Справа № 617/303/22

Провадження № 3/617/98/22

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2022 року Вовчанський районний суд Харківської області у складі судді – Петрової Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Вовчанську Харківської області справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Відділу прикордонної служби «Вовчанськ» Харківського прикордонного загону Державної прикордонної служби України про притягнення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Білий Колодязь Вовчанського району Харківської області, працюючого молодшим інспектором прикордонної служби 2 категорії старшим майстром ВІОДК відділення інспекторів прикордонної служби «Вовчанськ» 4 прикордонного загону (вч 9951), проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

завчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-18 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

21 лютого 2022 року до Вовчанського районного суду Харківської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення СхРУ №111277  від 29 січня 2022 року про притягнення   ОСОБА_1  до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-18КУпАП.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення СхРУ № 111277 від 29 січня 2022 року, 18.02.2022 року о 03.30 першим заступником начальника відділу прикордонної служби «Вовчанськ» капітаном  ОСОБА_2  спільно з помічником начальника відділу - начальником кінологічного відділення впс «Вовчанськ» лейтенантом Морозом Даніїлом під час перевірки п/н було встановлено, що прикордонний наряд «Прикордонний патруль» у складі старшого сержанта ОСОБА_1 та солдата ОСОБА_3 в період з 21.00 17.02.2022 року до 10.00 18.02.2022 року в районі інформаційно - попереджувальної таблички №767 в тилу ділянки відповідальності на відстані 1.7 км від Державного кордону України у визначеному місці повинні були виконувати наказ на охорону Державного кордону України, натомість перебували у службовому транспортному засобі та спали, спостереження за місцевістю з позиції визначеного місця несення служби не здійснювали. Своїми діями ОСОБА_4 порушив вимоги: ст. 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України; абзацу 2 пункту 5 розділу 1, абзацу 14 пункту 11 розділу 2 частини II «Інструкції про службу прикордонних нарядів Державної прикордонної служби України», затвердженої наказом МВС України від 19.10.2015 року №1261 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 року за №1391/27836, чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч.2 ст. 172-18 КУпАП.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину в інкримінованому йому правопорушенні визнав повністю, в скоєному щиро розкаявся. Фактичні обставини справи не оспорював. Зазначив, що покази дає добровільно, ніякого насильства до нього не застосовувалось.

Окрім повного визнання своєї провини, вина ОСОБА_1 у фактично скоєному підтверджується наступним.

Даними протоколу про адміністративне правопорушення серії СхРУ №111277 від 29 січня 2022 року, письмовими поясненнями ОСОБА_1 .

Таким чином, наявність переконливих, чітких, узгоджених між собою належних та допустимих доказів, не залишають сумнівів щодо доведеності вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-18 КУпАП.

Дії ОСОБА_1 кваліфікуються за ч. 2 ст. 172-18 КУпАП, як порушення правил несення прикордонної служби особою, яка входить до складу наряду з охорони державного кордону України, вчинені в умовах особливого періоду.

Обставиною, що пом`якшує відповідальність ОСОБА_1 за вчинене правопорушення, відповідно до ст. 34 КУпАП визнається – щире розкаяння винного.

Обставин, що обтяжують відповідальність не встановлено.

Згідно ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

У статті 17 Закону України від 23.02.2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права».

Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення (справа «Надточий проти України від 15 травня 2008 року»). ЄСПЛ зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи»». Також, як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 року), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним».

Таким чином, враховуючи викладене, наявність обставини, що пом`якшує та відсутність обставин, що обтяжують відповідальність за скоєне, вважаю можливим призначити порушнику адміністративне стягнення за ч. 2 ст. 172-18 КУпАП у виді штрафу, що є достатньою мірою відповідальності за скоєне адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Однак, відповідно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, між іншим, військовослужбовці.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33-38, 40-1, ч. 2 ст. 172-18, 276, 279, 283-285 КУпАП, суддя -

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-18 КУпАП та накласти на нього стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі ста сорока п`яти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 2465 (дві тисячі чотириста шістдесят п`ять) грн. 00 коп. (Одержувач ГУК Харків обл/МТГ Вовчанськ/21081100 Банк одержувача Казначейство України (ЕАП) Код одержувача 37874947 Рахунок одержувача UA538999980313090106000020595).

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяця.

Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Вовчанський районний суд Харківської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Н.М.Петрова