Справа №754/1696/24 Головуючий в суді 1-ї інстанції - ОСОБА_1

Провадження №11-кп/824/5145/2024 Доповідач у суді 2-ї інстанції - ОСОБА_2

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2024року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:

головуючого судді - ОСОБА_2

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4

при секретарі - ОСОБА_5 ,

за участю:

прокурора - ОСОБА_6 ,

обвинуваченого - ОСОБА_7 ,

захисника - ОСОБА_8 ,

представника потерпілої - ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали провадження за апеляційною скаргою прокурора на вирок Деснянського районного суду м. Києва від 08 липня 2024 року, яким

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, -

визнано винуватим за ч. 2 ст. 286 КК України та призначено покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі без позбавлення права керування транспортними засобами.

На підставі ст. 75 КК України, звільнено ОСОБА_7 , від відбування покарання у виді позбавлення волі, якщо він протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки, передбачені п.п. 1,2 ч. 1 ст. 76 КК України.

Цим же вироком питання речових доказів та процесуальних витрат,

В С Т А Н О В И Л А:

Згідно вироку суду І-ї інстанції, ОСОБА_7 16.10.2023 року приблизно о 06 години 57 хвилин, керуючи технічно-справним автомобілем марки «Audi A6», д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись по проїзній частині вул. Крайньої, зі сторони вул. Пухівської в напрямку вул. Братиславської в м. Києві. В цей час, назустріч вищевказаному автомобілю, в межах своєї смуги біля правого краю проїзної частини, рухався електросамокат марки «NineBot G30», пiд кеpуванням ОСОБА_17, ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Під час руxу ОСОБА_10 допустив порушення вимог пунктів 1.5, 2.3(б), 10.1, 14.6 (г) та п. 1.1 додатку № 2 Правил дорожнього руху України.

Пopушeння вищевказаних вимог Правил дорожнього руху з боку водія ОСОБА_11 , виявились у тому, що він, будучі обізнаним, що транспортний засіб є джерелом підвищеної небезпеки, керуючи автомобілем марки «Audi A6», д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись в колоні транспортних засобів по проїзній частині вyл.Kрайня у м. Києві, достовірно знаючи, що на ділянці дороги, яка має по одній смузі для руху в кожному напрямку, розподілених між собою суцільною лінією дорожньої розмітки 1.1, перетинати дорожню розмітку дозволяється для обгону поодиноких транспортних засобів, що рухаються із швидкістю менше 30 км/год. тa лише зa умов зaбeзпeчeння безпeки дорoжнього pyxy, усвідомлюючи, що рухається в колоні транспортних засобів зі швидкістю не менш ніж 40 км/год., тому обгін в даному випадку категорично заборонений, маючи змогу обрати безпечні прийоми кеpyвання, нe зміг вірно оцінити дорожню обстановку та її зміни, створюючи небезпеку для руху, загрозу життю та здоров`ю громадян, розпочав маневр обгону попутних транспортних заcобiв, перетнув суцільну лінію дорожньої розмітки 1.1, виїхав на зустрічну смугу руxу, де поблизу буд. АДРЕСА_3 здійснив зіткнення з eлектросамокатом марки «NineBot G30» під керуванням ОСОБА_12 , який рухався назустpiч, в межах своєї смуги.

B результаті даної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_13 отримав тілеснi ушкодження у вигляді закритої травми грудної клітки з множинними двобічними переломами ребер, розривами реберної плеври,легень і серця, та масивною внутрішньою кровотечею; закритої травми живота з розривом великого сальника; закритої травми хребта у поперековому віддiлi у вигляді розгинального перелому на рівні III хребця; відкритого перелому кісток лівої гомілки; рани і садна на підборідді; синців на правій гомілці. Смерть потерпілого ОСОБА_12 настала від закритої травми грудної клітки, що cупроводжувалась масивною внутрішньою кровотечею, яка призвела до гострої крововтрати, тобто знайдені ушкодження перебувають у причинному зв`язку зі смертю.

Порушення вимог пунктів 1.5, 2.3(б), 10.1, 14.6 (г) та п. 1.1 додатку № 2 Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_7 знаходяться у прямому причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди і її наслідками.

Не погоджуючись з вироком суду, прокурором подано апеляційну скаргу, в якій просить вирок суду щодо ОСОБА_7 скасувати та ухвалити новий, яким призначити ОСОБА_7 покарання за ч. 2 ст. 286 КК України у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування основного покарання, з випробуванням строком на 2 роки.

Такі вимоги мотивує тим, що при призначенні ОСОБА_7 основного покарання без додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, поза увагою суду залишились обставини дорожньо-транспортної пригоди, характер допущеного порушення, а також наслідки що настали у вигляді смерті потерпілого.

В запереченнях на подану апеляційну скаргу захисник обвинуваченого ОСОБА_14 - адвокат ОСОБА_8 , посилаючись на законність та обгрунтованість вироку суду першої інстанції, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу прокурора без задоволення.

Вислухавши доповідь судді, доводи прокурора та представника потерпілої, на підтримку вимог та доводів апеляційної скарги, думку обвинуваченого та його захисника, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора, перевіривши матеріали судової справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Згідно зі ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 286 КК України підтверджується матеріалами кримінального провадження та учасниками процесу не оспорюються, а тому, відповідно до положень ст. 404 КПК України, апеляційним судом не переглядаються.

Доводи апеляційної скарги прокурора щодо безпідставного незастосування щодо обвинуваченого ОСОБА_14 додаткового покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами, колегія суддів вважає слушними.

Відповідно до вимог ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Згідно з ст. 65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до п.21постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 26.04.06 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» у кожному випадку призначення покарання за ч. 2 ст. 286 КК України необхідно обговорювати питання про доцільність застосування до винного додаткового покарання-позбавлення права керувати транспортними засобами.

Як вбачається з вироку, при призначенні покарання ОСОБА_7 місцевий суд врахував ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, суспільну небезпеку скоєного кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, за місцем проживання характеризується формально, має вищу освіту, офіційно працевлаштований менеджером регіонального відділу регіонального продажу управління продажами в ТОВ «Квас Бевериджис», де характеризується позитивно, має достатнє матеріальне становище, раніше притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП. Обставинами, які пом`якшують покарання, судом визнано щире каяття обвинуваченого та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення; добровільне часткове відшкодування заподіяної шкоди. Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

Урахувавши зазначене, а також думку потерпілої ОСОБА_15 , яка просила призначити обвинуваченому покарання на розсуд суду, не наполягаючи на призначенні останньому реального покарання у виді позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами, суд дійшов висновку, що його виправлення та досягнення інших цілей покарання можливе і без ізоляції ОСОБА_14 від суспільства, однак в умовах здійснення контролю за його поведінкою на підставі ст. 75 КК України в період іспитового строку звільнення ОСОБА_16 від покарання та з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України, а також без призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Водночас, на думку колегії суддів, місцевий суд дійшов необґрунтованого висновку про відсутність підстав для застосування до обвинуваченого додаткового покарання, передбаченому санкцією ч. 2 ст. 286 КК України.

Як слушно зазначено в апеляційній скарзі прокурора місцевий суд не врахував належним чином конкретні обставини кримінального провадження та наслідки вчиненого ОСОБА_7 кримінального правопорушення - смерті потерпілого.

Зокрема, як вбачається з встановлених судом першої інстанції обставин кримінального правопорушень, ОСОБА_14 , допустив порушення вимог пунктів 1.5, 2.3(б), 10.1, 14.6 (г) та п. 1.1 додатку № 2 Правил дорожнього руху України, а саме маючи змогу обрати безпечні прийоми кеpyвання, нe зміг вірно оцінити дорожню обстановку та її зміни, створюючи небезпеку для руху, загрозу життю та здоров`ю громадян, розпочав маневр обгону попутних транспортних заcобiв, перетнув суцільну лінію дорожньої розмітки 1.1, виїхав на зустрічну смугу руxу, де здійснив зіткнення з eлектросамокатом марки «NineBot G30» під керуванням ОСОБА_12 , який рухався назустpiч, в межах своєї смуги. B результаті даної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_13 отримав тілеснi ушкодження, внаслідок яких помер.

Вказана обставина, на думку колегії суддів, свідчить про підвищену суспільну небезпечність вчиненого, а тому непризначення ОСОБА_14 додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами не є дієвим та ефективним заходом для запобігання та попередження вчинення ним нових злочинів, а тому вирок суду у відповідності з п.4 ч.1 ст. 409 КПК підлягає скасуванню внаслідок неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, з ухваленням нового вироку апеляційним судом.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_14 додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, колегія суддів враховує ступінь тяжкості та суспільної небезпечності вчиненого ним злочину, обставини вчинення кримінального правопорушення, а також наслідки, що настали у виді смерті потерпілого.

При цьому, доводи сторони захисту про те, що позбавлення права керувати транспортними засобами позбавить родину ОСОБА_14 засобів до існування та належного виконання угоди з потерпілою, не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції, з огляду на те, що до апеляційного суду не надано переконливих доказів, які б вказували, що виконання ОСОБА_14 його посадових обов`язків безпосередньо пов`язане та прямо залежить від можливості керувати транспортними засобами.

При цьому, колегія суддів зауважує, що як неодноразово зазначав Верховний суд, позиція потерпілої при вирішенні питання про призначення покарання, не мають вирішального значення, з огляду на суспільну небезпеку інкримінованого діяння у сфері безпеки руху, а також непоправні наслідки у виді позбавлення життя людини.

За наведених обставин в їх сукупності, колегія суддів вважає за необхідне призначити ОСОБА_14 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України, а саме у виді позбавлення волі на строк 5 років з призначенням додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами на 3 роки, та звільненням від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки на підставі ст. ст. 75, 76 КК України, яке буде відповідати вимогам статей 50, 65 КК України, та принципу пропорційності, оскільки є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, а також буде відповідати принципам справедливості, співмірності і індивідуалізації покарання і не ставити особистий і надмірний тягар для обвинуваченого.

З огляду на викладене, колегія суддів, вважає необхідним апеляційну скаргу прокурора задовольнити частково, вирок в частині призначення покарання скасувати та постановити в цій частині свій вирок.

Керуючись ст.ст.376, 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора задовольнити.

Вирок Деснянського районного суду м. Києва від 08 липня 2024 року щодо ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 286 КК України - скасувати в частині призначеного покарання.

Ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_7 призначити покарання за ч. 2 ст. 286 КК України у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_7 , від відбування основного покарання, якщо він протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки, передбачені п.п. 1,2 ч. 1 ст. 76 КК України, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.

В решті вирок суду залишити без змін.

Вирок може бути оскаржений безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня його проголошення.

Головуючий:

Судді: