Справа № 2-316/11

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

05 травня 2011 року                                         м. Кодима Одеської області

              Кодимський районний суд Одеської області в складі:

       головуючого                                      судді Сопільняка О.  М.

       при секретарі                                             Журбі С.П.

      з участю: прокурора                                    Олійник С.А.  

      представника третьої особи                         ОСОБА_1

      відповідача                                                   ОСОБА_2

      законного представника відповідача          ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Кодимі Одеської області цивільну справу за позовом прокурора Кодимського району Одеської області, поданого в інтересах комунальної установи «Кодимська центральна районна лікарня   пр до ОСОБА_2 про відшкодування витрат, завданих злочином,

В С Т А Н О В И В :

      Прокурор Кодимського району Одеської області 22 березня 2011 року звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі комунальної установи «Кодимська центральна районна лікарня»(далі КУ «Кодимська ЦРЛ») до ОСОБА_2 про відшкодування витрат у розмірі 4961 грн.64 коп., понесених на стаціонарне лікування ОСОБА_4, потерпілого від злочину.

      В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_5 позов підтримала та  пояснила, що вироком Кодимського районного суду від 30 березня 2011 року   відповідача ОСОБА_6 було визнано винним за ст.128 КК України за фактом необережного спричинення потерпілому ОСОБА_4 тяжких тілесних ушкоджень та призначене кримінальне покарання, від відбування якого звільнено з випробуванням. Внаслідок побиття потерпілий ОСОБА_4 в період з 22 листопада по 20 грудня 2010 року перебував на стаціонарному лікуванні в КУ «Кодимська ЦРЛ», якою були понесені витрати на його лікування у розмірі 4961 грн.64 коп., які підлягають відшкодуванню відповідачем.       

      Представник третьої особи –КУ «Кодимська ЦРЛ»- ОСОБА_1 позов прокурора підтримала та підтвердила факт перебування ОСОБА_4 на стаціонарному лікуванні в ЦРЛ з 22 листопада по 20 грудня 2010 року, на лікування якого ЦРЛ було витрачено 4961 грн.64 коп.  

      Відповідач ОСОБА_2 та його законний представник ОСОБА_3 позов визнали, погодившись з обов’язком відшкодувати завдані внаслідок злочину збитки, проте зазначили про неможливість відшкодування цих витрат відразу, оскільки перебувають у скрутному матеріальному становищі.       

      Суд, вислухавши пояснення представників позивача та третьої особи, відповідача, його законного представника, дослідивши матеріали даної цивільної справи, вважає необхідним позов задовольнити повністю з таких підстав.  

      Стаття 45 ЦПК України та статті 35, 36-1 Закону України «Про прокуратуру»надають прокурору право звертатись до суду для захисту інтересів як окремого громадянина (громадян), так і для захисту інтересів держави. Підставою представництва прокурором в суді інтересів держави є наявність порушень чи загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних чи юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними чи з державою. Формою представництва у таких випадках є звернення до суду з заявою чи позовом про захист порушених прав і свобод певної особи чи держави, участь у розгляді судом справи, оскарження прийнятого судом рішення. Прокурор самостійно визначає наявність підстав для представництва в судах і форму його здійснення. При цьому, Конституційний Суд України у своєму рішенні №3-рп від 08 квітня 1999 року зазначає, що інтереси держави можуть збігатись повністю, частково або не збігатись зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді.

       Власником КУ «Кодимська ЦРЛ»є Кодимська районна рада Одеської області, а тому позов прокурора відповідає цим положенням, оскільки спрямований на захист інтересів держави в особі КУ «Кодимська ЦРЛ».         

      Судом встановлено, що вироком Кодимського районного суду Одеської області від 30 березня 2011 року відповідача ОСОБА_2 було визнано винним за ст.128 КК України за фактом спричинення потерпілому ОСОБА_4 тяжких тілесних ушкоджень та призначене кримінальне покарання, від відбування якого звільнено з випробуванням. 15 квітня 2011 року вирок суду набув чинності. Внаслідок отриманих тілесних ушкоджень потерпілий ОСОБА_4 в період з 22 листопада по 20 грудня 2010 р.р. перебував на стаціонарному лікуванні в Кодимській ЦРЛ –8 днів у листопаді місяці та 20 днів –у грудні.

       Відповідно до наявної у справі довідки №342 від 30 березня 2011 року на лікування потерпілого ОСОБА_4 КУ «Кодимська ЦРЛ»було витрачено 4961 грн.64 коп. з розрахунку вартості одного ліжко-дня за листопад місяць 2010 року –162 грн.88 коп., і за грудень – 182 грн. 93 коп.

       Відповідно до ст.93-1 КПК України кошти, витрачені  закладом  охорони  здоров'я  на стаціонарне лікування особи, потерпілої від злочину, за винятком випадку
завдання такої шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або в стані сильного душевного хвилювання, що раптово виникло внаслідок протизаконного  насильства чи  тяжкої образи з боку потерпілого, стягуються судом при постановленні вироку за  позовом закладу охорони здоров'я, органу Міністерства фінансів України або
прокурора  в порядку, передбаченому статтею 28 та частинами другою і третьою статті 93 цього Кодексу. У разі, коли при постановленні вироку рішення про
відшкодування  коштів,   витрачених   на   стаціонарне   лікування потерпілого,  не було прийнято, стягнення їх провадиться в порядку цивільного судочинства  за  позовом  осіб,  зазначених  у  частині першій цієї статті.

       30 березня 2011 року при винесенні судом вироку питання про відшкодування вказаних витрат вирішене не було, тому заявлений прокурором позов з цих підстав суд визнає обґрунтованим.  

      Пленум Верховного Суду в п.3 постанови «Про відшкодування витрат на стаціонарне  лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат»№11 від 07 липня 1995 року (із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму  Верховного Суду   N 12 від 03 грудня 1997 року) роз’яснив, що питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується  згідно  з "Порядком  обчислення  розміру  фактичних  витрат  закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування  потерпілого  від   злочинного діяння та   зарахування   стягнених  з  винних  осіб  коштів  до відповідного бюджету і їх використання",  затвердженим  постановою Кабінету Міністрів  України  N545  від  16  липня 1993 року, яким передбачено, що сума  коштів, що підлягає відшкодуванню,  визначається  закладом  охорони здоров'я,  в якому перебував  на  лікуванні  потерпілий,  з   урахуванням   кількості ліжко-днів, проведених ним у стаціонарі, та щоденної вартості його лікування. Термін і обґрунтованість перебування потерпілого від злочину на  стаціонарному  лікуванні  визначається   на   підставі   даних лікувального закладу, де він перебував на лікуванні. До справи має бути приєднана довідка - розрахунок бухгалтерії цього  закладу  із записом  про  вартість одного ліжко-дня та загальну суму фактичних витрат на лікування потерпілого. Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі  і  зараховуються  до  відповідного державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров'я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній.

         Судом встановлено, що ОСОБА_2 є неповнолітнім та досяг віку 17 років. Відповідно до ст.1179 ЦК України неповнолітня особа у віці від 14 до 18 років відповідає за завдану шкоду самостійно на загальних підставах. Судом встановлено, що ОСОБА_2 навчається на 2 курсі ДНЗ «Кодимське професійно-технічне аграрне училище», щомісяця отримує пенсію у розмірі біля 260 грн., тому має нести відповідальність за спричинену ним шкоду на загальних підставах.

       Отже, заявлений прокурором позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню у повному обсязі.

      Крім цього, відповідно до ст.88 ЦПК України, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 51 грн. та на користь територіального управління державної судової адміністрації в Одеській області витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справу в сумі 120 грн.           

        На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.209, 215, 218 ЦПК України, суд-

В И Р І Ш И В :

       Позов прокурора Кодимського району Одеської області, поданий в інтересах комунальної установи «Кодимська центральна районна лікарня»до ОСОБА_2 про відшкодування витрат, завданих злочином, задовольнити.

       Стягнути з ОСОБА_2 на користь комунальної установи «Кодимська центральна районна лікарня»4961 (чотири тисячі дев’ятсот шістдесят одну) грн.64 коп.  

       Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у сумі 51 грн. та на користь територіального управління державної судової адміністрації в Одеській області 120 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.

        Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя  ОСОБА_7