19.04.2011
Справа № 11- 484,2011 Головуючий в 1–й інстанції
Сіянко В.М.
Категорія ч.2 ст. 185КК України Доповідач Литвиненко І.І.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
2011 року квітня місяця 19 дня
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області у складі:
головуючого –Литвиненко І.І.,
суддів: Гемми Ю.М., Дєлієва О.М.,
з участю прокурора - Литвиненка О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Бериславського районного суду Херсонської області від «01»лютого 2011 року, -
В С Т А Н О В И Л А:
цим вироком:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року
народження, уродженця смт. Нововоронцовка,
Херсонської області, громадянина України, з неповною
середньою освітою (8 класів), не працюючого,
раніше судимий 12 вересня 2006 року
Нововоронцовський районним судом Херсонської
області за ч.3 ст. 185 КК України до позбавлення волі на
строк три роки, звільнений 18 грудня 2008 року умовно-
достроково, невідбутний строк 2 місяці 21 день,
проживаючий за адресою:АДРЕСА_1
засуджено за ч.2 ст. 185 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі строком два роки з відбуттям покарання в кримінально-виконавчій установі закритого типу.
Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироку законної сили залишено –тримання під вартою.
Вирішено питання про речові докази.
Вироком суду першої інстанції ОСОБА_2 визнано винним та засуджено за те, що він, 06 серпня 2009 року, о 18 годині 00 хвилин, знаходячись в приміщенні житлового будинку АДРЕСА_2, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, переслідуючи злочинний умисел на заволодіння чужим майном, таємно, навмисно, із корисливих мотивів, повторно, шляхом вільного доступу, скориставшись тим, що потерпілий ОСОБА_3 спав, викрав в останнього мобільний телефон «ОСОБА_4 К-800і», ІМЕЙ НОМЕР_2, з навушниками та зарядним пристроєм, вартістю 929,50 грн., який був оснащений картою памяті ємністю 2 Гб. Вартістю 150 грн., сім-картою оператора стільникового зв’язку «Київстар»вартістю 25 гривень, виніс зазначене майно з житлового будинку та у подальшому продав його сторонній особі, звернувши його таким чином на свою користь та розпорядившись на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_3 матеріальні збитки на загальну суму 1104,50 гривень.
Крім того, він же 04 грудня 2009 року, приблизно о 20 годині 00 хвилин, знаходячись поблизу магазина №2 МПП «Таврія», розташованого по вул. Бериславська, 23 в смт. Нововоронцовка Херсонської області, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, переслідуючи злочинний умисел на заволодіння чужим майном, таємно, навмисно, із корисливих мотивів, повторно, шляхом вільного доступу, скориставшись тим, що потерпілий ОСОБА_5 спав в салоні свого автомобілі «Сеат Толедо», державний номер НОМЕР_1, викрав в останнього з панелі приборів автомобіля мобільний телефон «Нокіа 6233», ІМЕЙ НОМЕР_3 вартістю 858 гривень, який був оснащений сім-картою оператора стільникового зявязку «Київстар»вартістю 25 гривень, на рахунку якої знаходилось 5 гривень –сума передплачених абонентом послуг мобільного зв’язку та у подальшому продав його сторонній особі, звернувши його таким чином на свою користь, та розпорядившись на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_5 матеріального збитку на загальну суму 888 гривень.
В апеляції засуджений ОСОБА_2 не оспорюючи фактичні обставини справи, вірність кваліфікації дій, та доведеність вини у скоєних злочинах, просить вирок суду скасувати, у зв’язку з тим, що суд при призначенні покарання не врахував пом’якшуючі вину обставини, а саме явку з повинною, активне сприяння органам досудового слідства в розкритті злочинів, щире каяття, скрутне матеріальне становище, позитивні характеристики, та відшкодування спричиненої матеріальної шкоди в повному об’ємі. Просить призначити покарання не пов’язане з позбавленням волі.
До початку розгляду справи в апеляційному суді прокурор відкликав апеляцію.
Заслухавши суддю-доповідача, міркування прокурора, який заперечував проти апеляції засудженого ОСОБА_2, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Із матеріалів кримінальної справи вбачається, що під час її розгляду суд, відповідно до ч. 3 ст. 299 КПК України, визнав за недоцільне досліджувати докази, оскільки фактичні обставини справи ніким не оспорювалися, у тому числі й підсудним ОСОБА_2, який, як під час досудового слідства, так і в судовому засіданні визнав винним у скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст. 185 КК України та розкаявся у вчиненому.
При цьому, суд приймаючи таке рішення, переконався у правильності та істинності позиції підсудного ОСОБА_2 щодо розуміння змісту обставин, зазначених в ч.3 ст. 299 КК України та належним чином роз'яснив йому наслідки такого порядку дослідження доказів, про що свідчить заява ОСОБА_2 від 01 лютого 2011 року (а.с. 113) та запис в протоколі судового засідання (а.с.116).
Дії засудженого ОСОБА_2 судом правильно кваліфіковані за ч.2 ст. 185 КК України і ніким з учасників процесу не оспорюються.
Згідно вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Мотивуючи призначення покарання, суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, їх наслідки, дані про особу засудженого та обставини, що впливають на покарання. Зокрема, суд зважив на те, що засуджений щиро розкаявся у вчиненому, сприяв розкриттю злочинів, позитивно характеризується за місцем проживання, відшкодував заподіяні збитки потерпілим, котрі не мають до нього матеріальних претензій, а також обставини, що обтяжують покарання, а саме вчинення злочинів в стані алкогольного сп’яніння, і вірно прийшов до висновку, що виправлення і перевиховання ОСОБА_2 можливо лише в умовах ізоляції від суспільства.
Доводи апелянта про те, що суд недостатньо врахував дані про особу засудженого та не взяв до уваги обставини, що пом’якшують покарання є безпідставними, так як судом в повній мірі враховано особу засудженого та обставини, що пом’якшують покарання.
Таким чином, призначене засудженому ОСОБА_2 покарання з реальним його відбуттям у місцях позбавлення волі, є необхідним для його виправлення, перевиховання, та запобігання вчинення нових злочинів.
Істотних порушень норм кримінально-процесуального закону, які були б підставою для скасування постановленого щодо засудженого судового рішення, не встановлено.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що вирок суду є законним і обгрунтованим, а доводи апеляції –безпідставні.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України,-
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Бериславського районного суду Херсонської області від 01 лютого 2011 року відносно ОСОБА_2 — без зміни.
Головуючий:
Судді: