Справа № 2-1168/11

                                                                  Р І Ш Е Н Н Я

                                                            ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ     

30 березня 2011 року                                                                                                      м.Запоріжжя

         Шевченківський районний суд м.Запоріжжя у складі:      

         головуючого судді                                                                                Тютюник М.С.,

         при секретарі                                                                                        Андрос М.О.,

    за участю позивача, представника відповідача ОСОБА_1, третьої особи, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом  ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_4 про стягнення аліментів та коштів на утримання,

                                                             В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до суду з вище зазначений позовом до ОСОБА_3, в якому вказує, що знаходилась в фактичний шлюбних відносинах з відповідачем, мають сумісну дитину ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, відносини з відповідачем зупинені, проживають окремо, відповідач добровільно матеріальну допомогу на утримання доньки та її не надає. Також позивач зазначила, що знаходиться у відпустці по догляду за дитиною та заробітка не має.Прохає стягнути з ОСОБА_3 на її користь аліменти на утримання доньки в розмірі 1/4 частки усіх видів заробітку відповідача, але не меньше 30 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку та на власне утримання аліменти в розмірі 350 грн. щомісяця до досягнення дитиною 3 років.

У судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги з підстав, викладених у позові.

Представник відповідача зазначив про визнання відповідачем позову частково щодо стягнення аліментів на утримання доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. Стосовно вимог ОСОБА_2 про стягнення аліментів на її утримання не визнає посилаючись на сплату аліментів на користь сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, відсутність матеріальної можливості надавати допомогу на утримання позивачки.

Третя особа ОСОБА_4 вважає позов необгрунтованим, оскільки позивач та відповідач надалі проживають сумісно. Підтвердила аліментні зобов’язання відповідача щодо утримання сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3.

Враховуючи думку осіб, які приймали участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню в зв'язку із наступними встановленими судом обставинами та відповідними до них правовідносинами:

Встановлено, що ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 є донькою ОСОБА_3, про що свідчить свідоцтво про народження дитини.

Наявність у відповідача сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3 та стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 на утримання сина аліментів в розмірі 1/4 частки доходів відповідача  знайшло підтвердження у судовому засіданні.       

Відповідно до ст. 180 СК України батьки повинні утримувати дітей до досягнення ними повноліття.

Згідно із ч. 2 ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Довідка голови житлово-будівельного кооперативу свідчить про проживання ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з матірью ОСОБА_2

Доводи третьої особи не знайшли підтвердження у судовому засіданні, доказів на їх підтвердження не надано.

       З урахуванням вимог ч. 4 ст. 174 ЦПК України, суд вважає за необхідне задовольнити вимоги позивача стосовно стягнення аліментів з ОСОБА_3 на користь позивачки на утримання доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частки усіх видів заробітку відповідача, але не меньше 30 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.

Відповідно до ч.1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду з дня пред'явлення позову. Відповідно штампу вхідної кореспонденції суду - позов пред’явлено 18 лютого 2011 року.

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Натомість вимоги ОСОБА_2 щодо стягнення аліментів з відповідача на її утримання задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Згідно зі статтями 75, 76 СК України дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати таку допомогу.

Виходячи з викладеного однією з необхідних умов отримання дружиною (чоловіком) аліментів є спроможність другого з подружжя надавати матеріальну допомогу.

У судовому засіданні позивачем підтверджена відсутність у відповідача достатніх матеріальних умов для надання подібної допомоги та також зазначено про власне працевлаштування та отримання заробітку.

Таким чином, з урахуванням відсутності у відповідача роботи, знаходження на утриманні двох дітей, наявність заробітку у позивачки, суд не вбачає підстав для задоволення цієї вимоги.

Керуючись ст. ст. 75, 76, 180, 182,183, 191 СК України, ст. ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214-215, 218, п. 1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд, -

                                                                В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_4 про стягнення аліментів та коштів на утримання - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1\4 частини всіх видів доходів відповідача щомісячно, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму  на  дитину  відповідного віку до повноліття  дитини, починаючи з 18 лютого 2011 року.

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

          Суддя                                                                                                                М.С.Тютюник