ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 квітня 2011 р. Справа № 2а/0470/3767/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Конєвої С.О., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративний позов Царичанської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області до Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 про припинення підприємницької діяльності, -
ВСТАНОВИВ:
31.03.2011 року Царичанська міжрайонна державна податкова інспекція Дніпропетровської області звернулася з позовом до Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 та просить припинити підприємницьку діяльність Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на підставі ст. 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач перебуває на обліку в Царичанській міжрайонній державній податковій інспекції Дніпропетровської області як платник податків та інших обов’язкових платежів, проте при здійсненні своєї діяльності порушує вимоги діючого законодавства, а саме: з 04.11.2009 року відповідач не подає звітність про отримані доходи, тобто, більше року, що не дає можливості контролюючим органам здійснювати контроль за додержанням вимог податкового та іншого законодавства.
Ухвалою суду від 01.04.2011р. відповідачу було запропоновано у строк до 20.04.2011 року надати до суду заперечення на позов або заяву про визнання позову.
Відповідач у встановлений судом строк не надав до суду ні заперечень на позов, ні заяви про визнання позову, про відкриття провадження у цій справі та розгляд її у скороченому провадженні повідомлений належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення про вручення поштового відправлення від 14.04.2011р. (а.с.13).
Відповідно до ч. 4 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. За результатами розгляду справи у скороченому провадженні суддя, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, за наявності достатніх підстав приймає законне та обґрунтоване судове рішення.
Згідно до п.2 ч. 5 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів з дня закінчення строку, передбаченого частиною третьою цієї статті, якщо до суду не було подано заперечення відповідача та за умови, що справа розглядається судом за місцезнаходженням відповідача.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх у сукупності, суд находить підстави достатніми для задоволення позову, виходячи з наступного.
Пунктом 7 ч.1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суб’єктом владних повноважень –є орган державної влади орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно п.8 ч.1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України позивачем є особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб’єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.
Відповідно до п.5 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори за зверненням суб’єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.
Частиною 2 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства визначено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
З 01.01.2011р. набрав чинності Податковий кодекс України.
З урахуванням того, що за даним позовом правовідносини виникли до набрання чинності Податковим кодексом України та те, що позивач звернувся з позовними вимогами до адміністративного суду після набрання чинності вказаним вище Кодексом, до даних правовідносин слід застосовувати законодавство, яке було чинне на час виникнення спору та законодавство, яке є чинним на момент розгляду цієї справи.
Відповідно до ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»(чинної на момент виникнення правовідносин по цій справі) органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядок встановлений законами України, мають право звертатися до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб’єкта підприємницької діяльності.
Відповідно до п.20.1.12 статті 20 Податкового кодексу України № 2755-УІ від 02.12.2010р. органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.
Тобто, позивач –орган державної податкової служби є суб’єктом владних повноважень, який у спірних правовідносинах реалізує надані йому владні управлінські функції та має право звертатися до суду з відповідними позовними вимогами щодо припинення юридичної особи та припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.
Відповідно до ч. 1 пункту 2 статті 9 Закону України «Про систему оподаткування»(чинного на момент виникнення правовідносин по цій справі), платники податків і зборів (обов’язкових платежів) зобов’язані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов’язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов’язкових платежів).
Аналогічний обов’язок платників податків встановлений і п.49.2 статті 49 Податкового кодексу України, яким визначено, що платник податків зобов’язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.
Пунктом 8.6 Порядку обліку платників податків, зборів (обов’язкових платежів) затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 19.02.1998р. № 80 ( чинного на момент виникнення правовідносин та який діяв станом до 14.01.2011р.) передбачено, що якщо платник податків не має заборгованості перед бюджетом та у разі неподання протягом року в органи державної податкової служби податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, керівник органу державної податкової служби приймає рішення у вигляді розпорядження відносно суб’єкта господарювання –про звернення до суду або господарського суду із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації платника податків, постановлення судового рішення про припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.
Аналогічні повноваження надані державній податковій службі п.11.10 Порядку обліку платників податків і зборів та визнання такими, що втратили чинність, наказів Державної податкової адміністрації України, затвердженого наказом ДПА України № 979 від 22.12.2010р., який набрав чинності з 14.01.2011р.
Так, судом встановлено, що фізична особа – підприємець ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) зареєстрована як суб’єкт підприємницької діяльності Петриківською райдержадміністрацією 11.09.1996р. та знаходиться на обліку у Царичанській МДПІ Дніпропетровської області з 11.09.1996р. і є платником податків і зборів, що підтверджується витягом з ЄДРПОУ станом на 11.03.2011р. та довідкою Царичанської МДПІ Дніпропетровської області про взяття на податковий облік платника податків від 22.03.2011р. №87/29-027 (а.с.4-5, 6).
Згідно довідки Царичанської МДПІ Дніпропетровської області від 17.03.2011р. № 69 відповідач з 04.11.2009р. не подає декларації про доходи до податкової інспекції (а.с.8).
Станом на 15.03.2011р. у відповідача заборгованість перед бюджетом відсутня, що підтверджується довідкою Царичанської МДПІ Дніпропетровської області (а.с.9).
Згідно з ч. 2 ст. 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»підставами для постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця є, зокрема, неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.
Оскільки судом встановлений факт неподання відповідачем документів фінансової звітності з 04.11.2009р., тобто більше року до органів податкової служби, то позовні вимоги Царичанської МДПІ Дніпропетровської області до відповідача про припинення підприємницької діяльності є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідач на вимогу суду заперечень у встановлений судом строк та доказів, які б свідчили про відсутність підстав для припинення підприємницької діяльності не надав.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, у яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем –фізична чи юридична особа, судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 86, 94, 159-163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Царичанської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області до Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 про припинення підприємницької діяльності – задовольнити повністю.
Припинити підприємницьку діяльність Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 (51831, АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1).
Копію постанови направити Управлінню з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців для внесення державним реєстратором відповідного запису до ЄДРПОУ згідно до вимог ст.38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги у порядку та у строки, встановлені ст.183-2, ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили у порядку та у строки, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
Суддя
С.О. Конєва