2-1809/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

19 квітня 2011 року                                         Личаківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді                                        Гірник Т.А

при секретарі - Попович  Х.І.

з участю позивача - ОСОБА_1

адвоката позивача - ОСОБА_2

представника відповідача - ОСОБА_3

Розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові справу за позовом ОСОБА_1 до Національного університету «Львівська політехніка»про видачу трудової книжки, стягнення середнього заробітку за  час затримки у видачі трудової книжки, суд

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом до Національного університету «Львівська політехніка»про видачу трудової книжки, стягнення середнього заробітку за час затримки у видачі трудової книжки за період з часу видачі наказу про звільнення до часу ознайомлення з таким наказом в сумі 10 728 гривен, що становить заробіток за повний 2010 рік.

В судовому засіданні вимоги підтримав. Мотивує тим, що був прийнятий на роботу за строковим трудовим  договором з 01.07.2009 року по 31.12.2009 року. По його закінченні  відповідач не поставив до відома позивача про видачу наказу про звільнення, оскільки продовжував виконувати аналогічну роботу та іншу, щодня розписувався у реєстраційній книзі на прохідній, мав ключі від кабінету, тому вважав, що трудові відносини тривають і про належне оформлення таких його було запевнено зі сторони безпосереднього керівника  ОСОБА_4, чиї доручення продовжував виконувати. Однак, прибувши у відділ кадрів  28.12.2010 року з метою отримати довідку про заробітну плату, був проінформований про звільнення по причині закінчення терміну строкової угоди, ознайомлений з наказом про звільнення  від 16.12.2009 року, трудова книжка не видана. Весь цей період часу трудова книжка знаходилась у відповідача, про видачу наказу про звільнення пртягом року ніхто не інформував.  Тому просить зобов’язати відповідача видати належно оформлену трудову книжку та стягнути  середню заробітну плату за весь час її затримки. Цей період становить з 1 січня 2010 року по 31.12. 2010 року. В підтвердження вимог покликається на копію трудової угоди, копії угод, на підставі яких виконував роботу в 2010 році, заяву про прийняття на роботу, наказ про прийняття  на роботу, інші долучені до справи докази.

Представник відповідача ОСОБА_3 за довіреністю від 21.01.2010 року проти позову заперечив. Мотивує тим, що з позивачем було укладено строковий трудовий договір, по закінченню якого видано наказ про звільнення. Оскільки позивач знав про термін, на який приймався на роботу, то відповідач не зобов’язаний був його інформувати про розірвання такого договору. З часу обумовленого у строковому договорі, позивач  повинен був прийти та отримати трудову книжку. В 2010 році трудові відносини уже були припинені і до виконання якихось приватних замовлень, на які покликається позивач, як на продовження виконання роботи - відповідач відношення немає. Трудова книжна і по даний час знаходиться у відповідача, оскільки прибувши 28.12.2010 року у відділ кадрів позивач відмовився від її отримання, про що складено акт. Перешкод в отриманні трудової книжки не було, однак позивач не прибув у відділ кадрів, хоча зобов’язаний був це зробити. За відсутністю заяви від нього, не було підстав скеровувати трудову книжку поштою. Покликається на копію строкової трудової угоди, акт від 28.12.2010 року, інші долучені до справи докази. Просить у позові відмовити.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши учасників процесу, суд вважає, що позов слід задоволити частково, постановивши про зобов’язання відповідача видати трудову книжку та стягнення на користь позивача заробітку за час затримки у видачі трудової книжки, однак до  28.12.2010 року.

До такого висновку, суд приходить, виходячи з таких мотивів.

Встановлено, що на підставі заяви від 29.05.2009 року, написання якої ствердив позивач, останній був прийнятий на роботу за строковим трудовим договором на посаду техніка 3-ої категорії з 1 липня 2009 року по 31 грудня 2009 року, про що видано наказ 30.06.2009 року №  2062-3-03 з посадовим окладом 894 гр. на місяць /а.с.4, 5/. Виходячи із змісту заяви про прийняття на роботу, така написана за клопотанням керівника структурного підрозділу  ОСОБА_4 Враховуючи вимоги трудового законодавства, спірні правовідносини, суд вважає, що посилання у заяві про прийняття на роботу на наявність такого клопотання  правового значення немає. Аналогічна позиція суду  з приводу  долучених позивачем до справи копій трудових угод від 16.06.2010 року, завдання на виконання конкретної роботи від 16.06.2010 року. Враховуючи оформлення таких угод, пояснення позивача про те, що за умовами таких фізична особа брала на себе зобов’язання оплатити такі роботи - не може прийматись,  як доказ перебування позивача з відповідачем у трудових відносинах. Хоча суд  не може виключати помилкове сприйняття позивачем існуючих стосунків як продовження існування трудових відносин з відповідачем, оскільки в силу вимог ст. 39- 1 КЗпП України, жодна  із сторін не вимагала його припинення, однак достатніх  підстав у позивача вважати, що трудові відносини тривають не було. Підтвердженням позиції суду є пояснення позивача з долученням угоди та завдання, на які посилається, що виникли стосунки з іншою фізичною  особою на виконання конкретної роботи за обумовлену оплату, що немає відношення до трудових  відносин сторін.

Тому  суд  вважає встановленим на підставі заяви та наказу про прийняття  позивача на роботу -  між сторонами укладено строковий трудовий договір, термін якого обумовлений до 31.12.2009 року за погодженням сторін. Незалежно від обізнаності ОСОБА_1 про тривалість трудового договору, відповідач при звільненні позивача з роботи, зобов’язаний у день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести розрахунок. Така норма поширюється на всі випадки розірвання трудових договорів.

Суд не може погодитись з позицією представника відповідача про те, що будучи обізнаним у терміні закінчення строкового трудового договору, позивач був обізнаний у винесенні наказу про його звільнення.

Встановлено, що з наказом про звільнення позивач був ознайомлений лише 28.12.2010 року. Жодних доказів про повідомлення позивача про видачу такого наказу, відповідач не  надав. Перший документ, із змісту якого позивач міг довідатися про видачу наказу про звільнення є акт від 28.12.2010 року, яким зафіксовано відмова позивача від отримання трудової книжки по причині його звільнення.  

Ст. 47  КЗпП України регламентує, що власник або уповноважений ним орган зобов’язані  в день звільнення надати працівникові належно офомлену трудову книжку. У разі звільнення з ініціативи власника, останній повинен видати працівникові копію наказу про звільнення з роботи у день звільнення.

Відповідачем не виконано цю норму. Трудова книжка не видана. Доказів про те, що відповідач намагався виконати вимоги закону у цій частині, не надано. Представник відповідача посилається на відповідну інструкцію Про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, … , хоча п 4.1 також регламентує, що саме власник або уповноважений ним орган зобов’язані в день звільнення видати працівникові належно офомлену трудову книжку. Позиція  представника відповідача про обов’язок працівника прибути для отримання трудової книжки за відсутності інформації про припинення трудового договору - нічим не регламентована. Написання заяви про направлення трудової книжки поштою, передбачено тією ж інструкцією, однак це є також правом позивача і про це позивача відповідач не повідомляв, жодних дій для виконання вимог закону не вчиняв, тому слід вважати, що трудову книжку відповідач утримував без поважної причини при  наявності  лише у нього  даних про розірвання строкового трудового договору.

Лише 28.12.2010 року позивачу запропоновано отримати трудову книжку, про що зафіксовано в акті від 28.12.2010 року. З цього часу слід вважати позивача обізнаним у розірванні трудового договору і відсутність будь-яких підстав у суду  вважати, що з цього часу  має місце затримка у видачі трудової книжки з вини власника, тому до зазначеного терміну слід стягнути суму середнього заробітку за час затримки у видачі трудової книжки, а не до 31.12. 2010 року, як просить позивач. Розрахунок судом проведено, виходячи із встановленого наказом про прийняття на роботу від 30.06.2009 року  посадового окладу /а.с. 5. /  за мінусом заробітку за три робочі дні грудня 2010 року. Тому обрахована судом сума становить 10606 гр. 11 коп., однак не включає обов’язкові відрахунки.  

По причині збереження трудової книжки у роботодавця, слід покласти на останнього обов’язок видати належно її оформлену позивачу.

В решті вимоги залишити без задоволення за безпідставністю.                                           

Керуючись ст.ст. 10, 11, 208, 209 ч. 3, 212 - 215 ЦПК України,  ст.ст. 23, 47, 48 КЗпП України, суд

В И Р І Ш И В  :

Позов ОСОБА_1 задоволити частково.

Зобов’язати Національний університет «Львівська політехніка»видати ОСОБА_1 належно оформлену трудову книжку.

Стягнути з Національного університету «Львівська політехніка»на користь   ОСОБА_1 заробітну плату за час затримки трудової книжки з вини  власника за період з 01.01.2010 року по 28.12.2010 року в сумі 10 606 гривен 11 коп., що становить суму заробітку без відрахування обов’язкових платежів.

Стягнути з Національного університету «Львівська політехніка»на користь держави судовий збір в сумі 106 гривен та 120 гривен витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

В решті вимоги залишити без задоволення за безпідставністю.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Львівської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

          Суддя                                                                                Гірник Т.А