Справа № 2-7/08

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2008 року                                                                                      селище Верховина

Верховинський районний суд Івано-Франківської області у складі:

            головуючого-судді Атаманюка Р.І., з участю

            секретаря: Пантелюка Р.М.

            позивача : ОСОБА_1

            відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Верховина справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди,-

                                                                  ВСТАНОВИВ:

            Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача,  в якому просить стягнути із ОСОБА_2 заподіяну його неправомірними діями матеріальну шкоду в розмірі 500 грн. та моральну шкоду в розмірі 10000 грн.

            В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав, суду пояснив, що весною 2007 року уклав договір із ОСОБА_3 про тимчасову оренду частини належної йому земельної ділянки для встановлення на ній вагончика з метою використання його при здійсненні підприємницької діяльності. 01 вересня 2007 року відповідач ОСОБА_2  вчинив дрібне хуліганство в ході якого вилив на зовнішню стіну вагончика відро фекалій та частково пошкодив опори на яких знаходився вагончик. Такими неправомірними діями відповідач заподіяв йому 500 грн. матеріальної та 10000 грн. моральної шкоди. Просить позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 позов не визнав, суду пояснив, що позивач ОСОБА_1 чинить перешкоди його дружині ОСОБА_4 у користуванні її земельною ділянкою, яку вона успадкувала після смерті бабці. В квітні 2007 року дружина по усній домовленості дозволила ОСОБА_1 поставити на її земельній ділянці вагончик. За домовленістю він зобов'язався протягом місяця забрати звідти вагончик, однак в подальшому відмовився це зробити, мотивуючи тим, що земельна ділянка належить ОСОБА_3 01 вересня 2007 року між ним та ОСОБА_1 дійсно був конфлікт, після того як він черговий раз просив позивача забрати вагончик, а також віддати медичну книжку дружини, яку він незаконно утримує. На що позивач почав його ображати. Тоді він вибив з-під вагончика дві цеглини та вилив на стіну відро з фекаліями. За дрібне хуліганство він сплатив штраф, однак ніякої ні матеріальної, ні моральної шкоди він ОСОБА_1 не спричинив. Просить в задоволенні позову відмовити.

Свідок ОСОБА_4 суду пояснила, що їй після смерті бабці по заповіту  перейшла у користування земельна ділянка в с. Кривопілля, присілок Перевал. У квітні 2007 року ОСОБА_1 з її дозволу встановив на цій земельній ділянці вагончик. Вони домовились, що через місяць він вагончик перевезе на свою земельну ділянку. Однак в порушення домовленості відмовився це зробити. Вона та її чоловік ОСОБА_2 неодноразово зверталися до відповідача з вимогою забрати вагончик. Однак той не реагує і всякими засобами намагається виправдати свої незаконні дії, зводячи наклепи на її чоловіка, що він буцімто заподіяв йому матеріальну та моральну шкоду.

Свідок ОСОБА_5 - сільський голова с. Кривопілля, суду пояснив, що земельна ділянка, на якій розміщений вагончик ОСОБА_1 належить ОСОБА_4, якою вона користується після смерті бабці ОСОБА_6.  Дозволу сільська рада ОСОБА_1 на розміщення вагончика не надавала. Рішенням сесії сільської ради від 12.02.2002 року було вирішено надати ОСОБА_3 у приватну власність земельну ділянку в розмірі 0,06 га в с. Кривопілля, присілок Діл, однак в натурі дана ділянка  сільською радою йому не відводилась і він не оформляв на неї відповідну документацію.

Свідок ОСОБА_3 суду пояснив, що в 2001 році ОСОБА_7- мати дружини відповідача  добровільно погодилась із власної присадибної ділянки передати в його користування 0,06 га земельної ділянки, що знаходиться в с. Кривопілля, присілок Діл. Дану ділянку йому надано на підставі рішення сесії сільської ради від 12.12.2002 року. Акт відводу даної ділянки на місцевості та державний акт на право приватної власності на землю відсутні. 29.05.2007 року він передав цю земельну ділянку в оренду ОСОБА_1 строком на один рік, про що уклав письмовий договір.     

Суд, вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, свідків, приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

            В судовому засіданні встановлено, що між сторонами в серпні 2007 року виник спір з приводу користування земельною ділянкою, на якій позивач ОСОБА_1 встановив вагончик з метою використання його при здійсненні підприємницької діяльності.

01 вересня 2007 року відповідач ОСОБА_2 під час суперечки вчинив дрібне хуліганство в ході якого вилив на зовнішню стіну вагончика відро фекалій та частково пошкодив опори під вагончиком.

За заявою позивача за вчинення неправомірних дій  ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.173 КУпАП з накладенням штрафу в розмірі 85 грн., що стверджується постановою начальника Верховинського РВ УМВС від 11.09.2007 року.

Із відмовного матеріалу Верховинського РВ УМВС за № 252 видно, що в порушенні кримінальної справи  відносно ОСОБА_2 відмовлено.

Відповідно до ч.1 ст. 1166  ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

 Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦПК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Позивачем ОСОБА_1 належних доказів про заподіяння йому відповідачем матеріальної шкоди суду не надано, а тому позов в цій частині задоволенню не підлягає.

При вирішенні позову в частині стягнення моральної шкоди, суд враховує характер вчиненого відповідачем правопорушення, ступінь його вини, глибину страждань понесених позивачем.

Також суд приймає до уваги, що між сторонами на час розгляду справи в суді залишається не вирішеним земельний спір, з приводу якого відповідачем вчинено неправомірні дії відносно позивача.

Таким чином суд приходить до висновку, що з урахуванням вимог, розумності та справедливості  позовну вимогу про стягнення моральної шкоди слід задовольнити частково, а саме на суму 600 грн.

            Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст. 22, 23,1166,1167 ЦК України, ст.ст.213-215 ЦПК України, суд ,-

                                                                     ВИРІШИВ:

            Позов задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 600 грн. на відшкодування моральної шкоди, завданої неправомірними діями.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 24 грн.50 коп. судових витрат.  

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Івано-Франківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10- денний строк заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

Головуючий:                                                                                   Р.І. Атаманюк