19.04.2011
Справа № 11- 515,2011р. Головуючий в 1–й інстанції
Рябова О.Д.
Категорія: ч.2ст. 222, ч..ч.1,2 ст. 366, ч.5 ст.191 Доповідач Литвиненко І.І
КК. України
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
2011 року квітня місяця 19 дня
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області у складі:
головуючого –Литвиненко І.І,
суддів: Гемми Ю.М., Сажинова В.В.,
з участю прокурора –Литвиненка О.О.
засуджених –ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,
адвокатів –ОСОБА_5, ОСОБА_6
потерпілого - ОСОБА_7,
представника цивільного позивача - ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні кримінальну справу за апеляціями прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, апеляції з доповнення засудженої ОСОБА_2, апеляції з доповненням ОСОБА_3, апеляції засудженої ОСОБА_4, адвоката ОСОБА_5 діючого в інтересах засудженого ОСОБА_3, адвоката ОСОБА_9 діючого в інтересах засудженої ОСОБА_2, адвоката ОСОБА_6 діючого в інтересах засудженої ОСОБА_4, на вирок Дніпровського районного суду м. Херсона від «06»серпня 2010 року, -
В С Т А Н О В И Л А:
Цим вироком:
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженеця с.Біла-Вака, Вільнюського району Литви, білоруса, громадянина України, освіта середньо-технічна, не депутат, працюючий на посаді директора ДП «КАZАМЕТА-УКРАЇНА»приватного підприємства «Лаона», одруженого, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1
засуджено за ч. 5 ст.191 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк п’ять років з позбавленням права займати посади пов'язані з адміністративно-господарськими та організаційно-розпорядчими функціями строком на два роки та з конфіскацією всього майна, що йому належить;
- за ч.2 ст. 222 КК України до позбавлення волі строком два роки з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з адміністративно-господарськими та організаційно-розпорядчими функціями строком на один рік;
- за ч.2 ст. 366 КК України до позбавлення волі строком на три рок з позбавленням права займати посади, пов'язані з адміністративно-господарськими та організаційно-розпорядчими функціями строком на один рік.
- за ч. 1 ст. 366 КК України до обмеження волі на строк два роки з позбавленням права займати посади, пов'язані з адміністративно господарськими та організаційно-розпорядчими функціями строком на один рік.
На підставі ст.70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі строком вісім років, з позбавленням права займати посади, пов'язані з адміністративно-господарськими та організаційно-розпорядчими функціями строком на два роки та з конфіскацією всього майна, що йому належить, з поміщення до кримінально-виконавчої установи закритого типу.
ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженку м. Херсона, українку, громадянку України, освіта вища, не депутат, працююча на посаді заступника директора ДП «КАZАМЕТА-УКРАЇНА»приватного підприємства «Лаона», заміжньої, раніше не судимої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1
засуджено за ч. 5 ст.191КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк вісім років з позбавленням права займати посади пов'язані з адміністративно-господарськими та організаційно-розпорядчий функціями строком на два роки та з конфіскацією всього майна, що їй належить;
за ч.2 ст.222 КК України до позбавлення волі на строк два роки з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з адміністративно-господарськими та організаційно-розпорядчими функціями строком на один рік;
за ч.2 ст.366 КК України до позбавлення волі на строк три роки з позбавленням права займати посади, пов'язані з адміністративно-господарськими та організаційно-розпорядчими функціями строком на один рік.
На підставі ст.70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_2 призначено покарання у виді позбавлення волі на строк вісім років з позбавленням права займати посади, пов'язані з адміністративно-господарськими та організаційно-розпорядчими функціями строком на два роки та з конфіскацією всього майна, що їй належить з поміщенням до кримінально-виконавчої установи закритого типу.
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженку м. Херсона, українку, громадянку України, освіта вища, не депутат, працювала на посаді головного бухгалтера ДП «КАZАМЕТА-УКРАЇНА»приватного підприємства «Лаона», не заміжньої раніше не судимої, зареєстрованої та мешкаючої за адресою: АДРЕСА_2
за ч.5 ст. 191 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк вісім років з позбавленням права займати посади пов'язані з адміністративно-господарськими та організаційно-розпорядчими функціями строком на два роки та з конфіскацією всього майна, що їй належить;
за ч.2 ст. 222 КК України до позбавлення волі строком два роки з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з адміністративно-господарськими та організаційно-розпорядчими функціями строком на рік;
за ч.2 ст.366 КК України до позбавлення волі строком три роки, з позбавленням права займати посади, пов'язані з адміністративно-господарськими та організаційно-розпорядчими функціями строком на рік.
за ч.1 ст. 366 КК України до штрафу у виді 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 850грн.
На підставі ст.70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк вісім років з позбавленням права займати посади, пов'язані з адміністративно-господарськими та організаційно-розпорядчими функціями строком на два роки та з конфіскацією всього майна, що їй належить з поміщенням до кримінально-виконавчої установи закритого типу.
