ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
20.06.06 Справа № 01/50-64А
УХВАЛА
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії
головуючого-судді Скрутовського П. Д.
суддів Онишкевич В. В.
Слуки М. Г.
Розглянувши апеляційну скаргу ЗАТ «Волинський шовковий комбінат», м. Луцьк № 686/5-405 від 05.05.2006 р.
на постанову господарського суду Волинської області від 06.04.2006 р.
у справі № 01/50-64А
за позовом Прокурора м. Луцька в інтересах держави в особі Луцького міського центру зайнятості
до ЗАТ «Волинський шовковий комбінат», м. Луцьк
про стягнення в розмірі 17 791, 06 грн. недоїмки по страхових внесках
за участю представників сторін:
від позивача –явка необов’язкова –Греля А. Ю. –начальник юридичного відділу (довіреність № 1411/03-05 від 05.06.2006 р.)
від відповідача (скаржника) –явка необов’язкова –не з’явився
Представнику позивача у судовому засіданні роз’яснені права і обов’язки, передбачені ст.ст. 49, 51 КАС України. Згідно клопотання, технічна фіксація судового процесу не здійснюється, ведеться протокол судового засідання. Заяв про відвід суддів не надходило.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 22.05.2006 р. розгляд справи було закінчено підготовку даної справи до розгляду призначено на 06.06.2006 р., а ухвалою від 06.06.2006 р. розгляд апеляційної скарги відкладався на 20.06.2006 р. у зв’язку з клопотанням відповідача (скаржника), явка сторін не була визнана обов’язковою.
Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 06.06.2006 р. в склад колегії суддів введено суддю Слуку М. Г. замість судді Зданкевича З. І. у зв’язку з виходом з відпустки.
Постановою господарського суду Волинської області від 06.04.2006 р. у справі № 01/50-64А за позовом Прокурора м. Луцька в інтересах держави в особі Луцького міського центру зайнятості до ЗАТ «Волинський шовковий комбінат», м. Луцьк про стягнення в розмірі 17 791, 06 грн. недоїмки по страхових внесках до Фонду загальнообов’язкового державного страхування на випадок безробіття за 2005 рік позов задоволено.
При винесенні оскаржуваної постанови місцевий господарський суд керувався ст. 12, п. 3 ст. 17 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», п. 6.7 Інструкції про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку надходжень до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, затвердженої Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.12.2000 р. № 339 та мотивував її тим, що відповідач не сплатив необхідної суми страхових внесків у строки, передбачені законодавством України.
Скаржник, відповідач у справі, не погодився з постановою господарського суду Волинської області, подав апеляційну скаргу, в якій вказує підстави, з яких вважає, що дана постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі справу припинити, посилаючись на порушення господарським судом першої інстанції норм процесуального законодавства, а саме на те, що:
· Судом винесено постанову за відсутності представника відповідача, чим порушив ст. 128 КАС України, оскільки відповідач не був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання;
· Суд керувався лише доказами, поданими позивачем і не врахував думки відповідача, що, на думку скаржника, є порушенням норм ст. 49 КАС України, відповідно до якої сторони користуються рівними процесуальними правами;
· Судом були порушені основні принципи адміністративного судочинства, які закріплені ст. 7 КАС України;
· Дана справа розглядалася господарським судом першої інстанції в порядку адміністративного судочинства, а в оскаржуваній постанові містяться посилання на ст. 75 ГПК України, відповідно до якої у разі неподання відзиву на позовну заяву справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Скаржник не забезпечив явки уповноваженого представника у судове засідання, хоча належним чином був повідомлений про час і місце судового розгляду, що підтверджується наявним у справі повідомленням про вручення поштового відправлення № 153049.
В ухвалі Львівського апеляційного господарського суду від 19.05.2006 р. від скаржника вимагалося подання документально обґрунтованих заперечень по суті позовних вимог прокурора. Проте, апелянтом таких заперечень по суті спору не було подано.
Позивач скористався правом, наданим ст. 191 КАС України, подав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечує доводи, викладені в апеляційній скарзі і просить залишити постанову місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. При цьому, він звертається до положень ст. 38 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», відповідно до якої роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, а у разі несвоєчасної сплати страхових внесків сплачує суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки).
Розглянувши наявні матеріали справи, доводи та заперечення, наведені в апеляційній скарзі та у відзиві на неї, заслухавши пояснення представника позивача у судовому засіданні, колегія суддів господарського суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що постанову місцевого господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з наступних підстав:
Відповідно до п. 3 ст. 17 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», роботодавці та застраховані особи сплачують страхові внески один раз на місяць в день одержання роботодавцями в установах банків коштів на оплату праці.
Якщо роботодавці несвоєчасно чи не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються санкції, передбачені ст. 38 вказаного Закону.
А згідно з ст. 38 зазначеного Закону, роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність реєстрації як платник страхових внесків, несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців. У разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальниками, у тому числі через ухилення від реєстрації як платника страхових внесків, або неповної їх сплати страхувальники сплачують суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню. Не сплачені в строк страхові внески, пеня і штраф стягуються в доход Фонду із страхувальника у безспірному порядку. Строк давності у разі стягнення страхових внесків, пені, та фінансових санкцій, передбачених цією статтею, не застосовується.
За положеннями п. 6.7 Інструкції про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку надходжень до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, затвердженої Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.12.2000 р. № 339, роботодавці щокварталу складають у двох примірниках розрахункову відомість про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, один екземпляр якої подається до центру зайнятості, у якому він перебуває на обліку, до: 20 квітня, 20 липня, 20 жовтня, 25 січня.
Із наявних у справі матеріалів, а саме із розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду за 2005 рік, вбачається, що у відповідача наявна заборгованість по страхових внесках в розмірі 17 791, 06 грн.
П. 2 ст. 12 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачає, що функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості. Так, у даному випадку такі функції покладаються на Луцький міський центр зайнятості.
На день розгляду справи у суді ЗАТ «Волинський шовковий комбінат»не було добровільно сплачено наявної заборгованості.
Отже, оскільки відповідач у строки, встановлені п. 3 ст. 17 згаданого вище Закону, не сплатив страхові внески в необхідному розмірі, то апеляційна інстанція підтримує позицію господарського суду першої інстанції в тому, що вказана сума недоїмки підлягає стягненню.
Таким чином, враховуючи наведене, а також положення чинного законодавства України, апеляційна інстанція дійшла висновку, що постанова місцевого господарського суду прийнята з врахуванням всіх обставин справи та з дотриманням норм чинного законодавства України, а тому не вбачає підстав для її зміни чи скасування.
Керуючись ст.ст. 184, 195, 199, 200-205, п. 7 Прикінцевих та перехідних положень КАС України, -
ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
УХВАЛИВ:
1. Постанову господарського суду Волинської області від 06.04.2006 р. у справі № 01/50-64А залишити без змін, а апеляційну скаргу ЗАТ «Волинський шовковий комбінат», м. Луцьк без задоволення;
2. Матеріали справи направити на адресу місцевого господарського суду;
3. Ухвала може бути оскаржена в установленому законом порядку.
Головуючий-суддя П. Д. Скрутовський
Суддя В. В. Онишкевич
Суддя М. Г. Слука