УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа  № 10-463

Стаття 165-2КПК

                                                      У Х В А Л А

             ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

 29 грудня 2010 року   колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого – судді          Романова О.В.

суддів:          Михайловського В.І., Широкопояса Ю.В.                    

з участю прокурора: Чорнія Р.О.

захисника: ОСОБА_1                    

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу за апеляцією адвоката ОСОБА_1 на постанову Богунського  районного суду м.Житомира від 17 грудня 2010 року, якою щодо

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, з середньою освітою, приватного підприємця, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину,

продовжено строк тримання під вартою до трьох місяців,

встановила:

Органами досудового слідства ОСОБА_2 обвинувачується у тому, що 15.10.2010 року близько 03 години в місті Житомирі по вулиці Клосовського з метою вчинення грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, із застосуванням заздалегідь заготовленого предмету для нанесення тілесних ушкоджень він разом із ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підійшли до ОСОБА_5 та ОСОБА_6, після чого заздалегідь заготовленими предметами, а саме дерев'яними палицями, безпричинно спричинили останнім тілесні ушкодження.

17.10.2010 року проти ОСОБА_2 було порушено кримінальну справу за ст.2 96 ч.4 КК України. В цей же день ОСОБА_2 було затримано в порядку ст.115 КПК України.

27.10.2010 року  Богунським районним судом м.Житомира ОСОБА_2 було обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту.

17.12.2010 року старший слідчий СВ Богунського РВ УМВС України в Житомирській області Бабич С.М. звернувся із поданням, в якому посилаючись на те, що строк тримання під вартою обвинуваченого спливає 17 грудня 2010 року, а по справі ще необхідно виконати низку слідчих дій, спрямованих на встановлення всіх обставин справи, а також виконати вимоги ст.ст.23-1, 217-220 КПК України, скласти обвинувальний висновок, просив продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_2 до 3-х місяців.

Постановою Богунського районного суду м.Житомира від 17.12.2010 року подання слідчого було задоволено та строк тримання під вартою щодо ОСОБА_2 було продовжено до трьох місяців.

На зазначену постанову суду захисником обвинуваченого – адвокатом ОСОБА_1 подана апеляція, в якій порушується питання про скасування постанови суду, як необґрунтованої. Посилається на те, що подання про продовження строку утримання ОСОБА_2 під вартою внесено до суду з порушенням строків, передбачених ч.2 ст.165-3 КПК України. Крім того, зауважує, що з моменту обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчим за участю ОСОБА_2 не було проведено жодних слідчих дій. Вважає, що судом, як при обранні запобіжного заходу та й при вирішені питання про продовження терміну утриманні під вартою не було враховано молодий вік підзахисного, те, що він має постійне місце проживання, є приватним підприємцем, одружений, має на утриманні дружину та малолітнього сина.

Заслухавши доповідь судді, особу, в провадженні якої перебуває справа, адвоката ОСОБА_1, яка підтримала доводи апеляції з вищевказаних підстав, та міркування прокурора, який заперечував проти задоволення апеляції, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів дійшла висновку про те, що вона не підлягає задоволенню. При цьому враховує наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні умисного тяжкого злочину, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, в тому числі й за аналогічний злочин. Крім того, у матеріалах справи будь-які дані, які б свідчили про наявність обставин, пов’язаних із необхідністю зміни ОСОБА_2 утримання під вартою на інший запобіжний захід, відсутні.

З урахуванням наведеного, на думку колегії суддів, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про необхідність задоволення подання слідчого, з врахуванням необхідності виконати низку слідчих дій,  та продовження строку тримання ОСОБА_2 під вартою до 3-х місяців.

За таких обставин, апеляційний суд, навіть з огляду на наявність у обвинуваченого на утриманні дружини та неповнолітньої дитини, а також інші обставини, на які є посилання в апеляції, підстав для скасування або зміни постанови суду першої інстанції не вбачає.

Що ж стосується посилань захисника на те, що подання про продовження строку утримання ОСОБА_2 під вартою слідчим внесено до суду з порушенням строків, передбачених ч.2 ст.165-3 КПК України, то зазначена обставина, відповідно до закону, не є підставою для відмови у задоволенні подання слідчого.

Не можуть бути прийняті до уваги й покликання захисника на те, що з 27 жовтня 2010 року із ОСОБА_2 не було проведено жодної слідчої дії, оскільки питання про обсяг та час проведення слідчих дії, відповідно до ч.1 ст.114 КПК України, слідчий приймає самостійно.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 165-2, 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

ухвалила :

апеляцію адвоката ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Богунського районного суду м.Житомира від 17 грудня 2010 року, якою ОСОБА_2 продовжено строк утримання під вартою до трьох місяців, - без зміни.

Судді: