УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №22а-20677/11 Головуючий в 1 інстанції – Ткаченко С.В.
Категорія 10.3.1 ( 3 ) Доповідач – Митрофанова Л.В.
П О С Т А Н О В А
Іменем України
05 квітня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Митрофанової Л.В.
суддів: Соколан Н.О., Михайлів Л.В.
розглянувши у м. Кривому Розі в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління пенсійного Фонду України в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу на постанову Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 18 червня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного Фонду України в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу про стягнення недоплачених сум щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, -
В С Т А Н О В И Л А :
У квітні 2010 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу (надалі – УПФУ в Довгинцівському районі) про стягнення недоплачених сум щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни посилаючись на те, що має статус «дитини війни», тому користується всіма правами та пільгами, передбаченими Законом України «Про соціальний захист дітей війни» для цієї категорії осіб, і на підставі ст.6 зазначеного Закону має право на щомісячну доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, проте відповідачем таке підвищення виплачувалось не в повному обсязі.
Посилаючись на ці обставини та уточнивши свої позовні вимоги просив суд визнати бездіяльність УПФУ в Довгинцівському районі протиправною та стягнути з відповідача недоплачені за 2006-2009 роки та із січня по квітень 2010 року суми щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 5778,01грн. та судові витрати по справі.
Рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 18 червня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково, визнано незаконною бездіяльність УПФУ в Довгинцівському районі щодо своєчасного перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09.07.2007р. по 31.12.2007р. та з 22.05.2008р. по квітень 2010 року (включно).
Зобов’язано відповідача здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 09.07.2007р. по 31.12.2007р., та з 22.05.2008р. по квітень (включно) 2010 року відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та з урахуванням фактично отриманих сум.
Стягнуто з УПФУ в Довгинцівському районі на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 8,50грн., витрати на ІТЗ розгляду справи в сумі 37грн. та витрати на правов3у допомогу у розмірі 500грн.
В апеляційній скарзі відповідач УПФУ в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу ставить питання про скасування постанови суду та ухвалення нового судового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що позивачем пропущений річний строк звернення до суду, передбачений ст. 99 КАС України; неврегульованість на законодавчому рівні порядку обчислення підвищення до пенсії дітям війни після відновлення Рішенням Конституційного Суду України дії ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в попередній редакції, неможливість застосування показника мінімального розміру пенсії за віком, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» до спірних правовідносин, відсутність у відповідача бюджетних асигнувань для виплати позивачу допомоги, правомірність його дій відносно виплати допомоги особам, на яких поширюється дія Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у відповідності до п.8 Постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» від 28.05.2008 року № 530.
В запереченнях на апеляційну скаргу позивач та його представник просять апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду, як законне та обґрунтоване, залишити без змін.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, за наявними у справі матеріалами, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга УПФУ в Довгинцівському районі підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1, отримує пенсію за віком і є особою, на яку поширюється дія Закону України «Про соціальний захист дітей війни» і має статус «дитини війни».
Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з доведеності факту протиправної бездіяльності відповідача відносно виконання приписів ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по квітень 2010 року, що призвело до порушення прав позивача на своєчасне нарахування та отримання підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, й обов’язку відповідача у зв’язку з цим здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 недоплаченої йому щомісячної соціальної державної допомоги за вказані періоди.
Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року № 2195-IV дітям війни пенсія або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.
Законом України від 19 грудня 2006 року № 489-V «Про Державний бюджет України на 2007 рік», зокрема п. 12 ст. 71, було зупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та ст. 111 встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Однак, Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 по справі № 1-29/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнані неконституційними положення п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» щодо зупинення дії на 2007 рік ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Таким чином, з 01 січня 2007 року по 08 липня 2007 року до спірних правовідносин застосуванню підлягали приписи ст. 111 Закону України від 19 грудня 2006 року № 489-V «Про Державний бюджет України на 2007 рік» як такі, що прийняті пізніше в часі, у зв'язку з чим мали пріоритет порівняно зі спеціальною нормою – ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а починаючи з 09 липня 2007 року знову діє положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», якою передбачено підвищення пенсії дітям війни на 30% мінімальної пенсії за віком.
Законом України від 28 грудня 2007 року № 107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та ст. 6 цього Закону викладено в такій редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» таке підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів». Зазначені зміни набрали чинності з 01 січня 2008 року.
Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 по справі № 1-28/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) зміни щодо розміру пенсії дітям війни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Таким чином, з 01 січня 2008 року по 21 травня 2008 року застосуванню до спірних правовідносин підлягали приписи Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, виходячи з пріоритетності закону, який підлягає застосуванню до спірних правовідносин у зв’язку з поширенням на них дії однакових юридичних актів, та враховуючи те, що в період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року відповідач не здійснював перерахунок та виплату щомісячного підвищення до пенсії ОСОБА_1, з січня 2008 року по теперішній час здійснює підвищення до його пенсії тільки у розмірі 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (а.с. 15-16), дійшов вірного висновку про дію в період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, приписів ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції від 18.11.2004 року й обґрунтовано визнав бездіяльність відповідача щодо виплати підвищення до пенсії за вказані періоди протиправною.
Погоджується колегія суддів із висновком суду першої інстанції щодо права позивача на перерахунок підвищення до його пенсії як дитині війни з 01 січня 2009 року по 30 квітня 2010 року, оскільки положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у 2009-2010 роках не змінювались і її дія не призупинялася, а розмір підвищення відповідачем не коригувався.
Визначаючи розмір щомісячного підвищення до пенсії, який повинен нараховувати та сплачувати відповідач на користь позивача, на думку колегії суддів, суд першої інстанції вірно застосував розмір мінімальної пенсії за віком, встановлений абз. 1 ч.1 ст. ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якої мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Виходячи з викладеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, що втратили працездатність, встановленого чинним законодавством на кожний бюджетний рік, зокрема ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», ст. 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», ст. 54 Закону України «Про державний бюджет на 2009 рік» та ч. 5 Закону України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної зарплати».
У зв’язку з цим доводи відповідача щодо неврегульованості на законодавчому рівні порядку обчислення підвищення до пенсії дітям війни, на думку колегії суддів, є необґрунтованими.
Посилання ж відповідача на відсутність коштів для забезпечення виплат підвищення до пенсії не може бути враховано колегією суддів як підстава для невиконання відповідачем своїх зобов’язань, встановлених ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується, на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань. Крім того, питання фінансування видатків на реалізацію програми доплат дітям війни не є предметом розгляду цього спору.
Разом з тим, визнаючи неправомірність дій відповідача, суд першої інстанції не визначив кінцеву дату періоду, в який підлягали застосуванню до спірних правовідносин приписи Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», й відповідно приписи ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції від 18.11.2004 року.
За таких обставин, колегія суддів, вважає необхідним змінити постанову суду, вказавши період визнання дій Управління Пенсійного фонду України в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу неправомірними та відповідно початкову та кінцеву дату проведення перерахунку підвищення до пенсії позивачу у 2010 році згідно вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а саме: з 22 травня 2008 року по 30 квітня 2010 року.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду щодо стягнення з УПФУ в Довгинцівському районі на користь позивача 500грн. витрат на правову допомогу виходячи з наступного.
Згідно ч.1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
Так, ч.1 ст. 90 КАС України передбачено, що витрати, пов,язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбачених законом.
З матеріалів справи убачається, що позивачем ОСОБА_1 суду першої інстанції не надано договору щодо надання йому правової допомоги ОСОБА_2 і в матеріалах справи відсутні будь-які докази які б підтверджували повноваження ОСОБА_2 як адвоката чи іншого фахівця в галузі права, а заява, відповідно до якої ОСОБА_1 уповноважує ОСОБА_2 представляти його інтереси у суді, підтверджує його повноваження як представника позивача. Крім того, в матеріалах справи відсутні будь-які документи які б підтверджували оплату ОСОБА_1 представнику ОСОБА_2 саме 500грн. за правову допомогу.
З огляду на вище зазначене, колегія приходить до висновку про скасування постанови Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 18 червня 2010 року в частині стягнення з УПФУ в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу на користь ОСОБА_1 витрат на правову допомогу у розмірі 500грн та ухвалення в цій частині нової постанови про відмову ОСОБА_1 у задоволенні цих позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, п.1 ч.1 ст. 201, 205, 207 КАС України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу – задовольнити частково.
Рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 18 червня 2010 року змінити, вказавши період визнання дій Управління Пенсійного фонду України в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу неправомірними та відповідно кінцеву дату проведення перерахунку підвищення до пенсії позивачу у 2010 році згідно вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а саме: з 22 травня 2008 року по 30 квітня 2010 року.
Рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 18 червня 2010 року в частині стягнення з Управління Пенсійного фонду України в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу на користь ОСОБА_1 витрат на правову допомогу у розмірі 500грн – скасувати та ухвалити в цій частині нову постанову.
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог до Управління Пенсійного фонду України в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу про стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 500грн.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий:
Судді: