22.03.2011
Справа № 11-393,2011р. Головуючий в 1–й інстанції
Дічакова Т.І.
Категорія ч.1 ст. 185 КК України Доповідач Литвиненко І.І.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
2011 року березня місяця 22 дня
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області у складі:
головуючого –Литвиненко І.І.
суддів: Шевцової В.Г., Чупини С.П.
з участю прокурора –Чередниченко Є.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 01 жовтня 2010 року,-
В С Т А Н О В И Л А:
Цим вироком
ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, громадянин України, освіта повна загальноосвітня, непрацюючий, одружений, раніше судимий Великоолександрівським районним судом Херсонської області від 10 грудня 2008 року за ч.2 ст. 309, ч.2 ст. 307,70,75 КК України до позбавлення волі строком п’ять років звільнений від відбування покарання з іспитовим строком два роки.
засуджено за ч.1 ст. 185 КК України і призначено покарання у виді позбавлення волі строком один рік.
На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком від 10 грудня 2008 року і остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком п’ять років два місяці з відбуванням покарання в кримінально-виконавчій установі закритого типу.
Строк відбування рахується –з 23 вересня 2010 року.
Міра запобіжного заходу залишена –тримання під вартою з 23 вересня 2010р.
Вирішене питання про речові докази.
Вироком суду першої інстанції ОСОБА_2 визнано винним та засуджено за те, що він 15 березня 2010 року, близько 21 години 30 хвилин, переслідуючи злочинний умисел, направлений на порушення права власності, усвідомлюючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в смт. Велика Олександрівка Херсонської області, шляхом відчинення кришки капоту автомобіля ЗАЗ-968М державний номерний знак НОМЕР_1, який належить гр. ОСОБА_3 і знаходився на подвір’ї будинку АДРЕСА_2, з багажного відділення якого таємно викрав акумуляторну батарею «Atomik»6 СТ-60А вартістю 500 грн., завдавши потерпілому матеріалиних збитків на
вказану суму.
В апеляції засуджений ОСОБА_4 не оспорюючи фактичні обставини справи, вважає вирок суду незаконним та підлягаючим скасуванню у зв’язку з неправильним застосуванням кримінального закону. Посилаючись на те, що в його діях відсутній склад злочину, передбачений ч.1 ст. 185 КК України, так як він вчинив дрібне викрадення чужого майна, вартість якого не перевищує 550 грн., тому його дії повинні бути кваліфіковані за ст. 51 КУпАП. Крім того, на думку засудженого ОСОБА_4, суд неправильно визначив початок строку відбування покарання з 23 вересня 2010 року, оскільки він знаходився під вартою з 23 січня 2008 року до 10 грудня 2008 року тобто моменту проголошення вироку від 10 грудня 2008 року. Просить вирок суду від 01 жовтня 2010 року скасувати і закрити стосовно нього кримінальну справу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 6 КПК України, та винести окрему ухвалу щодо усунення порушень законодавства при вирахуванню строків відбування покарання.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляції засудженого ОСОБА_5, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Факт вчинення крадіжки акумуляторної батареї, при обставинах вказаних у вироку, та її суму апелянт не заперечує і його вина підтверджується зібраними по справі і дослідженими у судовому засіданні доказами.
Згідно ст. 51 КУпАП (в редакції 2010р.), викрадення чужого майна вважається дрібним, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,2 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Тобто, дрібним викраденням чужого майна, ученими з 01 січня 2010 року визнається викрадення майна на суму, що не перевищує 86 грн. 90 коп., із розрахунку: (869 грн. х 50) : 100 = 434,5 грн.; 434,5 грн. х 0,2 = 86,9 грн., а кримінально караним викраденням чужого майна –викрадення на суму, що перевищує 86 грн. 90 коп.
Як вбачається з матеріалів справи, засуджений ОСОБА_4 викрав чуже майно на суму 500 гривень. Вказану суму викраденого засуджений не оспорював, тому його дії правильно кваліфіковані за ч.1 ст. 185 КК України.
Таким чином, справа не може бути закрита на підставі п. 2 ч. 1 ст. 6 КПК України.
Призначаючи ОСОБА_4 покарання, у відповідності з вимогами ст. 65 КК України, суд врахував тяжкість вчиненого ним злочину, дані про особу, обставини що пом’якшують та обтяжують покарання, і правильно прийшов до висновку про те, що покарання він повинен відбувати у вигляді позбавлення волі. Оскільки ОСОБА_4 вчинив новий злочин протягом іспитового строку призначеного попереднім вироком, суд обґрунтовано призначив йому покарання за правилами ст. 71 КК України.
Доводи ОСОБА_4 щодо зарахування в строк відбуття покарання часу перебування під вартою з 23 січня 2008 року до 10 грудня 2008 року тобто до моменту проголошення вироку Великоолександрівським районним судом Херсонської області від 10 грудня 2008 року, заслуговують на увагу, але це питання вправі вирішити суд, що постановив вирок, у порядку, передбаченому ст. ст. 409, 411 КПК України. Тому колегія суддів вважає за необхідне запропонувати суду належним чином вирішити питання про зарахування в строк відбуття покарання час перебування ОСОБА_4 під вартою.
Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які б давали підстави для зміни чи скасування вироку, не встановлено.
Керуючись ст. ст. 365,66 КПК України, колегія суддів,
У Х ВА Л И Л А:
апеляцію засудженого ОСОБА_4 залишити без задоволення, а вирок Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 01 жовтня 2010 року щодо ОСОБА_4 –без змін.
Запропонувати суду в порядку, передбаченому ст. ст. 409, 411 КПК України вирішити питання про зарахування в строк відбуття покарання час перебування ОСОБА_4 під вартою за вироком Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 10 грудня 2008 року.
Головуючий:
Судді: