Справа № 11-439                                             Головуючий в 1 інстанції Галушка ОТ.

Ст. 395 КК України                                     Доповідач Хомицький АЖ

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Луцьк                                                                               05 вересня 2006 року

Колегія судців судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Хомицького А.М. суддів Олексюка Я.М., Крисюка С.М. з участю прокурора Артиша Я.Д. адвоката ОСОБА_5 розглянула у відкритому судовому засіданні у місті Луцьку кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1   на вирок Нововолинського міського суду   від ЗО червня 2006 року, яким

ОСОБА_1, уродженець та мешканець м. Нововолинська, Волинської області, АДРЕСА_1, українець, громадянин України, з неповною середньою освітою, одружений, не працює, судимий:

вироком Нововолинського міського суду від 27.03.2001 року за ст.ст. 229-6 ч. 1, 140 ч.З, ст. 17, ст. 140 ч. 2 КК України 1960 року на 3 роки 6 місяців позбавлення волі з відстрочкою на 2 роки і сплатою штрафу в розмірі 680 грн,

вироком Нововолинського міського суду від 12.07.2002 року за ст.ст. 186 ч. 2, 71 КК України на 5 років 2 місяці позбавлення волі, звільнений від відбування покарання 25 листопада 2005 року умовно-достроково на 1 рік 7 місяців 5 днів, засуджений, -

за ст. 395   КК України на 4 місяці арешту.

На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до покараня за цим вироком частково приєднане невідбуте покарання за вироком Нововолинського міського суду від 12 липня 2002 року, з розрахунку у відповідності до ст. 72 КК України, що одному дню арешту відповідає один день позбавлення волі, остаточно визначено ОСОБА_1   1 рік 8 місяців позбавлення волі.

Обрано судом запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд.

Розглядаючи справу в апеляційному порядку, колегія суддів судової палати ,-

ВСТАНОВИЛА:

За вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що будучи особою, стосовно якої постановою Снігурівського районного суду Миколаївської області від 18 листопада 2005 року встановлений адміністративний нагляд строком 12 місяців, з метою ухилення від адміністративного нагляду, без дозволу органів внутрішніх справ змінював місце свого проживання, неодноразово виїжджаючи протягом березня-травня 2006 року у АДРЕСА_2 Іваничівського району на помешкання, тобто за межі міста Нововолинська.

В поданій на вирок апеляції засуджений ОСОБА_1, не оспорюючи доведеність вини та правильність кваліфікації своїх дій, просить врахувати те, що він щиро розкаявся, хворіє на туберкульоз та звільнити від призначеного покарання з випробуванням.

Заслухавши доповідача, який виклав суть вироку і доводи апеляції, міркування прокурора про залишення вироку без змін, адвоката ОСОБА_5, яка підтримала апеляцію засудженого і просила звільнити його від відбування покарання з випробуванням, дослідивши матеріали справи, колегія суддів судової палати встановила, що апеляція засудженого до задоволення не підлягає.

Висновки суду про винність ОСОБА_1 у вчиненні злочину, за який він засуджений, підтверджуються зібраними по справі і дослідженими в судовому засіданні доказами, і ніким не оскаржуються.

Діям ОСОБА_1 дана правильна юридична оцінка, яка також ніким не оспорюється.

Суд першої інстанції у відповідності до ст.ст. 50, 65, 71 КК України з урахуванням особи засудженого, який неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, відбував покарання в місцях позбавлення волі, був звільнений від відбування покарання умовно-достроково, однак після звільнення, протягом невідбутої частини покарання за попереднім вироком, на шлях виправлення не став і знову вчинив злочин, обґрунтовано прийшов до переконання про неможливість виправлення і перевиховання ОСОБА_1 без ізоляції його від суспільства.

Разом з тим, вірно судом першої інстанції враховано обставини, що пом'якшують покарання, в тому числі і ті, на які посилається апелянт, тому правильно застосовано принцип часткового складання покарань при визначенні остаточного покарання за сукупністю вироків.

За таких обставин, підстав для звільнення ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням, про що ставиться питання в апеляції, колегія суддів не вбачає

На підставі наведеного і керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Нововолинського міського суду від 30 червня 2006 року   відносно нього - без зміни.