Справа 2а-2152/11
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 квітня 2011 року . Личаківський районний суд м. Львова
в складі головуючого судді Гірник Т. А.
при секретарі –Попович Х.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Державної автомобільної інспекції УМВС України у Рівненській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, просить скасувати постанову інспектора ДПС Рівненької області Вознюка П.Є. серії ВК1 № 020505 по справі про адміністративне правопорушення від 07.02.2011р. про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн.
Позов обґрунтовує тим, що 07.02.2011 року уповноваженим працівником відповідача винесено оскаржувану постанову, згідно якої ОСОБА_1 порушив п.12.4 ПДР України, тобто перевищив швидкість руху в населеному пункті, позначеному дорожнім знаком 5.45 ПДР України рухаючись зі швидкістю 105 км/год. Вважає, що в постанові не відображено дійсні обставини події, докази, що правопорушення вчинене саме ним, а не іншим водієм відсутні, вчинене правопорушення не зафіксовано показанням технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки. Вважає, що його дії не суперечили діючим ПДР України. Вказав, що працівник ДАІ, всупереч вимог закону, відмовився надати йому постанову про притягнення до адміністративної відповідальності. Просить врахувати й те, що працівник ДАІ відмовився записати в якості свідка ОСОБА_2, який перебував в цей час в автомобілі, чим порушив вимоги ст. 251 КУпАП. Тому дані обставини просить врахувати при прийнятті рішення та позов задоволити в повному обсязі, а справу провадженням закрити у зв’язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. У підтвердження вимог покликається на копію оскаржуваної постанови. У судове засідання позивач не з’явився, заявою до суду просить справу слухати у його відсутності і позов задоволити в повному об’ємі. Враховуючи представлені документи, суд вважає можливим розглянути справу у його відсутності.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, хоча належним чином був повідомлений судом про дату, час і місце розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення яке знаходиться в матеріалах справи, про причини неприбуття суд не повідомив, а тому, у відповідності до вимог ст. 128 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутності на підставі наявних доказів.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши представлені суду документи, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з таких підстав.
З долученої до справи копії постанови інспектора ДПС у Рівненській області Вознюка П.Є. серії ВК 1 № 020505 по справі про адміністративне правопорушення від 07.02.2011 року (а.с.3) вбачається, що ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. за вчинення адміністративного проступку, що проявилось в тому, що ОСОБА_1 07.02.2011 року о 21 год. 00 хв. на автодорозі Київ –Чоп, 320 км., в с. Біла Криниця перевищив швидкість руху в населеному пункті позначеному знаком 5.45 та рухався зі швидкістю 105 км/год. чим допустив порушення вимог п. 12.4 ПДР України.
Фіксування порушення інспектором ДПС проводилось візуально, без застосування засобів фото - чи відео - фіксації, які б підтверджували факт порушення, свідків, які б вказували на те, що позивач дійсно порушив правила дорожнього руху, також не має. Не здійснення фіксування правопорушення за таких обставин викликає сумніви щодо його правомірності і достовірності.
Відповідно до ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно п. 15.5 Наказу МВС України № 111 від 27.03.2009 року «Про затвердження Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС», під час звернення до водія працівник ДАІ зобов’язаний прикласти праву руку до головного убору, привітатися, чітко й зрозуміло відрекомендуватися, назвати свою посаду, звання і прізвище, висловити вимогу про передачу водієм документів зазначених в пункті 2.1 ПДР України для перевірки та повідомити про причину зупинки транспортного засобу і суть скоєного правопорушення. Враховуючи відсутність об’єктивних доказів дотримання працівником ДПС вимог вказаної інструкції, суд вважає, що інспектором ДПС ОСОБА_1 не були дотримані й ці вимоги.
Згідно п. 28.9 вищезгаданого Наказу МВС, з метою запобігання конфліктним ситуаціям, об'єктивного розгляду справ, а також як допоміжний засіб для попередження протиправних дій та розкриття правопорушень допускається використання фото-, кінозйомки, відеозапису та звукозаписувальної техніки.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Беручи до уваги наведені вище обставини, у суду немає підстав вважати, що позивачем порушено ПДР України, дії ОСОБА_1 відповідали встановленим вимогам ПДР. Водночас відповідачем суду не представлено жодних об’єктивних доказів вчинення позивачем адміністративного проступку умисно чи з необережності.
Відповідно до п. 2.12 «Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26 лютого 2009р. N 77, посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права й обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення, заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Суд вважає, що при винесенні оскаржуваної постанови вимоги вказаної інструкції працівником ДАІ не дотримані.
Також при винесенні постанови було грубо порушено права позивача ОСОБА_1, передбачені ст. 268 КУпАП, а саме - особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, при винесенні оскаржуваної постанови відповідач в особі інспектора ДПС у Рівненській області Вознюка П.Є. позбавив позивача прав, гарантованих чинним законодавством України, та не виконав вимоги матеріального і процесуального права України.
Враховуючи вищенаведене, а також вимоги ч. 2 ст. 71 КАС України, якою обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, суд приходить до висновку про визнання протиправною та скасування оспорюваної постанови, а відтак про задоволення адміністративного позову в цілому.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 69-72, 86, 102, 158-163 КАС України, ст.ст. 9, 33, 251, 268 КУпАП суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 задоволити.
Скасувати постанову інспектора ДПС у Рівненській області Вознюка П.С. серії ВК 1 № 020505 по справі про адміністративне правопорушення від 07.02.2011р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн.
Постанова суду є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Гірник Т. А.