потерпілого ОСОБА_2 і почав наносити йому удари кулаками по обличчю, внаслідок чого потерпілий отримав легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

В апеляції пом. прокурора м. Луцька, який підтримував державне обвинувачення, ставиться питання про скасування вироку і направленні справи на новий судовий розгляд в зв'язку з невірною перекваліфікацією дій засудженого ОСОБА_1 з ст. 187 ч.2 КК України на ст.. 296 ч.1 КК України., що потягло невідповідність призначеного засудженого покарання.

Заслухавши доповідача, який доповів суть вироку першої інстанції, повідомив ким і в якому обсязі він оскаржений, виклав доводи апеляції, заслухавши, прокурора, який просив задовольнити апеляцію, засудженого ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_5, які заперечували апеляцію прокуратури і просили вирок залишити без змін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляція пом. прокурора м. Луцька до задоволення не підлягає.

На досудовому слідстві і в суді засуджений ОСОБА_1 визнавав свою вину у вчиненні злочину , не погоджуючись з кваліфікацією дій органами досудового слідства. Показав, що першим наніс удар потерпілому незнайомий йому хлопець. Після чого, він також почав наносити удари потерпілому. Він нічого у потерпілого не забирав і про це з незнайомим йому хлопцем домовленості не було.

Як вбачається з показань потерпілого ОСОБА_2, при виході з приміщення ігрових автоматів «Фортуна», його почати бити два хлопці. Коли він впав, хтось обшукав його кишені . Коли він піднявся, то виявив, що у нього пропав мобільний телефон і гроші. Він не бачив, хто саме забрав його речі і ніяких претензій до ОСОБА_1 немає.

Згідно висновку судово-медичної експерти № 770 потерпілому ОСОБА_2 були спричинені легкі тілесні ушкодження , що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

Надавши оцінку показанням потерпілого ОСОБА_2 та засудженого ОСОБА_1 суд обґрунтовано прийшов до висновку, що ОСОБА_1 Вчинив хуліганство відносно ОСОБА_2 і вірно кваліфікував його дій за с. 296 ч.2 КК України.

Будь - яких доказів про те, що ОСОБА_1 домовився з невстановленою особою вчинити розбійний напад на потерпілого ОСОБА_2, по справі не здобуто, тому колегія суддів підстав для скасування вироку суду першої інстанції з мотиву неправильної кваліфікації дій засудженого та задоволення апеляції пом. прокурора м. Луцька, який підтримував обвинувачення в суді, не знаходить.

При призначенні покарання ОСОБА_1 судом були враховані ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані, характеризуючи його особу, обставини, які пом'якшують  покарання.

Враховуючи, що засуджений ОСОБА_1 вперше притягується до кримінальної відповідальності, вину визнав повністю і щиро розкаявся, сприяв розкриттю злочину, характеризується позитивно, збитки повністю відшкодовані потерпілому, який просив не позбавляти волі засудженого, суд першої інстанції, у відповідності з вимогами ст.ст. 50, 65 КК України обгрунтовано застосував при призначенні засудженому покарання ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням, тому підстав для скасування вироку за м'якістю призначеного засудженому покарання колегія суддів також не вбачає.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати в кримінальних справах, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію пом. прокурора м. Луцька, який підтримував державне обвинувачення, залишити без задоволення, а вирок Луцького міськрайонного суду від 10 липня 2006 року відносно ОСОБА_1 -без змін.