Справа № 2-1072/11/0603                                                              

Рішення

Іменем України

8 квітня 2011 року Бердичівський міськрайонний суду Житомирської області в складі: головуючого –судді Вдовиченко Т.М., при секретарі Вольницькій Е.А.,  з участю позивачки, представника позивача ОСОБА_1, представника відповідачки ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Бердичеві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування витрат на будівництво,-

В с т а н о в и в :

              14 квітня 2010 року позивачка ОСОБА_3 звернулася до суду з вказаним позовом та в обґрунтування вимог зазначила, що з дозволу власника будинку ОСОБА_5, вона разом зі своєю сім’єю проживала в будинку АДРЕСА_1 з 1982 року.

          Після смерті ОСОБА_5, його частину житлового будинку успадкували в рівних частках: дружина ОСОБА_4 та син ОСОБА_6

          03.10.2005 року після смерті ОСОБА_6 його частину житлового будинку успадкували в рівних частках: його мати –ОСОБА_4, дружина –ОСОБА_7 та дочка ОСОБА_8

          За час проживання в будинку, її сім’єю за власні кошти було добудовано  кухню –8,8 кв.м, ванну –5,6 кв.м, підсобні будівлі (гараж, викопали погріб та криницю, побудували туалет), провели водяне опалення та газифікували будинок.

          Зазначене будівництво її родина здійснювала за свій рахунок. Згідно висновку судово –будівельної експертизи загальна варіть витрат на будівництво становила 45140 гривень.

          Рішенням Бердичівського міськрайонного суду від 21.10.2008 року на її користь стягнуто витрати на добудову спірного будинку з власників будинку пропорційно їх долям в будинку. З ОСОБА_9 (3/4 долі) –33856 грн., з ОСОБА_4 (1/12 долі) –3761 грн., з ОСОБА_7 (1/6 долі ) –7523 грн.

          Рішенням Апеляційного суду Житомирської області від 22.12.2008 року рішення Бердичівського міськрайонного суду від 21.10.2008 року скасовано в частині стягнення з ОСОБА_9 на користь позивачки витрат на будівництво, так як вона не може нести відповідальність по боргах спадкодавця тому, що вона набула право власності не у зв’язку із спадкуванням, а на умовах договору довічного утримання.

          З цих підстав вважає, що відшкодувати ? частини витрат на будівництво в розмірі 33856 грн. повинна ОСОБА_4 –відповідачка по справі, та як в порядку спадкування отримала собі у власність 5/6 частини житлового будинку, а 1/12 частину витрат вона вже відшкодовує згідно  рішення суду від 21.10.2008 року.

             В судовому засіданні позивачка та її представник позов підтримали з підстав, наведених в позовній заяві. Просили стягнути з відповідачки на користь позивачки понесені витрати на будівництво спірного будинку, а також понесені судові витрати та витрати на правову допомогу.

             Відповідачка в судове засідання не з’явилася, про день і час слухання справи повідомлена належним чином. Причини неявки суду не повідомила. Суд вважає можливим розглянути справу у її відсутності з участю її представника.

          Представник відповідачки в судовому засіданні позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні оскільки вважає, що позивачка не надала жодного документального доказу понесених нею та її сім’єю витрат на будівництво, зазначив, що ОСОБА_3 пропустила трирічний строк  звернення до суду, просить суд застосувати строки  позовної давності до даних правовідносин.

          Вислухавши доводи сторін, їх представників, дослідивши матеріали даної цивільної справи, а також матеріали цивільної справи №2-122/08 , суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

          Судом встановлено, що житловий будинок АДРЕСА_1 належав ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право особистої власності  на жилий будинок від 14 березня 1985 року.

Після смерті ОСОБА_5 вказаний будинок в рівних частках успадкували його дружина ОСОБА_4 та син ОСОБА_6 відповідно до свідоцтв про право на спадщину за законом від 29.10.2004 року ( а.с. 88 цивільної справи № 2-122/08).

? частину будинку , що належала ОСОБА_6 після його смерті в рівних частах успадкували ОСОБА_4, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, згідно свідоцтв про право на спадщину за законом від 03.10.2005 року ( а.с.90 цивільної справи № 2-122/08).

20.10.2005 року ОСОБА_4 відповідно до укладеного договору довічного утримання передала у власність свої дочці ОСОБА_9 належні їй ? частини житлового будинку АДРЕСА_1 ( а.с.92 цивільної справи № 2-12/08).

Висновком судово –будівельної експертизи встановлено, що вартість будівництва по АДРЕСА_1 ( вартість будівельних робіт та вартість матеріалів витрачених на будівництво) прибудови до житлового будинку ( кухні та ванної), прибудови до гаражу, погребу, туалету, колодязя, а також проведення газифікації та монтажу водяного опалення будинку становила 45140 грн. ( а.с 28 цивільної справи № 2-122/08).

Згідно зі ст.12 Закону України від 07.02.1991 року зі змінами та доповненнями „Про власність” громадянин набуває права власності на доходи від участі у суспільному виробництві, індивідуальної праці, підприємницької діяльності, вкладання коштів у кредитні установи, акціонерні товариства, а також на майно, одержане внаслідок успадкування або укладення інших угод, не заборонених законом.

Ст.13 ч.2 вказаного Закону встановлено, що об’єктами  права приватної власності є жилі будинки, квартири, предмети особистого користування, дачі, садові будинки, предмети домашнього господарства, продуктивна і робоча худоба, земельні ділянки, посаджені на земельній ділянці засоби виробництва, виробна продукція, транспортні засоби, грошові кошти, акції, інші цінні папери, а також інше майно споживчого і виробничого призначення.

Згідно зі ст.50 вказаного Закону власник має право вимагати повернення (віндикації) свого майна з чужого незаконного володіння.

Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 04.10.1991 зі змінами „Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок” визначено, що інші особи, які приймали участь у будівництві жилого будинку (його купівлі) не на підставі угоди про створення спільної власності, яка відповідає законодавству, вправі вимагати не визнання права власності на будинок, а відшкодування своїх витрат на будівництво (купівлю будинку), якщо допомогу забудовнику (покупцю) вони надавали не безоплатно.

Таке ж право за цих умов належить членам сім’ї власника жилого будинку, якщо вони брали участь лише в будівництві підсобних будівель (літньої кухні, сараю, тощо) і підсобних приміщень.

Те, що сім’я позивачки приймала участь у будівництві встановлено рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 21.10.2008 року, згідно якого  позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_9, ОСОБА_4 та ОСОБА_7 про відшкодування витрат на будівництво задоволені частково. На користь  позивачки стягнуто витрати на добудову будинку АДРЕСА_1 та будівництво підсобних будівель, проведення газифікації та монтажу водяного опалення : з ОСОБА_9 (3/4) –33856 грн., з ОСОБА_4 (1/12) –3761 грн., з ОСОБА_7 (1/6) –7523 грн. ( а.с.3-5).

Рішенням Апеляційного суду Житомирської області від 22.12.2008 року рішення Бердичівського міськрайонного суду від 21.10.2008 року скасовано в частині стягнення з ОСОБА_9 на користь позивачки витрат на будівництво, так як вона не може нести відповідальність по боргах спадкодавця тому, що вона набула право власності  на ? частини житлового будинку не у зв’язку із спадкуванням, а на умовах договору довічного утримання ( а.с. 6-7).

Відповідно до вимог ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

За таких обставин  суд приходить до висновку, що з ОСОБА_4, як колишньої власниці ? частин житлового будинку, відповідно до ст. 556 ЦК України в реакції статті 1963 року , слід стягнути  на користь позивачки понесені витрати на добудову спірного будинку  в розмірі –33856 грн.

Згідно ст. 256 ЦК України позовна давність –це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно  ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Статтею 264 ЦК України передбачено, що позовна давність переривається у разі пред’явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи № 2-122/08,  ще в грудні 2005 року ОСОБА_3 зверталася до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про визнання права власності на ? частину жилого будинку , визнання частково недійсним свідоцтва про право власності та визнання частково недійсним договору довічного утримання. Рішенням Бердичівського міськрайнного суду від 01.06.2006 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 було відмовлено за безпідставністю. Згідно ухвали Апеляційного суду Житомирської області від 26.07.2006 року вказане рішення  було залишено без змін ( а.с. 59, 60-61). З позовними вимогами про відшкодування витрат на будівництво позивачка звернулася до суду 13 березня 2007 року  ( а.с. 4),  що дає суду підстави прийти до висновку про відсутність підстав для застосування строків позовної давності, вимога про захист цивільного права заявлена в межах трирічного строку позовної давності.

Відповідно до ст.ст. 79,81,88 ЦПК України на користь позивачки  з відповідачки  підлягають стягненню судові витрати: судовий збір в розмірі 338 грн. 65 коп. та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду судової справи ( а.с.1).

Що стосується стягнення з відповідачки  витрат за надану правову допомогу в розмірі 1000 гривень, то суд у відповідності до вимог ст. 84 ЦПК України, Постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 року № 590 „ Граничні розміри компенсації витрат, пов’язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ” , враховуючи потрачений адвокатом позивачки затрачений час на надання їй правової  допомоги приходить до висновку про повне стягнення таких витрат з відповідачки в сумі 1000 гривень, оскільки справа в провадженні суду перебувала з 14 квітня 2010 року, близько одного року  позивачка користувалася послугами адвоката як в суді першої інстанції, так і в суді апеляційної  інстанції. ( а.с. 8).

          Керуючись ст. ст. 3, 10,11, 60, 61, 209,  212-215, 218, 223 ЦПК України, ст. ст. 256,267 ЦК України,  ст.ст. 12,13,17,50 Закону України  від 07.02.1991 року „ Про власність”, ст. п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.10.1991 року № 7 із змінами „ Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок”, суд ,-

  В и р і ш и в :

Позовні вимоги  ОСОБА_3 задовольнити повністю.

          Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 витрати на добудову будинку АДРЕСА_1  та будівництво підсобних будівель, проведення газифікації та монтажу водяного опалення  в сумі 33 856 ( тридцять три тисячі вісімсот п’ятдесят шість  ) гривень 00 коп.

          Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 понесені нею судові витрати в сумі 458 грн. 65 коп. та витрати за надану правову допомогу в розмірі 1000 ( одна тисяча) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Житомирської області через Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області протягом 10 днів з дня проголошення  рішення суду.

                    Головуючий