Справа № 11-460 Головуючий в 1 інстанції Бачинський В.Л.
Ст.ст. 309 ч. 2,185 ч.2, Доповідач Хомицький А.М.
ст.ст. 15 ч.2,185 ч.2 КК України
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м.Луцьк 01 вересня 2006 року
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - судді Хомицького А.М. суддів Лозовського А.О., Оксентюка В.Н. з участю прокурора Артиша Я.Д.
розглянула у відкритому судовому засіданні у місті Луцьку кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Луцького міськрайонного суду від 30 червня 2006 року, яким
ОСОБА_1, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, українець, громадянин України, з середньою спеціальною освітою, неодружений, не працює, судимий:
вироком Камінь-Каширського районного суду від 09.09.1996 року за ст.ст. 229-6 ч. 2, 46-1 КК України 1960 року на 3 роки позбавлення волі з відстрочкою на 2 роки,
вироком Камінь-Каширського районного суду від 19.08.1997 року за ст.ст. 229-6 ч. 2,43 КК України 1960 року на 4 роки позбавлення волі,
вироком Ковельського міського суду від 03.04.2002 року за ст. 309 ч. 2 КК України на 2 роки 6 місяців позбавлення волі,
вироком Камінь-Каширського районного суду від 24.03.2005 року за ст. 395 КК України на 2 місяці арешту, звільнений 08.06.2005 року по відбуттю строку покарання,
засуджений, -
за ст. 309 ч. 2 КК України на 2 роки позбавлення волі,
за ст. 185 ч. 2 КК України на 1 рік обмеження волі,
за ст.ст. 15 ч.2,185 ч. 2 КК України на 1 рік обмеження волі.
На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначено ОСОБА_1 - 2 роки позбавлення волі.
Стягнуто із засудженого ОСОБА_1 в доход держави судові витрати в сумі 141 грн. 23 коп. за проведення фізико-хімічної експертизи.
Строк відбування покарання визначено рахувати ОСОБА_1 з моменту постановлення вироку, зараховано термін перебування під вартою з 01.03.2006 року.
Вироком вирішено долю речових доказів по справі.
Розглядаючи справу в апеляційному порядку, колегія суддів судової палати
ВСТАНОВИЛА:
За вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що 13.08.2005 року, без мети збуту, незаконно придбав, назбиравши на полі поблизу м. Камінь-Каширського макові головки, які перевіз на вул. Ковельську в м. Камінь-Каширському, де був затриманий працівниками міліції, які виявили та вилучили вказаний наркотичний засіб, який у відповідності до висновку експерта № 180 від 21.03.2006 року є особливо небезпечним наркотичним засобом - маковою соломкою масою 315,2 г.
Окрім того, ОСОБА_1 в кінці вересня 2005 року з магазину «Інструмент», що по проспекту Грушевського, 1 в м. Луцьку шляхом вільного доступу таємно викрав повітродувку «Бош», заподіявши матеріальну шкоду потерпілому ОСОБА_2 на суму 1072 грн. 27 коп.
Він же повторно в кінці листопада 2005 року з магазину «Інструмент», що по проспекту Грушевського, 1 в м. Луцьку шляхом вільного доступу таємно викрав шуруповерт «Бош», заподіявши матеріальну шкоду потерпілому ОСОБА_2 на суму 699 грн.
В період часу з 05.02.2006 року по 10.02.2006 року ОСОБА_1 з магазину «Мегаспорт», що по проспекту Волі, 15 в м. Луцьку шляхом вільного доступу повторно таємно викрав спортивні штани «Адідас», заподіявши матеріальну шкоду потерпілому ОСОБА_3 на суму 530 грн.
01.03.2006 року ОСОБА_1, перебуваючи в приміщенні гіпермаркету «Там-Там», що по проспекту Соборності, 43 в м. Луцьку, намагався таємно викрасти електродриль «Бош» вартістю 598 грн., однак свій злочинний намір не довів до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки був затриманий охоронцями магазину.
В поданій на вирок апеляції засуджений ОСОБА_1, не оспорюючи доведеність вини та правильність кваліфікації своїх дій, просить врахувати те, що він з'явився із зізнанням, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, цивільні позови до нього не заявлені, а обтяжуючі покарання обставини відсутні та застосувати щодо нього статтю 75 КК України.
Заслухавши доповідача, який виклав суть вироку і доводи апеляції, міркування прокурора, який просив залишити вирок без змін а апеляцію засудженого без задоволення, дослідивши матеріали справи, колегія суддів судової палати встановила, що апеляція засудженого ОСОБА_1 до задоволення не підлягає.
Висновки суду про винність ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, за які він засуджений, підтверджуються зібраними по справі і дослідженими в судовому засіданні доказами, і ніким не оскаржуються.
Діям ОСОБА_1 дана правильна юридична оцінка, яка також ніким не оспорюється.
Суд першої інстанції у відповідності до ст.ст. 50, 65 КК України з урахуванням тяжкості вчинених злочинів, які відносяться до категорії середньої тяжкості, особи засудженого, який неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, відбував покарання в місцях позбавлення волі, однак після звільнення на шлях виправлення не став і знову вчинив злочини, обґрунтовано прийшов до переконання про неможливість виправлення і перевиховання ОСОБА_1 без ізоляції від суспільства.
Разом з тим, вірно судом першої інстанції враховано обставини, що пом'якшують покарання, в тому числі і ті, на які посилається апелянт, тому правильно призначено мінімальне покарання, передбачене санкціями інкримінованих статей, і обґрунтовано застосовано принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим при визначенні остаточного покарання за сукупністю злочинів.
За таких обставин, підстав для звільнення ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням, про що ставиться питання в апеляції, колегія судців не вбачає
На підставі наведеного і керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати, -
УХВАЛ ИЛА:
Апеляцію засудженого ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Луцького міськрайонного суду від ЗО червня 2006 року відносно нього - без зміни.