Вказаним вирок ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2 засуджені за те, що
ОСОБА_3, працюючи на посаді директора ДП «КАZАМЕTA- УКРАЇНА»ЛК ЗАТ «КАZАМЕТА», яке розташоване за адресою: м. Херсон вул. Перекопська,169, виконуючи організаційно-розпорядчі адміністративно-господарські функції, будучи службовою особою, переслідуючи корисний умисел, з метою одержання у Херсонському відділенні №49 Акціонерного Банку «Факторіал-Банк»фінансового кредиту шляхом шахрайства з фінансовими ресурсами та підробки документів, на початку червня 2008 року вступив у злочинну змову із заступником директора ДП «КАZАМЕТА-УКРАЇНА»ЛК ЗАТ «КАZАМЕTA»ОСОБА_2, яка також є власником та керівником ПФ «Транзит», зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 та ОСОБА_4, яка є головним бухгалтером ДП «КАZАМЕТА-УКРАЇНА»ЛК «КАZАМЕТА»та ПФ «Транзит».
Так, ОСОБА_3 10.06.08 уклав з Херсонським відділення № 49 Акціонерного Банку «Факторіал-Банк»два договори про надання відновлюваної кредитної лінії № 009-д/4 9/08 у сумі 196 тисяч доларів США та № 010-д/49/08 у сумі 440 тисяч доларів США. Відповідно до умов вищевказаних договорів, кредитні кошти є цільовими і призначаються для поповнення обігових коштів підприємства та ремонту і реконструкції будівель ДП «КАZАМЕТА-УКРАЇНА»ЛК ЗАТ «КАZАМЕТА».
ОСОБА_3 не маючи наміру використовувати отримані кредитні кошти на цілі передбачені договором, без мети створення будь-яких правових наслідків у вигляді поставки товару та проведення робіт з ремонту та реконструкції будівель ДП, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_2 та ОСОБА_4, з метою отримання кредитних коштів, шляхом шахрайства з фінансовими ресурсами, підробили та надали для оплати до Херсонського відділення №49 Акціонерного «Факторіал-Банк» фіктивні рахунки ПФ «Транзит»про начебто поставку на ДП «КАZАМЕТА-УКРАЇНА»ЛК ЗАТ «КАZАМЕТА»будівельних матеріалів, та попередню оплату за виконання будівельних робіт, в той час як у ПФ «Транзит»товар фактично був відсутній, на ДП «КАZАМЕТА-УКРАЇНА»ЗАТ «КАZАМЕТА»не поставлявся і ніякої ліцензії на проведення будівельних робіт ПФ «Транзит»не мала, а саме:
- рахунок № 15 від 10.06.08 на суму 877 985 грн.;
- рахунок № 2369 від 11.06.08 на суму 739 407, 98 грн.;
- рахунок № 16 (15) від 11.06.08 на суму 62 250 грн.;
- рахунок № 196 від 24.07.08 на суму 398 105 грн.;
- рахунок № 197 від 24.07.08 на суму 430 000 грн.;
- рахунок № 212 від 03.09.08 на суму 131 600 грн.
В період 11.06.08-09.09.08 з розрахункового рахунку «КАZАМЕТА-УКРАЇНА»ЛК ЗАТ «КАZАМЕТА»№ 2 6004000091230 у Херсонському відділенні № 49 Акціонерного Банку «Факторіал-Банк», на підставі вищевказаних підроблених рахунків ПФ «Транзит», відповідних заяв та платіжних доручень ДП «КАZАМЕТА-УКРАЇНА»ЛК ЗАТ «КАZАМЕТА»№6 від 11.06.08 на суму 877 985 грн., № 12 від 12.06.08 на суму 739 40,98грн., №13 від 12.06.08 на суму 62 250 грн., №111 від 31.07.08 на суму 398 105 грн., №113 від 31.07.08 на суму 412 000 грн. та №174 від 0 9.09.08 на суму 131 000 грн., на рахунки ПФ «Транзит»перераховано грошові кошти у загальній сумі 2 620 747,98 грн.
З метою отримання вільного доступу до грошових коштів та розпорядження ними всупереч їх цільовому призначенню, ОСОБА_11 у період 11.06.08-09.09.08, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 підготував, підписав та направив до ПФ «Транзит»листи, в які вніс завідомо неправдиві відомості про повернення на рахунки ДП «КАZАМЕТА-УКРАЇНА»ЛК ЗАТ «КАZАМЕТА»раніше перерахованих та отриманих ПФ «Транзит»грошових коштів у загальній сумі 2 620 747,98 грн. зазначивши, що дані кошти перераховані помилково, а саме:
- лист №59-й від 11.06.08 про повернення 877 985 грн.;
- лист № 60-й від 12.06.08 про повернення 801 657,98 грн.;
- лист № 88-й від 31.07.08 про повернення 810 105 грн.;
- лист № 89-й від 09.09.08 про повернення 131 000 грн.;
На підставі вищевказаних листів, директором ПФ «Транзит»ОСОБА_2 та головним бухгалтером ОСОБА_4 грошові кошти у загальній сумі 2 620 747,98 грн. були перераховані на розрахункові рахунки ДП «КАZАМЕТА-УКРАЇНА» ЛК ЗАТ «КАZАМЕТА»у Херсонському відділенні ВАТ «Сведбанк»№ 2 6004 007 5 942 01, № 26003007594202 та Херсонській філії АКБ «Форум»№ 2 6004 30100007 9 і використані не за цільовим призначенням.
З метою підтвердження позичальнику –Херсонському відділенню №49 Акціонерного Банку «Факторіал-Банк»цільового використання раніше отриманих згідно договорів про надання відновлюваної кредитної лінії №009-д/49/08 та № 010-д/49/08 кредитних коштів, ОСОБА_3 діючи за передньою змовою з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 склали фіктивні накладні, у які внесли завідомо неправдиві відомості про начебто отримання ДП «КАZАМЕТА-УКРАЇНА»ЛК ЗАТ«КАZАМЕТА», в подальшому реорганізованого в ДП «КАZАМЕТА-УКРАЇНА»ПП «Лаона», від ПФ «Транзит»товарно-матеріальних цінностей, а саме:
- накладна № 3978 від 12.06.08 на суму 739 407, 98 грн.;
- накладна № 36 від 18.06.08 на суму 820 707,07 грн.;
- накладна № 29 від 12.06.08 на суму 62 250 грн.;
- накладна № 3986 від 06.08.08 на суму 398 105 грн.;
- накладна № 3978 від 12.09.08 на суму 131 000 грн.;
- та акт звірки за 01.06.08-11.08.08 між ДП «КАZАМЕТА-УКРАЇНА»ЛК ЗАТ «КАZАМЕТА»та ПФ «Транзит».
Зазначені у вищевказаних накладних товарно-матеріальні цінності ПФ «Транзит»фактично не поставляло, а ДП «КАZАМЕТА-УКРАЇНА»ЛК ЗАТ «КАZАМЕТА»не отримувало.
Вищевказані підроблені накладні та акт звірки по рахункам ОСОБА_3 у змові з ОСОБА_2 та ОСОБА_4, надали до Херсонського відділення № 4 9 Акціонерного Банку «Факторіал-Банк», тим самим ввівши представників банку в оману, щодо цільового використання кредитних коштів. Банком, на підставі наданих їм підроблених документів, були складені акти № 1, № 2 від 01.07.08, № 3 від 11.08.08 та № 4 від 01.10.08 перевірки цільового використання кредитних коштів, які підписані представником банку, ОСОБА_3 та ОСОБА_4
Надавши у Херсонське відділення №49 Акціонерного Банку «Факторіал-Банк»завідомо неправдиву інформацію (підроблені рахунки та накладні), ОСОБА_3 у змові з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 скоїв шахрайство з фінансовими ресурсами та службове підроблення, що завдало великої матеріальної шкоди банківській установі на суму 2 620 747,98 грн.
25.09.08 між ДП «КАZАМЕТА-УКРАЇНА»ПП «Лаона»в особі директора ОСОБА_3 (позичальник) та фізичною особою ОСОБА_7 (позикодавець) було укладено договір позики № 02-2008 датований 26.09.08. Відповідно до умов вищевказаного договору, позикодавцем ОСОБА_7 позичальнику ДП «КАZАМЕТА-УКРАЇНА»ПП «Лаона»в особі директора ОСОБА_3 строком на 3 місяці надано безпроцентну позику у сумі 723 925,46 грн.
25.09.2008 року, ОСОБА_7 на виконання умов договору позики № 02-2008, знаходячись за адресою місцезнаходження ДП «КАZАМЕТА-УКРАЇНА»ПП «Лаона»: м. Херсон, вул. Перекопська,169, для внесення до каси підприємства надав головному бухгалтеру підприємства ОСОБА_4 готівкові кошти у сумі 723 925,46 грн.
В подальшому, директор ДП «КАZАМЕТА-УКРАЇНА»ПП «Лаона»ОСОБА_3, зловживаючи своїм службовим становищем та з метою заволодіння грошовими коштами в особливо великих розмірах які належать ОСОБА_7, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 частину позики у сумі 427 484 , 93 грн. по бухгалтерському обліку підприємства не відобразили, їх привласнили та використали на власний розсуд, чим спричинили ОСОБА_7 збитки в особливо великих розмірах.
1-і»
ОСОБА_3 будучи службовою особою, директором ДП «КАZАМЕТА-УКРАЇНА»ЛК ЗАТ «КАZАМЕТА»(реорганізованого в ДП «КАZАМЕТА-УКРАЇНА»ПП «Лаона») умисно, діючи за попередньою змовою з головним бухгалтером підприємства ОСОБА_4, з метою створення видимості належного виконання своїх функціональних обов'язків шляхом викривлення статистичної звітності, знаходячись за юридичною адресою підприємства: АДРЕСА_3, у період з січня 2008 року - по червень 2009 року, щомісячно вносив у офіційні документи - «Звіт з праці»(форма №1-ПВ затверджена наказом і Держкомстату України 17.07.07 № 223) розділ 2 (заборгованість перед працівниками по заробітній платі та допомогах із соціального страхування) завідомо неправдиві відомості про відсутність заборгованості по виплаті заробітної плати перед працівниками «КАZАМЕТА-УКРАЇНА»ЛК ЗАТ «КАZАМЕТА»в той час, як така заборгованість існувала.
Після щомісячного складання статистичних звітів Форми 1-ПВ, з внесеними у них неправдивими даними щодо відсутності заборгованості із виплати заробітної плати перед працівниками, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 цей звіт підписували, засвідчували його печаткою ДП «КАZАМЕТА-УКРАЇНА»ЛК ЗАТ «КАZАМЕТА»(ДП «КАZАМЕТА-УКРАЇНА»ПП «Лаона») та наприкінці кожного місяця, у період з січня 2008 року по червень 2009 року, надавали до Головного управління статистики у Херсонській області.
В апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, вважає вирок суду незаконним та підлягаючим скасуванню внаслідок істотного порушення вимог кримінально-процесуального закону. Вказує, що суд в мотивувальній частині вироку належним чином не виклав показання свідків ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, не обґрунтував з яких причин критично відноситься до їх показів, що є суттєвим порушенням кримінально-процесуального закону. Просив вирок суду скасувати у зв’язку з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, а справу направити на новий судовий розгляд.
В апеляції з доповненнями (а.с. 141, 273) засуджена ОСОБА_2 вважає вирок суду незаконним та підлягаючим скасування внаслідок невідповідності висновків суду викладених у вироку фактичним обставинам справи. Вказує, що жодних неправдивої інформації по кредитним договорам в банк не вносила, перебуваючи на посаді директора ПФ «Транзит»будь –яких документів, з метою взяття кредитів ДП «Казамета-Україна»від ПФ «Транзит»не видавала. Вважає, що слідство проведено однобічно та необєктивно, а суд взяв до уваги показання свідка ОСОБА_15, яка є дружиною потерпілого ОСОБА_7, та не вмотивував чому приймає до уваги одні докази та відкидає інші. Просила вирок суду скасувати, а її виправдати, у зв’язку з відсутністю в її діях складу злочинів передбачених ч.2 ст. 222, ч.2 ст. 366, ч.5 ст.191 КК України.
В апеляції захисник засудженої ОСОБА_2 адвокат ОСОБА_9 (а.с.155 т.24) просив вирок Дніпровського районного суду м. Херсона щодо ОСОБА_2 скасувати, та виправдати її у зв’язку з відсутністю в її діях складу злочинів передбачених ч.2 ст. 222, ч.2 ст. 366, ч.5 ст. 191 КК України. Вказує, що досудове та судове слідство проведено однобічно, вибірково, не об’єктивно, а висновки суду викладені у вироку не відповідають фактичним обставинам справи.
В апеляції з доповненнями засуджений ОСОБА_3.(а.с.146, 259 т.24) просив вирок суду скасувати, та винести новий вирок, яким його виправдати за недоведеністю його вини. Вважає, що судове слідство проведено не об’єктивно, однобічно. Постанова про порушення кримінальної справи не відповідає вимогам ст.ст. 94,97,98 КПК України; порушена ст. 190 КПК України при проведенні обшуку, та ст. 37 КПК України про територіальну підсудність. Зазначає, що був позбавлений можливості заявляти клопотання під час призначення експертиз, так як висновки експертиз надавались через декілька хвилин після ознайомлення з постановою про призначення експертизи. Вважає, що його вина у скоєнні злочинів передбачених ч.2 ст. 222, ч.2 ст. 366, ч.5 ст. 191 КК України не доведена; судом не взято до уваги протиріччя в показаннях свідків, а у вироку суду не обґрунтовано, чому суд прийняв до уваги одні докази та відкинув інші.
В апеляції захисник засудженого ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_5 вважає вирок суду не законним, підлягаючим скасуванню внаслідок неповноти та однобічності проведення досудового та судового слідства, та невідповідності висновків суду викладених у вироку фактичним обставинам справи. Просив вирок Дніпровського районного суду м. Херсона щодо ОСОБА_3 скасувати, та виправдати його у зв’язку з відсутністю в його діях складів злочину передбачених ч.2 ст. 222, ч.2 ст. 366, ч.5 ст. 191, ч.1 ст. 366 КК України.
В апеляції засуджена ОСОБА_4 (а.с.159 т.24) вважає вирок суду незаконним та необґрунтованим. Так як, органом досудового слідства її вина у скоєнні злочинів передбачених ч.5 ст. 191, ч.2 ст. 366, ч.1 ст. 366, ч.2 ст. 222 КК України не доведена, ніяких грошей ОСОБА_7 не привласнювала, неправдиві відомості в документи, які були надані в банк з метою отримання кредиту не вносила. Просила вирок суду щодо неї скасувати, а справу закрити за недоведеністю її вини у вчинених злочинах.
В апеляції захисник засудженої ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_6 (а.с.164, т. 24) просив вирок суду скасувати, провадження по справі закрити. Вказує, що вина ОСОБА_4 у скоєнні злочинів передбачених ч.5 ст. 191, ч.2 ст. 366, ч.1 ст. 366, ч.2 ст. 222 КК України не доведена, досудове та судове слідство проведено однобічно, а суд при винесенні вироку взяв до уваги лише свідчення потерпілого та його дружини, не взявши до уваги всіх наявних доказів по справі.
Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, який не підтримав свою апеляцію, просив вирок суду залишити без зміни, заперечував проти апеляцій засуджених та їх адвокатів, просив їх залишити без задоволення, думку засудженого ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_5, які підтримали вимоги викладені в своїх апеляціях, просили їх задовольнити, а апеляцію прокурора залишити без задоволення, думку засудженої ОСОБА_2, яка просила апеляційні вимоги задовольнити, а апеляцію прокурора, залишити без задоволення, думку засудженої ОСОБА_4 та її захисника ОСОБА_6, які підтримали свої апеляційні вимоги, просили їх задовольнити, а апеляцію прокурора залишити без задоволення, думку потерпілого ОСОБА_7 та представника цивільного позивача ОСОБА_8, які підтримали думку прокурора, заперечували проти апеляцій засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та їх захисників, просили їх залишити без задоволення, а вирок суду без зміни, а в останньому слові засуджені ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 просили звільнити їх з-під варти, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляції прокурора, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції, засудженої ОСОБА_4 та її захисника ОСОБА_6, апеляції з доповненнями засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_3, та апеляції адвокатів ОСОБА_9 та ОСОБА_5 підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 323 КПК України вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим. Суд обґрунтовує вирок лише на тих доказах, які були розглянуті в судовому засіданні.
Так, на думку колегії суддів, висновки суду першої інстанції про
доведеність вини ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 у вчиненні
злочину, передбаченого ч.2 ст.222 КК України, ч.2 ст.366 КК України,
відповідають фактичним обставинам справи, обґрунтовані сукупністю
доказів, досліджених в судовому засіданні, яким дана правова оцінка.
В суді першої інстанції ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 свою вину у скоєних злочинах не визнали. Вказані заперечення були предметом розгляду в судовому засіданні і спростовуються наступними доказами викладеними у вироку.
Скоєння злочину підтверджується сукупністю доказів, а саме:
- позаками свідка ОСОБА_16, яка підтвердила факт видачі ДП «Казамета-Україна» банком кредиту на реконструкцію та ремонт будівель підприємства і про складання актів перевірки цільового використання цього кредиту по документам, які приносили в банк директор і головний бухгалтер ДП «Казамета-Україна»ОСОБА_3 та ОСОБА_4 /т.24 - а.с.99/
- свідченнями свідка ОСОБА_14, з яких вбачається, що засновник ПФ «Фортуна»спростував наявність будь-яких угод з ДП «Казамета-Україна»на суму 1408379 грн. по ремонту будівель, підтвердивши фіктивність представлених його документів /т.24 - а.с. 96/;
- із показів свідка ОСОБА_12 та ОСОБА_13 вбачається, що рахунки та накладні підписували за вказівкою ОСОБА_4
- актами №№ 1,2,3,4 перевірки цільового використання кредитних коштів від 01.07.2008р., 01.10.2008р., укладених між АБ «Факторіал-Банк»і ДП «Казамета-Україна», згідно яких було перераховано на адресу ПФ «Транзит»11.06.2008р., 12.06.2008р., 31.07.2008р., 09.09.2008р., як оплата за будівельні матеріали і виконані роботи, 739407,98 грн.; 877985 грн.; 412000грн.; 131000/т.8 - а.с. 114-126/;
- протоколом огляду з постановою про визнання речовим доказом вилученої в ПуАТ «СЕБ Банк»кредитної справи ДП «Казамета-Україна»за договорами про надання відновлювальної кредитної лінії №009-д/49/08 від 10.06.2008 року, відповідно до якої, ДП «Казамет-Україна»надано кредит на суму 600 тис. доларів США на поповнення обігових коштів та реконструкцію будівель та споруд підприємства. В цій справі міститься локальний кошторис на проведення ремонтно-будівельних робіт на суму 1408379 грн., складений від ПФ «Фортуна». Отримані кошти ДП «Казамета-Україна»продало і в червні-вересні 2008 року на р/р 26004000091230 підприємства в АБ «Факторіал-Банк»надійшла сума 2803448 грн. Сума кредитних коштів ДП «Казамета-України»була перерахована на рахунки ПФ «Транзит»як за будівельні матеріали, після чого грошові кошти були повернути як помилкові на рахунки ДП «Казамета-Україна»і використані не за цільовим призначенням /т.16 - а.с.1-220; т.17 - ах. 1 -242; т. 18 - а.с. 1 -179; т.19 –а.с.1-117, 269-277/;
- роздруківкою руху грошових коштів по рахунку ДП «Казамета-Україна»про повернення від ПФ «Транзит»11.06.2008р. - 877985 грн.; 12.06.2008р. - 168157,98 грн.; 31.07.2008р. - 398105 грн.; 09.09.2008р. -131000 грн., як помилково перерахованих сум;
Будь-яких порушень вимог кримінально-процесуального закону при дослідженні і оцінки наведених у вироку доказів, які б ставили під сумнів правильність висновків щодо винуватості засуджених ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 суд не допустив і вірно кваліфікував їх дії за ч.2 ст.222, ч.2 ст. 3666 КК України.
Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_3 і ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України, також відповідають фактичним обставинам справи, обґрунтовані сукупністю доказів, досліджених в судовому засіданні, яким дана правова оцінка.
Скоєння злочину ОСОБА_3 ОСОБА_4 підтверджується сукупністю доказів, а саме:
- із показів свідка ОСОБА_12 вбачається, що в ДП «Казамет-Україна»нарахуванням і виплатою заробітної плати займалась головний бухгалтер ОСОБА_4 /т.1 - а.с. 147-152; т.24 - а.с. 100/;
- вилученими в Головному управлінні статистики в Херсонській області щомісячними звітами по ф.№1-ПВ по ДП «Казамета-Україна»за період з січня 2008 року по червень 2009 року, відповідно до яких у вказаних звітах відсутні дані щодо наявної суми заборгованості із виплати заробітної плати працівниками підприємства /т.8 - а.с. 178-199, т.7 а.с.153-154, т.14 а.с.1-2, 10-11/;
- актом перевірки ДП «Казамет-Україна», проведеної Територіальною державною інспекцією праці у Херсонській області від 30.10.2009 року, згідно якої на підприємстві існувала заборгованість по виплаті заробітної плати /т.21 - а.с. 240-244/;
- фінансовими звітами ДП «Казамета-Україна», згідно з якими станом на 30.06.2008 року заборгованість по виплаті заробітної плати складала 373,3 тис. грн.; станом на 31.12.2008 року заборгованість складала 373,3 тис. грн.; станом на 31.03.2009 року заборгованість складала 117,2 тис. грн.; станом на 30.06.2009 року заборгованість складала 117,2 тис. грн. /т.7 - а.с. 129-120, 151-156; т.14 - а.с. 1-13/;
- вилученим в Головному управлінні статистики у Херсонській області та в ДП «Казамета-Україна»фінансовим звітом суб'єкта малого підприємництва, ДП «Казамета-Україна»ПП «Лаона»станом на 30.09.08 відповідно до якого у розділі «пасив»№ 4 «поточні зобов'язання за розрахунками з оплати праці»відображено суму заборгованості на початок звітного періоду 373,3 тис.грн., на кінець звітного періоду 106,0 тис.грн. В той час, як така заборгованість у «Звіті з праці»форма № 1-ПВ не відображена.(т.7 а.с.151-152; т.14 а.с 1-2, 8-9)
- вилученим в Головному управлінні статистики у Херсонській області та в ДП «Казамета-Україна»фінансовим звітом суб'єкта малого підприємництва, ДП «Казамета-Україна»ПП «Лаона»станом на 31.12.08 р. відповідно до якого у розділі «пасив»№ 4 «поточні зобов'язання за розрахунками з оплати праці» відображено суму заборгованості на початок звітного періоду 373,3 тис.грн., на кінець звітного періоду 117,2 тис.грн. В той час, як така заборгованість у «Звіті з праці»форма № 1-ПВ не відображена.(т.7 а.с.129-130; т.14 а.с.1-2, 6-7).
- вилученим в Головному управлінні статистики у Херсонській області фінансовим звітом суб'єкта малого підприємництва, «Казамета-Україна» ПП «Лаона» станом на 31.03.09, відповідно до якого у розділі «пасив»№ 4 «поточні зобов»язання за розрахункам з оплати праці»відображено суму заборгованості на початок звітного періоду 117,2 тис. грн., на кінець звітного періоду 244,7 тис.грн. В той час, як така заборгованість у «Звіті з праці», форма № 1-ПВ не відображена.(т.14 а.с.1-2, 4-5)
- вилученим в Головному управлінні статистики у Херсонської області фінансовим звітом суб’єкта малого підприємництва, «Казамета-Україна»ПП «Лаона»станом на 30.06.09, відповідно до якого у розділі «пасив»№ 4 «поточні зобов»язання за розрахунками з оплати праці»відображено суму заборгованості на початок звітного періоду 117,2 тис.грн., на кінець звітного періоду 458,5 тис.грн. В той час, як така заборгованість у «Звіті з праці», форма № 1-ПВ - не відображена.(т.14 а.с.1-2, 3)
- реєстраційними, установчими документами ДП «Казамета-Україна» та наказами по цьому підприємству, відповідно до яких ОСОБА_3 займає посаду директора, а ОСОБА_4 головного бухгалтер підприємства. (т.6 а.с.16-18; т.7 а.с.30-55; т.9 а.с.4-236).
- трудовим договором з головним бухгалтером ДП «Казамета-Україна»ПП «Лаона»від 19.08.08 ОСОБА_4.(т.6 а.с.44-61)
- контрактом на управління підприємством від 30.11.06 та від 21.08.08 з директором ДП «Казамета-Україна»ПП «Лаона»ОСОБА_3 (т.12 а.с.145-151; т.7 а.с.66-72)
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно кваліфікував дії підсудних ОСОБА_3 і ОСОБА_4 за ч.І ст. 366 КК України, як службове підроблення, тобто, внесення службовими особами підприємства до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, а також складання і видача завідомо неправдивих документів.
Що стосується вироку суду про доведеність вини по епізоду обвинувачення ОСОБА_3, ОСОБА_2 і ОСОБА_4 в скоєнні злочину, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України, то колегія суддів з цими висновками не погоджується, виходячи з наступного.
Як вбачається із обвинувального висновку ОСОБА_3, ОСОБА_2 і ОСОБА_4 пред'явлено обвинувачення в тому, що вони за попередньою змовою між собою, зловживаючи своїм службовим становищем, із корисливих мотивів, привласнили і використали на свій розсуд частину позики від громадянина ОСОБА_7 в сумі 427484,93 грн., яку останній передав ДП «Казамета-Україна»ПП «Лаона»25.09.2008 року в сумі 723925,46 грн.
В основу вироку щодо доведеності вини засуджених суд послався на свідчення потерпілого ОСОБА_7, що що 25.09.2008 року він в присутності своєї дружини ОСОБА_15 в службовому кабінеті директора ДП «Казамета-Україна»ПП «Лаона», а також в присутності директора підприємства ОСОБА_3 і заступника директора ОСОБА_2 уклали договір позики цьому підприємству на суму 723925,46 грн. Вказані кошти в готівковій формі він передав одноразово головному бухгалтеру підприємства ОСОБА_4 Підтверджуючих документів йому видано не було. В подальшому він дізнався, що частина коштів в сумі 296440,53 грн. була внесена на рахунок підприємства, а частина в сумі 427484,93 грн. неоприходувана по касі, а тому привласнена засудженими /т.20 - а.с. 110-118/;
- аналогічними свідченнями свідка ОСОБА_15 /т.20 –а.с.119-124/;
- із свідчень свідка ОСОБА_17, вбачається, що він супроводжував ОСОБА_18 в банк, в його руках була сумка та кейс.
- із свідчень свідка ОСОБА_19 вбачається, що вона займається наданням юридичних послуг ОСОБА_7, щодо його звернення до Дніпровського районного суду м. Херсона з позовом про стягнення з ДП «Казамета –Україна»суми позову. ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_10 повідомили, що ОСОБА_7 ніякі грошові суми в касу ДП «Казамета-Україна»ПП «Лаона»не вносив, був підписаний тільки договір позики, однак грошові суми від ОСОБА_7 так і не надійшли.
- із свідчень ОСОБА_4 вбачається, що ОСОБА_7 вносив готівкові кошти тричі, загальною сумою 296440,53 грн., які були оприходувани через касу підприємства. На ці суми видані касові ордери. Інших грошей ОСОБА_7 не вносив /т.24 - а.с. 115/.
Проте, як вбачається із свідчень засуджених ОСОБА_3, ОСОБА_2 вони ці кошти позики не привласнювали. Договір позики підписував ОСОБА_3, але грошових коштів не отримував /т. 24 а.с.114-115/.
Посилання органу досудового слідства на вилучений за місцем проживання ОСОБА_4 USB-флеш накопичувач, в якому є інформація про те, що 26 вересня 2008 року від ОСОБА_7 надійшло 53114 грн. та 723945 грн. і, які витрачені на заробітну плату, податки, повернення позик –не перевірені слідчими органами і прямо не вказують на вчинення службовими особами злочину.
На думку колегії суддів, суд першої інстанції замість перевірки обвинувачення за цим епізодом, дослідив докази, які не відносяться до складу злочину, наприклад, процедуру зняття коштів з особистих депозитних рахунків ОСОБА_7 і ОСОБА_15 в «Приватбанку», допиту свідків, які не дали підтверджуючих обвинувачення показів; переліком матеріалів справи, які взагалі не відносяться до даного епізоду.
Колегія суддів вважає, що органом досудового слідства, в порушення ст. 223 КПК України, пред'явлено ОСОБА_3, ОСОБА_2 і ОСОБА_4 неконкретне обвинувачення за ч.5 ст. 191 КК України, зокрема, хто конкретно, з якою метою, де і коли, при яких обставинах, в якій спосіб і в якій сумі, привласнив чуже майно і, чи відбувалося це привласнення за попередньою змовою вказаними службовими особами.
За таких обставин, вирок суду в цій частині не можна визнати законним і обґрунтованим, він підлягає скасуванню, а матеріали справи за цим епізодом необхідно виділити в окреме провадження і направити на додаткове розслідування для з'ясування слідством викладених вище питань і в разі зібрання необхідних і достатніх доказів - пред'явлення конкретного обвинувачення, як того вимагає ст. 223 КПК України.
Доводи в апеляції з доповненнями ОСОБА_3 проте, що постанова про порушення кримінальної справи не відповідає вимогам ст.ст. 94,97,98 КПК України була предметом розгляду за скаргою ОСОБА_3 як в суді першої інстанції так і в апеляційному суді /т.1 а.с.14,16/ інші доводи в апеляції з доповненнями ОСОБА_3 не є підставою для скасування вироку.
Колегія суддів також вважає, що доводи в апеляцій з доповненнями ОСОБА_3 та захисника ОСОБА_5 діючого в інтересах ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та її захисника ОСОБА_9, апеляції ОСОБА_4 та її захисника ОСОБА_6 про не доведеність вини та відсутність в їх діях складів злочинів, передбачених ч.2 ст. 222, ч.2 ст. 366, ч.1 ст. 366 КК України є безпідставними, так як висновок суду про доведеність вини у скоєнні злочину відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується зібраними по справі та перевіреними в судовому засіданні доказами, відповідно з нормами КПК України є обґрунтовані.
