Справа №  2-а-787/11  

Тарутинський районний суд Одеської області

   П О С Т А Н О В А

                                        І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

        25 квітня 2011 року   Суддя Тарутинського районного суду Одеської області  Топал  О.  К.,  розглянувши в порядку  скороченого  провадження адміністративну справу за позовом  ОСОБА_1  до Управління Пенсійного фонду України в Тарутинському районі про визнання бездіяльності протиправною, зобов’язати відповідача вчинити певні дії та стягнути недораховану пенсію,

В С Т А Н О В И В :

         ОСОБА_1  звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Тарутинському районі Одеської області, про визнання безпідставною відмову  в нарахуванні та виплаті державної соціальної допомоги та просить суд зобов’язати відповідача вчинити певні дії  по виплаті соціальної допомоги як дитині війни, що передбачено ст. 6  Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з  01.04.2010 року по 01.04.2011  року.

        Відповідач у встановлений термін заперечення на позов не подав.

Ухвалою суду від   04.04.2011  року позовні вимоги позивача в частині виплат соціальної

допомоги за період з   01.01.2010 року по 30.09.2010  року були залишені без розгляду, у зв’язку  з пропущенням строку звернення до суду з адміністративним позовом та відсутністю підстав для його поновлення.

       Суд вважає, що наявні достатні підстави для прийняття законного та обґрунтованого судового рішення в порядку скороченого провадження щодо позовних вимог в межах строку звернення до суду за період з  01.10.2010 року по 31.12.2010 року.    

       Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, вважаю що позовні вимоги в межах строку звернення до суду, підлягають задоволенню за таких підстав.

        Судом встановлено, що позивач належить до категорії громадян, яким встановлено статус дитина війни, що підтверджується матеріалами справи.

       Згідно з вимогами ст. 6 Закону України № 2195-ІV (у редакції від 18.11.2004) дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.             

          Вимогами пп.2 п. 41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 року №107-VІ було змінено положення ст.6 Закону України  №2195-ІV.

    Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року ці зміни визнані неконституційними, оскільки за правилами ч.2 ст.3 Закону України №2195-ІV державні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

         Відповідно до вимог ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

        Таким чином, положення п.2 п. 41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 року є не чинними  з 22 травня 2008 року.

        З наведеного випливає, що починаючи з 22 травня 2008 року і по даний час діє положення ст. 6 Закону України № 2195-ІV (у редакції від 18.11.2004 року), відповідно до якого позивач має право на одержання підвищення до пенсії як дитина війни в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком  щомісячно.

      Однак, таке підвищення до пенсії позивачу виплачувалось у неповному розмірі у відповідності до вимог ст. 7 Постанови Кабінету Міністрів України «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», яка є підзаконним нормативно-правовим актом та її норми суперечать вимогам ст. 6 Закону України за № 2195-ІV.

     В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

       Враховуючи вищенаведене, суд приходить до переконання, що відповідачем було порушено права позивача на перерахунок та виплату підвищеної пенсії, відповідно до вимог ст. 6 Закону України  №2195-ІV у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період з  01.10.2010 року по 31.12.2010  включно, які підлягають захисту шляхом зобов'язання відповідача провести позивачу відповідні нарахування та виплату пенсії.

   Бездіяльність відповідача, щодо ненарахування та невиплати підвищення до пенсії, є протиправною. Якщо правове положення, що діє, передбачає виплату певних надбавок і дотриманні всіх вимог, необхідних для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти в цих виплатах, поки відповідне положення є таким, що діє (Європейський Суд у рішенні від 08.11.2005 року п. 23).

       Відсутність бюджетного фінансування на виплату передбаченого Законом України «Про соціальний захист дітей війни»підвищення до пенсії не може бути підставою невиконання відповідним суб’єктом владних повноважень покладених на нього зобов’язань та не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

       Вважаю,  що зазначену соціальну допомогу повинен виплачувати саме відповідач з наступних підстав. Згідно п. 3 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Постановою кабінету міністрів України № 1261 від 24 жовтня 2007 до основних засад Пенсійного фонду України відноситься зокрема, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування  та виплати пенсій, допомоги на поховання, інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду  України та інших джерел, визначених законодавством. У п. 8 вказаної Постанови до джерел формування коштів Пенсійного фонду України відносяться також кошти державного бюджету та державних цільових фондів, що перераховуються до Фонду у випадках, передбачених законодавством.

      Відповідно до ст. 7 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»соціальне забезпечення державних соціальних гарантій передбачених цим законом здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.    

          В зв’язку з тим, що УПФ України в Тарутинському районі нараховує та виплачує пенсії з коштів державного бюджету, а не з власних коштів як юридична особа, в рішенні суду не зазначається сума стягнення.

            На підставі вищевикладеного керуючись ст. ст.99, 100, 160, 161-163 КАС України,     

П О С Т А Н О В И В:

           Адміністративний позов   ОСОБА_1   задовольнити.

        Визнати незаконними дії Управління Пенсійного фонду України в Тарутинському районі Одеської області щодо своєчасного перерахунку та виплати пенсії  ОСОБА_1  в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком у відповідності до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", за період з  01.10.2010 року по 31.12.2010   року.

         Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Тарутинскому районі Одеської області здійснити нарахування та виплатити  ОСОБА_1   щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни, в розмірі 30%  мінімальної пенсії за віком,  за період з  01.10.2010 року по 31.12.2010  року з урахуванням фактично виплачених сум.       

           Постанова підлягає негайному виконанню.

     Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана  у десятиденний строк з дня отримання копії постанови.

        Суддя:                              О.  К.  Топал