Апеляційний суд Кіровоградської області
Справа № 22а-2143/11 Головуючий у суді І-ї інстанції Бондаренко Г.К.
Доповідач Карпенко О. Л.
УХВАЛА
Іменем України
11 березня 2011 року колегія суддів судової палати апеляційного суду Кіровоградської області в складі:
головуючого – Голованя А.М.,
суддів - Черниш Т.В.,
Карпенка О.Л.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Кіровограді справу за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного Фонду України в Онуфріївському районі Кіровоградської області про зобов’язання відповідача нарахувати підвищення до пенсії, як «дитині війни»за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Онухріївському районі Кіровоградської області на постанову Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 27 квітня 2010 року, -
ВСТАНОВИЛА:
19 жовтня 2010 року ОСОБА_3 звернулася в суд з позовом до Управління Пенсійного Фонду України в Онуфріївському районі Кіровоградської області про зобов’язання нарахувати підвищення пенсії, як «дитині війни»за 2006 - 2009 роки.
Постановою Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 27 квітня 2010 року позов задоволено частково. Зобов’язано відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачці підвищення пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком встановленого ст. 28 ч. 1 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в Онуфріївському районі Кіровоградської області вказує, що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати в частині зобов’язання здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачці, відмовити їй в задоволені позову. Зазначає, що суд при розгляді справи не врахував, що підвищення до пенсії «дітям війни» виплачується за рахунок коштів Державного бюджету, а не коштів Пенсійного фонду. Державним бюджетом кошти на виплату соціальної надбавки «дітям війни»не передбачено і проведення такого перерахунку законодавчо не врегульовано. До спірних правовідносин не застосовується ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Позивачці виплачується підвищення пенсії відповідно до п. 8 постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Зі справи вбачається та вірно встановлено судом, що станом на 02 вересня 1945 року (дата закінчення Другої світової війни) позивачці, яка являється громадянкою України, не виповнилося 18 років, а тому, відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»вона має статус «дитини війни» та відповідно до ст. 6 цього Закону має право на отримання підвищення пенсії в розмірі 30 % від мінімального розміру пенсії за віком.
На підставі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та рішень Конституційного суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 і від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 суд дійшов правильного висновку, що дії відповідача щодо не нарахування підвищення пенсії позивачки у 2007 році та нарахування вказаного підвищення у 2008-2009 роках у меншому розмірі є протиправним.
Вирішуючи спір суд вірно виходив з того, що при нарахуванні підвищення пенсії позивачу має застосовуватися розмір мінімальної пенсії за віком, який визначена відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Норма цієї статті Закону передбачає, що мінімального розміру пенсії за віком, який дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, які втратили працездатність, визначеному законодавством. Положення ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»не перешкоджає застосуванню ч. 1 цієї статті Закону до обрахування величини підвищення пенсії «дітям війни», оскільки чинним законодавством не встановлено іншого. Крім того, відповідно до ст. 2 ч. 1 Закону України “Про прожитковий мінімум”, він застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати, мінімальної пенсії за віком.
Суд відхиляє, як необґрунтовані посилання відповідача на постанову Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»п. 8 якої передбачено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня - 48,1 гривні, з 1 липня - 48,2 та з 1 жовтня - 49,8 гривні. Виходячи з принципу законності та пріоритетності законів над підзаконними актами, суд дійшов висновку, що при визначенні розміру підвищення пенсій позивачці, як дитині війни, застосуванню підлягає ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", а не постанова Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав осіб, які мають статус дітей війни. Крім того, згідно ст. 3 ч. 2 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Посилання відповідача на відсутність коштів по нарахуванню та виплаті пенсії передбачених Законом України «Про соціальний захист дітей війни», як на причину невиконання своїх зобов’язань, не може бути підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.
Рішення суду є законним і обґрунтованим, доводи апеляційної скарги не дають підстав вважати, що судом було допущено порушення норм процесуального права, або неправильно застосовано норми матеріального права.
Керуючись Законом України «Про внесення змін до розділу XII "Прикінцеві положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо передачі справ, пов'язаних із соціальними виплатами»від 02.12.2010 року, ст.ст.195, 197,198, 200, 206 КАС України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Онуфріївському районі Кіровоградської області залишити без задоволення, а постанову Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 27 квітня 2010 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.
На ухвалу може бути подано касаційну скаргу до адміністративного суду касаційної інстанції.
Касаційна скарга подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції
Головуючий :
Судді