Доводи в апеляції прокурора підлягають частковому задоволенню, так як вбачається з протоколу судового засідання свідки ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 допитані, про кримінальну відповідальність за ст. 384 385 КК України попередженні, а тому у колегії судів відсутні підстави сумніватися в правдивості їх свідчень.
Як встановлено матеріалами кримінальної справи, органом досудового слідства дотримані вимоги ст. 22 КПК України , спрямовані на встановлення у справі об’єктивної істини при пред’явленні обвинувачення підсудним, передбачених ч.2 ст. 222, ч.2 ст. 366, ч.1 ст. 366 КПК України.
У зв'язку із зменшенням обвинувачення, визнаного судом доведеним, колегія суддів вважає за необхідне переглянути вид і міру покарання засудженим, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховуючи ступінь тяжкості злочину, особи винних та обставин, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Із матеріалів справи вбачається, що засуджені тривалий час, більше півтора року, перебувають під вартою: ОСОБА_3 перебуває під вартою з 15.07.09р., ОСОБА_2 - з 14.07.09р., ОСОБА_4 - з 17.07.09р.
Згідно зі ст. 12 КК України злочини, за якими вони визнанні винними, є злочинами середньої тяжкості.
Обговорюючи питання про вид та міру покарання колегія суддів у відповідності зі ст. 65 КК України, враховує конкретні обставини справи, ступінь участі кожного у вчиненому злочині, особу ОСОБА_2, ОСОБА_4, які характеризуються позитивно, мають сім'ю та постійне місце проживання, ряд захворювань і вважає необхідним звільнити від відбування покарання з випробуванням.
Щодо виду і мири покарання ОСОБА_3, колегія суддів враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, конкретні обставини справи, те що ОСОБА_3 був директором підприємства, оскільки саме від його виконання обов’язків залежав фінансовий стан та робота підприємства, особу винного, який характеризується позитивно, першу судимість, у зв’язку з чим вважає його виправлення та перевиховання можливе лише в умовах ізоляції від суспільства.
Керуючись ст. 365,366 КПК України,-
У Х В А Л И Л А:
Апеляції прокурора, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції, засудженої ОСОБА_4, апеляції з доповненнями засуджених ОСОБА_3, ОСОБА_2, апеляцій адвокатів ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_6 – задовольнити частково.
Вирок Дніпровського районного суду м.Херсона від 06 серпня 2010 року щодо ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 в частині засудження за ч.5 ст. 191 КК України скасувати, а справу повернути прокурору Херсонської області для організації додаткового розслідування, в ході якого вирішити питання, вказані в мотивувальній частині цієї ухвали.
Вважати ОСОБА_3 засудженим:
- за ч.2 ст. 222 КК України на два роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з адміністративно-господарськими та організаційно-розпорядчими функціями строком на 1рік;
- за ч.2 ст. 366 КК України на три роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з адміністративно-господарськими та організаційно-розпорядчими функціями строком на один рік;
- за ч.1 ст. 366 КК України на два роки обмеження волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з адміністративно-господарськими та організаційно-розпорядчими функціями строком на один рік.
На підставі ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити покарання у виді трьох років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з адміністративно-господарськими та організаційно-розпорядчими функціями строком на один рік, з поміщенням до кримінально-виконавчої установи закритого типу.
Запобіжний захід –тримання під вартою.
Строк покарання рахувати з 15.07.2009 року.
Вважати ОСОБА_2 засуджену:
- за ч.2 ст. 222 КК України на два роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з адміністративно-господарськими та організаційно-розпорядчими функціями строком на один рік;
- за ч.2 ст. 366 КК України на три роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з адміністративно-господарськими та організаційно-розпорядчими функціями строком на один рік.
На підставі ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити покарання у виді трьох років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з адміністративно-господарськими та організаційно-розпорядчими функціями строком на один рік.
На підставі ст.ст. 75,76 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування основного покарання з випробуванням, з іспитовим строком на один рік і покладенням на неї обов’язків: - не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; - повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання і роботи.
Міру запобіжного заходу –тримання під вартою –змінити на підписку про невиїзд.
Звільнити ОСОБА_2 з-під варти в залі суду.
Вважати ОСОБА_4 засудженою:
- за ч.2 ст.222 КК України на два роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з адміністративно-господарськими та організаційно-розпорядчими функціями строком на один рік;
- за ч.2 ст. 366 КК України на три роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з адміністративно-господарськими та організаційно-розпорядчими функціями строком на один рік;
- за ч.1 ст. 366 КК України до штрафу у виді 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а саме –850 гривень.
На підстав ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити покарання у виді трьох років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з адміністративно-господарськими та організаційно-розпорядчими функціями строком на один рік.
На підставі ст.ст. 75,76 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування основного покарання з випробуванням, з іспитовим строком на один рік і покладенням на неї обов’язків: - не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; - повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання і роботи.
Міру запобіжного заходу –тримання під вартою –змінити на підписку про невиїзд.
Звільнити ОСОБА_4 з-під варти в залі суду.
В іншій частині вирок залишити без змін.
Головуючий:
Судді: