22-ц/804/558/22
222/713/21
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
„15" лютого 2022 року місто Маріуполь Донецької області
Єдиний унікальний номер 222/713/21
Номер провадження 22-ц/804/558/22
Донецький апеляційний суд у складі:
головуючого: Зайцевої С.А.
суддів: Лопатіної М.Ю., Мальцевої Є.Є.
за участю секретаря: Грішко С.В.
учасники справи :
позивач - ОСОБА_1
відповідач - ПрАТ «ММК ім. Ілліча»
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі Донецької області з повідомленням учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє ОСОБА_2 , на рішення Володарського районного суду Донецької області від 08 листопада 2021 року головуючого судді Вайновської О.Є. зі складанням повного тексту судового рішення 17 листопада 2021 року по цивільній справі про стягнення заборгованості за договором оренди,-
В С Т А Н О В И В :
У червні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (далі - ПрАТ «ММК ім. Ілліча») про стягнення заборгованості за договором оренди,мотивуючи вимоги тим,що 28 березня 2000 року між орендодавцем ОСОБА_3 та орендарем ВАТ «ММК ім. Ілліча», правонаступником якого є відповідач, укладено договір оренди земельного паю № 467, згідно з яким, орендодавець передає в оренду, а орендатор приймає земельний пай розміром 8,6 умовних кадастрових гектарів, вартістю 33 440 грн, розташований в межах земельної ділянки , виділеного в натурі єдиним масивом на території Старченкової селищної ради Володарського району, який належить орендодавцю на підставі сертифікату ДН № 0179126 від 28 червня 1996 року, виданого державною адміністрацією Волноваського району Донецької області. Згідно з п. 2.2. договору, строк дії договору 20 років, тобто до 28 березня 2020 року. При переході права власності на землю від орендодавця до іншої особи, договір зберігає свою чинність для нового власника. Згідно з п. 3.1. договору, орендна плата встановлюється в натуральній формі. Розмір орендної плати складає щорічно: - на кожний умовний кадастровий гектар земельного паю наданого в оренду: -150 кг зерна, 5 кг сонячної олії; - на пай в цілому: - 150 кг овочів, 200 кг баштанних, 1000 кг соломи, надання послуг з оранки городу не більш 0,6 га, по вивезенню побутового сміття, підвозу питної води та вугілля. Згідно з п.п. 3.2. договору, внесення орендної плати здійснюється не пізніше 01 грудня поточного року. Договір зареєстрований в книзі реєстрації договорів від 31 липня 2000 року.
На підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 11 лютого 2021 року позивач є власником земельних ділянок площею 2,3905 га та 7,0380 га, розташованої на території Темрюцької сільської ради Нікольського району Донецької області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, після смерті ОСОБА_4 , яка прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 , але не оформила спадкових прав. З 2006 року відповідач орендну плату за договором оренди не сплачує.
З урахуванням уточнених позовних вимог, просила стягнути з ПрАТ «ММК ім. Ілліча» на користь ОСОБА_1 заборгованість з орендної плати за договором оренди земельного паю № 467 від 28 березня 2000 року в розмірі 159 557, 25 грн, що еквівалентно заборгованості з орендної плати у натуральній формі, а саме: зерна - 18 382, 50 кг, сонячної олії - 612,75 кг, овочів - 2 137,50 кг, баштанних - 2 850 грн, соломи - 14 250 кг; витрати за надання правничої допомоги адвоката в розмірі 10 000 грн.
Рішенням Володарського районного суду Донецької області від 08 листопада 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ПрАТ «ММК ім. Ілліча» на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором оренди земельного паю № 467 від 28 березня 2000 року за 2018-2020 роки в розмірі 24 999, 41 грн; витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 6000 грн. В решті позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє ОСОБА_2 , просить скасувати рішення суду в частині відмови в задоволенні позову та ухвалити нове, яким задовольнити позов в повному обсязі, та судові витрати за надання правничої допомоги адвоката в розмірі 10 000 грн, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права.
В обґрунтування доводів скарги, зокрема зазначено, що судом до спірних правовідносин помилково застосована позовна давність щодо вимог позивача про стягнення заборгованості з орендної плати з 2006 по 2017 роки, у зв`язку з чим стягнуто заборгованість за договором оренди не за повний період заборгованості, а лише за період 2018-2020 років. ОСОБА_1 набула право власності на земельну ділянку, орендовану відповідачем за договором оренди земельного паю № 467 від 28 березня 2000 року, саме з моменту державної реєстрації права власності на підставі виданого нотаріусом свідоцтва про право на спадщину, одночасно із вчиненням такої нотаріальної дії 11 лютого 2021 року. Про порушення свого права на отримання орендної плати, яке виникло у ОСОБА_1 , вона дізналась з відповіді ПрАТ «ММК ім. Ілліча» від 22 квітня 2021 року, з якої вбачається, що з 2006 року до закінчення дії договору орендна плата не сплачувалась. Після чого звернулась до суду з відповідним позовом, тобто, відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності для звернення з позовом до ПрАТ «ММК ім. Ілліча» у ОСОБА_1 починається з 22 квітня 2021 року. Тому, строк позовної давності нею не пропущений.
Відзив на апеляційну скаргу представника ПрАТ « ММК ім.Ілліча» адвоката Костікової О.О. мотивований законністю рішення. Вважає доводи, наведені в апеляційній скарзі не обґрунтованими. Прийняття спадщини залежить виключно від волі спадкоємця. Спадкоємець за заповітом чи за законом завжди має вибір і на власний розсуд вирішує приймати йому спадщину чи ні. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер орендодавець ОСОБА_3 . Свідоцтво на право спадщину на земельну ділянку ОСОБА_1 отримано 11 лютого 2021 року, після закінчення строку дії договору.
Після смерті власника земельної ділянки з 2006 року по теперішній час,відповідно до п.3 ст.148-1 ЗК України , до ПрАТ «ММК ім.Ілліча» жодна особа не зверталась з повідомленням про набуття права власності на земельну ділянку за договором оренди № 467 від 28 березня 2000 року.
Оскільки вказаних дій позивачем зроблено не було, а у підприємства була відсутня інформація про спадкоємця, до якого перейшли права та обов`язки орендодавця, відтак, відповідач з незалежних від нього причин був позбавлений можливості виконати обов`язок щодо виплати орендної плати за договором оренди.Позивач про свої права була обізнана з 2009 року, але всупереч норм діючого законодавства та умов спірного договору права власності на земельну ділянку в період дії спірного договору не оформила та не повідомила відповідача про зміну власника земельної ділянки, в порушення ст.22 Закону України " Про оренду землі" та п.2.2 договору.
У судовому засіданні апеляційного суду представник позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 та адвокат Маросін М.О. підтримали доводи апеляційної скарги . У судовому засіданні апеляційного суду представник ПрАТ «ММК ім. Ілліча» адвокат Костікова О.О. підтримала доводи відзиву на апеляційну скаргу, просила залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, дослідивши матеріали цивільної справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з*ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Таким вимогам закону судове рішення відповідає .
Судом першої інстанції встановлено, що 28 березня 2000 року між ОСОБА_3 та ВАТ «ММК ім. Ілліча», правонаступником якого є ПрАТ «ММК ім. Ілліча», укладено договір оренди земельної частки (паю) № 467, за умовами якого ВАТ «ММК ім. Ілліча» отримало в оренду земельну частку площею 8,6 умовних кадастрових га, розташовану на території Старченковського с/с Володарського району Донецької області, власником якої є ОСОБА_3 (а.с.5-6).
Договір оренди зареєстровано в журналі Нікольської селищної ради з обліку договорів оренди земельних часток (паїв) 31 липня 2000 року (а.с.7-9).
Пунктами 2.2, 3.1, 3.2 визначено, що договір діє 20 років, умови договору зберігають свою силу на весь строк дії договору та при переході права власності на землю від орендодавця до іншої особи договір оренди зберігає свою дію для нового власника; орендна плата встановлюється в натуральній формі та складає: на кожний умовний кадастровий гектар земельної частки (паю),переданого в оренду -150 кг зерна,5 кг сонячної олії; на цілу частку (пай) -150 кг овочів, 200 кг баштанних, 1000 кг соломи, надання послуг з оранки городу площею не більше 0,6 га, вивезення побутового сміття, підвозу питної води та вугілля, яка вноситься не пізніше 1 грудня поточного року.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер (а.с.11).
Орендна плата за договором оренди земельної частки (паю) № 467 від 28 березня 2000 року з 2006 року не сплачувалась (а.с.10).
Рішенням Володарського районного суду Донецької області від 09 листопада 2020 року по цивільній справі № 222/842/20 , зокрема, встановлено, що спадщину після смерті ОСОБА_3 прийняла його сестра ОСОБА_4 ,яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спадщину після смерті ОСОБА_4 , в порядку ч.3 ст.1268 ЦК України, прийняла її племінниця ОСОБА_1 (а.с.13,16-18).
11 лютого 2021 року ОСОБА_1 отримала спадщину,на яку видані свідоцтва про право на спадщину за законом, після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вигляді земельної ділянки площею 2,3905 га, кадастровий номер 1421786600:02:000:1126, та 7,0380 га, кадастровий номер 1421786600:02:000:0544, розташованої на території Темрюцької сільської ради, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ДН №177085 від 04 жовтня 2005 року ОСОБА_3 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкоємцем якого була його рідна сестра ОСОБА_4 , яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав (а.с.14, 15).
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1 ,суд першої інстанції виходив з того,що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 орендодавця ОСОБА_3 договір оренди земельної частки (паю) № 467 від 28 березня 2000 року зберігав свою дію до закінчення строку на який його було укладено. Права ОСОБА_3 за договором оренди земельної частки (паю), в тому числі право на отримання орендної плати, після його смерті перейшли до спадкоємця ОСОБА_4 , а після її смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 , до спадкоємця ОСОБА_1 в обсязі, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини, з часу відкриття спадщини, незалежно від часу її прийняття. З 2006 року ПрАТ «ММК ім. Ілліча», з незалежних від нього причин, було позбавлено можливості виконати обов`язок щодо виплати орендної плати за договором оренди, оскільки спадкоємці ОСОБА_3 ,відповідно до ч.3 ст.148-1 ЗК України , до підприємства не звертались. З часу отримання 11 лютого 2021 року ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за законом та реєстрації за собою права власності на земельну ділянку площею 2,3905 га, кадастровий номер 1421786600:02:000:1126, та 7,0380 га, кадастровий номер 1421786600:02:000:0544, розташовану на території Темрюцької сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, позивач мала права вимагати у відповідача сплати орендної плати, та зобов*язана була протягом одного місяця повідомити про перехід права власності на земельну ділянку її користувача - відповідача у справі. Проте, як встановлено , 31 липня 2020 року строк дії договору оренди земельної частки (паю) № 467 від 28 березня 2000 року сплинув.
Суд першої інстанції також зазначив,що під час розгляду справи представник відповідача наполягав на застосуванні до виниклих правовідносин строків позовної давності за період з 2006-2017 роки, оскільки виплата орендної плати за договором оренди не здійснювалася спадкоємцям ОСОБА_3 з 2006 року не з вини відповідача, а за відсутності даних про нового власника земельної ділянки .
Розрахунок орендної плати у грошовій формі за договором оренди земельної частки (паю) № 467 від 28 березня 2000 року ,з яким погодився і суд першої інстанції , надано відповідачем за 2018-2020 роки, тобто, за останні 3 роки, який становить 24 999,41 грн, та підтверджено актом визначення ціни на сільськогосподарську продукцію для видачі орендної плати орендодавцям земельних ділянок ПрАТ «ММК ім. Ілліча» від 01 вересня 2018 року, актом визначення ціни на сільськогосподарську продукцію для видачі орендної плати орендодавцям земельних ділянок ПрАТ «ММК ім. Ілліча» від 01 вересня 2019 року та актом визначення ціни на сільськогосподарську продукцію для видачі орендної плати орендодавцям земельних ділянок ПрАТ «ММК ім. Ілліча» від 04 вересня 2020 року (а.с.31 зв.с.,а.с. 32 зв.с.).
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості за договором оренди за період 2006-2017 роки у зв*язку із спливом позовної давності про застосування якої заявлено стороною у спорі,суд першої інстанції врахував ,що пунктом 3.2. договору оренди земельної частки (паю), визначено кінцевий термін сплати орендної плати, не пізніше 01 грудня поточного року. Тобто, умовами договору оренди визначено обов`язок орендаря сплачувати орендну плату орендодавцеві періодичними платежами (раз на рік до 01 грудня кожного року) протягом всього строку дії договору оренди, а тому незалежно від строку дії договору оренди, право орендодавця вважається порушеним з моменту порушення орендарем терміну внесення кожного чергового платежу.Таким чином, перебіг позовної давності за даними правовідносинами починається після невиконання чи неналежного виконання (зокрема, прострочення) орендарем обов`язку з внесення чергового платежу й обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу.
За таких обставин,суд вважав,що з 02 грудня кожного року розпочинався перебіг позовної давності за зобов`язаннями відповідача сплатити орендну плату орендодавцеві. Даних про зупинення чи переривання строку позовної давності (ст.ст.263, 264 ЦК України) судом не встановлено.
Встановивши під час розгляду справи, що ПрАТ «ММК ім. Ілліча» не виконав перед позивачем зобов`язання щодо сплати орендної плати за договором оренди земельної частки (паю) № 467 від 28 березня 2000 року за період з 2018 по 2020 роки, що призвело до утворення заборгованості в розмірі 24 999,41 грн, вимоги позивача в цій частині позову суд вважав обґрунтованими та такими ,що підлягають задоволенню. В решті позову ОСОБА_1 до ПрАТ «ММК ім. Ілліча» про стягнення заборгованості з орендної плати ,суд відмовив у зв`язку зі спливом строку позовної давності.
Такі висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи .
На спростування доводів апеляційної скарги слід зазначити про таке.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Правовідносини сторін за договором оренди землі регулюються спеціальним Законом України «Про оренду землі», ЗК України та загальними нормами ЦК України.
Стаття 13 Закону України «Про оренду землі» визначає, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Згідно із частиною першою статті 21 цього Закону орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Відповідно до статті 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.
Згідно з частиною четвертою статті 32 Закону України «Про оренду землі» перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.
Згідно з частиною першої статті 148-1 ЗК України до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов`язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки.
При цьому, положення частини третьої статті 148-1 ЗК України, передбачають, що особа, яка набула право власності на земельну ділянку, протягом одного місяця з дня набуття права власності на неї зобов`язана повідомити про це її користувачів із зазначенням: кадастрового номера (за наявності), місця розташування та площі земельної ділянки; найменування (для юридичних осіб), прізвища, ім`я, по батькові (для фізичних осіб) нового власника; місця проживання (знаходження) нового власника, його поштової адреси, платіжних реквізитів (у разі, якщо законом або договором передбачена плата за користування земельною ділянкою у грошовій формі). Повідомлення надсилається користувачу земельної ділянки рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається йому особисто під розписку.
Отже, законом встановлено обов`язок особи у разі набуття права власності на земельну ділянку, що перебуває в оренді на підставі чинного договору оренди землі, повідомити орендаря про факт переходу права власності на земельну ділянку, а також надати інформацію, що дозволить орендарю виконувати обов`язок зі сплати орендної плати, а також інші умови договору.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (статті 1218 ЦК України).
Відповідно до статті 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Судом встановлено, що позивач набув права власності на земельну ділянку 11 лютого 2021 року , а отже, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що саме з 11 лютого 2021 року у позивача виникло право вимагати у відповідача сплати орендної плати, а саме: з моменту отримання ним спадщини за законом та реєстрації за собою права власності .
Відповідно до положень ст.ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно з ч.ч. 1,5 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Відповідно до ч.4 ст.267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Таким чином,враховуючи,що відповідачем заявлено про застосування наслідків спливу строків позовної давності до позовних вимог у справі (а.с.30 зв.с.), встановлені судом фактичні обставини справи,в частині моменту порушення права позивача,суд першої інстанції зробив правильний висновок,що вимоги про стягнення орендної плати за період з 2006 по 2017 роки задоволенню не підлягають у зв*язку з пропуском строку позовної давності .
За вищенаведених обставин, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дав належну оцінку всім обставинам і доказам у справі в їх сукупності та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому приходить до висновку про те, що підстави для скасування судового рішення відсутні, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду першої інстанції .
Ніяких нових обставин чи доказів, які не були предметом розгляду судом першої інстанції та могли б вплинути на правильність висновків та рішення суду позивачем та його представниками не надано і в суді апеляційної інстанції. За вказаних обставин доводи апеляційної скарги про невідповідність висновків суду першої інстанції вимогам закону є безпідставними. Обставин, які б дали суду апеляційної інстанції підстави для спростування указаних висновків суду, апеляційна скарга не містить. Аргументи відзиву на апеляційну скаргу є прийнятними та заслуговують на увагу.
Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINAv. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСІІЛ, від 18 липня 2006 року).
Оскаржуване судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення, постановлено відповідно до вимог чинного законодавства та не може бути скасовано з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Згідно зі ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до положень частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, у випадку скасування або зміни судового рішення та у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Оскільки оскаржуване судове рішення залишено без змін, а апеляційна скарга - без задоволення, питання про розподіл судових витрат апеляційний суд не вирішує.
Керуючись ст.ст. 374,375,381,382 ЦПК України, апеляційний суд -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє ОСОБА_2 , - залишити без задоволення.
Рішення Володарського районного суду Донецької області від 08 листопада 2021 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду за наявності передбачених ст. 389 ЦПК України підстав протягом тридцяти днів з дня складання її повного тексту.
Повний текст постанови складений 21 лютого 2022 року .
Судді:
- Номер: 2/222/224/2021
- Опис: стягнення заборгованості за договором оренди в натуральній формі
- Тип справи: на цивільну справу (позовне провадження)
- Номер справи: 222/713/21
- Суд: Володарський районний суд Донецької області
- Суддя: Зайцева С.А.
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено до судового розгляду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 03.06.2021
- Дата етапу: 07.07.2021
- Номер: 22-ц/804/3534/21
- Опис: Цивільна справа за позовом Матвєєвої А. І. до ПрАТ "ММК ім. Ілліча" про стягнення заборгованості за договором оренди.
- Тип справи: на цивільну справу за апеляційною скаргою (а)
- Номер справи: 222/713/21
- Суд: Донецький апеляційний суд
- Суддя: Зайцева С.А.
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено склад суду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 30.12.2021
- Дата етапу: 30.12.2021