ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 серпня 2006 р. | № 275/3б-05 |
Судова колегія Вищого господарського суду України у складі :
Полякова Б.М., –головуючого (доповідач у справі), |
Муравйова О.В. |
Ткаченко Н.Г. |
розглянувши касаційну скаргу | УПФ України у м. Білій Церкві |
на постанову | від 12.05.2006 р. Київського міжобласного апеляційного господарського суду (на ухвалу господарського суду Київської області від 07.02.2006 р.) |
у справі | № 275/3б-05 господарського суду Київської області |
за заявою | ТОВ “Білоцерківський механічний завод”, м. Біла Церква |
до | ВАТ “Білоцерківський механічний завод”, м. Біла Церква |
про | банкрутство |
кредитор | УПФ України у м. Білій Церкві |
арбітражний керуючий | Кіцул С.Б. |
в судовому засіданні взяв участь представник:
УПФ України у м. Білій Церкві | Колісніченко С.В., довір. |
та ліквідатор | Кіцул С.Б. |
ВСТАНОВИВ:
У провадженні господарського суду Київської області знаходиться справа № 275/3б-05 про банкрутство ВАТ “Білоцерківський механічний завод”.
УПФ України у м. Білій Церкві звернулося до господарського суду Київської області із заявою від 06.01.2006 р. про визнання його кредитором ВАТ “Білоцерківський механічний завод” з грошовими вимогами в сумі 807 674,14 грн.
Заявою від 23.01.2006 р. УПФ України у м. Білій Церкві зменшило кредиторські вимоги на суму 12 009,23 грн. і просило визнати його кредитором з грошовими вимогами в сумі 795 664,91 грн.
Ухвалою господарського суду Київської області від 07.02.2006 р. (суддя Шевчук С.Р.) УПФ України у м. Білій Церкві визнано кредитором ВАТ “Білоцерківський механічний завод” з грошовими вимогами в сумі 37 697,88 грн., з яких 28 361,30 грн. штрафних санкцій та 9 336,58 грн. адміністративного штрафу, а в решті грошових вимог відмовлено.
Кредитор у справі з винесеною ухвалою не погодився та звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою.
Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 12.05.2006 р. (судді: Рудченко С.Г. –головуючий, Міщенко П.К., Яковлєв М.Л.) апеляційну скаргу УПФ України у м. Білій Церкві залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду Київської області від 07.02.2006 р. –без змін.
Не погоджуючись з винесеною постановою, УПФ України у м. Білій Церкві звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 12.05.2006 р. та прийняти нове рішення, яким внести УПФ України у м. Білій Церкві до реєстру вимог кредиторів ВАТ “Білоцерківський механічний завод” з конкурсними вимогами на суму 795 664,91 грн.
На думку заявника касаційної скарги, судом апеляційної інстанції порушено норми матеріального права, а саме ч. 6 ст. 106, п. 15 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено попередніми судовими інстанціями, ухвалою господарського суду Київської області від 03.11.2003 р. було порушено провадження у попередній справі № 345/14б-03 про банкрутство ВАТ “Білоцерківський механічний завод”.
Ухвалою господарського суду Київської області від 14.05.2004 р. у цій справі визнано УПФ України у м. Білій Церкві конкурсним кредитором боржника на суму 373 379,91 грн.
29.04.2005 р. провадження у справі № 345/14б-03 про банкрутство було припинено у зв’язку з затвердженням мирової угоди.
Згідно п 2.1 мирової угоди було прощено (списано) грошові вимоги УПФ України у м. Білій Церкві до боржника у розмірі 354 710,91 грн., а решта вимог кредитора у розмірі 18 669,00 грн. підлягала відстроченню та була сплачена боржником у вересні 2005 р.
Судами також встановлено, що, заявляючи грошові вимоги до боржника у даній справі № 275/3б-05, УПФ України у м. Білій Церкві до складу вимог була включена сума, що була списана відповідно до мирової угоди у справі № 345/14б-03.
Попередні судові інстанції дійшли законного та обґрунтованого висновку про те, що такі вимоги не можуть бути визнані та включені до реєстру вимог кредиторів.
Відповідно до ст. 14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі –Закон) разом з заявою про грошові вимоги до боржника конкурсні кредитори зобов’язані подати документи, що їх підтверджують.
Отже, грошові вимоги повинні бути підтверджені відповідними доказами.
Однак, у випадку, якщо по заявленим грошовим вимогам винесено рішення господарського суду (суду загальної юрисдикції), факт наявності чи відсутності заборгованості боржника перед кредитором є встановленим та не потребує повторного доведення відповідно до ст. 35 ГПК України.
Таке рішення оцінюються господарським судом, що розглядає справу про банкрутство, лише на предмет розміру заборгованості.
Мирова угода у справі про банкрутство, затверджується ухвалою суду, яка є судовим рішенням, що є обов’язковим до виконання.
Ухвала господарського суду Київської області від 29.04.2005 р. про затвердження мирової угоди у справі № 345/14б-03 не оскаржувалась в установленому діючим законодавством порядку та є чинною.
У зв’язку з чим, посилання УПФ України у м. Білій Церкві на те, що вказана мирова угода не може бути врахована судом при розгляді його грошових вимог, оскільки ч. 6 ст. 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” передбачено, що недоїмка не підлягає списанню, у тому числі в разі укладення із страхувальником мирової угоди відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", правомірно не прийняті судом першої та апеляційної інстанцій.
При цьому, колегія суддів зазначає, що у справі про банкрутство як суд апеляційної інстанції, так і суд касаційної інстанції переглядають справу в межах оскаржуваного судового рішення та позбавлені права здійснення функцій нагляду, тобто судами не може бути надана оцінка правомірності мирової угоди, затвердженої ухвалою суду.
Крім того, судом першої інстанції обґрунтовано було відхилено грошові вимоги УПФ України у м. Білій Церкві, що виникли після порушення провадження у даній справі, а саме після 30.08.2005 р., оскільки такі вимоги є поточними, тому погашаються в процедурі банкрутства без будь-яких обмежень і лише після визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури поточні вимоги переходять у категорію конкурсних та повинні бути заявлені в порядку, передбаченому ст. 23 Закону, з наступним включенням до реєстру вимог кредиторів.
Також, суд апеляційної інстанції правомірно встановив, що заборгованість, яка виникла до порушення провадження у справі № 345/14б-03, а саме до 03.11.2003 р., та яка не заявлена до боржника у названій справі, є такою, що не розглядається та вважається погашеною відповідно до ч. 2 ст. 14 Закону.
Однак, визнаючи грошові вимоги УПФ України у м. Білій Церкві в частині 37 697,88 грн. штрафних санкцій, суд першої інстанції включив їх безпосередньо до реєстру вимог кредиторів.
Кредитори з вимогами щодо пені, штрафів, інших фінансових санкції, які є публічно-правовими санкціями, згідно з ч. 1 ст. 14 Закону вправі подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника.
Однак, суми штрафів і пені відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону мають бути включені до реєстру вимог кредиторів окремо та задовольнятися у шосту чергу відповідно до черговості задоволення вимог кредиторів, встановленої ст. 31 Закону.
На вказані порушення вимог чинного законодавства суд апеляційної інстанції увагу не звернув та не дав їм відповідної правової оцінки.
У зв’язку з чим, оскаржувані постанова та ухвала суду підлягають відповідній зміні.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 14, 15, 23 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст. ст. 1115, 1117, 1119 –11111, 115 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу УПФ України у м. Білій Церкві залишити без задоволення.
2. Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 12.05.2006 р. у справі № 275/3б-05 змінити, виклавши п. 2 її резолютивної частини в наступній редакції:
“Ухвалу господарського суду Київської області від 07.02.2006 р. у справі № 275/3б-05 змінити, виклавши п. 1 її резолютивної частини в такій редакції: “Визнати УПФ України у м. Білій Церкві конкурсним кредитором боржника та включити окремо до реєстру вимог кредиторів в шосту чергу суму у розмірі 37 697,88 грн. неустойки (штрафу, пені)”.
В решті ухвалу залишити без змін.”
3. В решті постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 12.05.2006 р. у справі № 275/3б-05 залишити без змін.
Головуючий Б.М. Поляков
Судді О.В. Муравйов
Н.Г. Ткаченко