Справа №  2-772/11                                                                              

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

26.04.2011  Куйбишевський районний суд м.Донецька у складі:

Головуючого - судді Машкіної Н.В.,

при секретарі -  Петровій Ю.Ю.,

за участю позивача – ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому  судовому засіданні цивільну справу за позовом  ОСОБА_1  до  ОСОБА_2, Донецької міської Ради, Управління Держкомзему у м. Донецьку Донецької області, третя особа П’ята донецька Державна нотаріальна контора,  про визнання недійсними державних актів про право приватної власності на землю, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом , -  

                                                  В С Т А Н О В И В:

           Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати недійсними державні акти про право приватної власності на землю, а також свідоцтво про право на спадщину за заповітом.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що на підставі договору купівлі-продажу від 05.12.1995 року ОСОБА_5 набув право власності на житловий будинок, розташований на земельній АДРЕСА_1 в м. Донецьку, площею 0,0906 га.

На підставі розпорядження виконкому Донецької міської Ради № 375 р від 28.02.1996 року ОСОБА_5 було видано державний акт № 6-786 від 09.04.1996 року на право власності на земельну ділянку, площею 0,0906 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1.

На підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом № 1-909 від 27.04.1999 року після смерті ОСОБА_5 відповідач ОСОБА_2 набула право приватної власності на зазначену земельну ділянку, про що було видано державний акт № 6-1266 від 10.06.1999 року.

Рішенням Куйбишевського районного суду м. Донецька від 13.04.2010 року, яке набрало законної сили 20.05.2010 року, договір купівлі-продажу житлового будинку, розташованого на земельній АДРЕСА_1 в м. Донецьку, площею 0,0906 га, визнаний частково недійсним. За позивачем визнано право власності на зазначений недобудований будинок готовністю 92%.

Крім того, постановою Куйбишевського районного суду м. Донецька від 17.11.2010 року, яка набрала законної сили 09.02.2011 року розпорядження Донецької міської Ради № 375 р від 28.02.1996 року в частині передачі у власність ОСОБА_5 земельної ділянки, площею 0,0906 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, визнане недійсним.

Таким чином,  позивач змушений звертатися до суду з позовом про визнання недійсним державного акту № 6-786 від 09.04.1996 року, на право приватної власності на земельну ділянку, площею 0,0906 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, виданого ОСОБА_5, свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 27.04.1999 року № 1909 АВА 358026, виданого ОСОБА_6 на зазначену земельну ділянку, а також державного акту № 6-1266 від 10.06.1999 року на право приватної власності на зазначену земельну ділянку, виданого ОСОБА_6

В судовому засіданні позивач на задоволенні позовних вимог наполягав, посилаючись на доводи, викладені в позовній заяві. Проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач ОСОБА_2, будучи двічі належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з’явилася, причини неявки суду не відомі.

В судове засідання відповідач ОСОБА_2 надала заяву про відкладення розгляду справи, у зв’язку з наміром оскаржувати постанову Куйбишевського районного суду м. Донецька від 17.11.2010 року, проте відповідно до ч.1 ст. 191 ЦПК України суд може відкласти розгляд справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи, що постанова Куйбишевського районного суду м. Донецька від 17.11.2010 року набрала законної сили 09.02.2011 року, відповідно до ст. 169 ЦПК України зазначена відповідачем ОСОБА_2 обставина не є підставою для відкладення розгляду справи, тому суд  вирішує справу у її відсутність.

Представник відповідача Управління Держкомзему у м. Донецьку Донецької області, будучи двічі належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з’явився. Від завідуючого юридичним сектором ОСОБА_7 надійшла заява про розгляд справи у відсутність їх представника, проте в матеріалах справи відсутні документи, що підтверджують повноваження ОСОБА_7, як представника Управління Держкомзему у м. Донецьку Донецької області.

Представник відповідача Донецької міської ради, будучи двічі належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з’явився, причини неявки суду не відомі.

Представник третьої особи П’ятої Донецької державної нотаріальної контори, будучи двічі належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з’явився, причини неявки суду не відомі.

Відповідно до ст. 224 ЦПК України суд розглядає  справу в порядку заочного провадження.

Суд, встановивши обставини та перевіривши їх доказами, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 17 Земельного Кодексу України 1990 року передача земельних ділянок у колективну та приватну власність провадиться Радами народних депутатів, на території яких розташовані земельні ділянки.

Відповідно до ст. 23 цього Кодексу право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Відповідно до ст. 534 ЦК України в ред. 1963 року кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям.

Відповідно ст. 1301 ЦК України свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі розпорядження виконкому Донецької міської Ради № 375 р від 28.02.1996 року ОСОБА_5 було видано державний акт на право власності на земельну ділянку, площею 0,0906 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 6-786 від 09.04.1996 року.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом № 1-909 від 27.04.1999 року спадкоємцем зазначеного в заповіті майна, в тому числі і земельної ділянки, площею 0,0906 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_5, що помер 15.05.1998 року, є ОСОБА_6

На підставі зазначеного свідоцтва ОСОБА_6 було видано державний акт на право власності на земельну ділянку, площею 0,0906 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 6-1266 від 10.06.1999 року.

Рішенням Куйбишевського районного суду м. Донецька від 13.04.2010 року, яке набрало законної сили 20.05.2010 року, договір купівлі-продажу житлового будинку, розташованого на земельній АДРЕСА_1 в м. Донецьку, площею 0,0906 га, визнаний частково недійсним. За позивачем визнано право власності на зазначений недобудований будинок готовністю 92%.

Постановою Куйбишевського районного суду м. Донецька від 17.11.2010 року, яка набрала законної сили 09.02.2011 року розпорядження Донецької міської Ради № 375 р від 28.02.1996 року в частині передачі у власність ОСОБА_5 земельної ділянки, площею 0,0906 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, визнане недійсним.

Рішенням Куйбишевського районного суду м. Донецька від 13.04.2010 року, яке набрало законної сили 20.05.2010 року, за ОСОБА_1 визнане право власності на недобудований житловий будинок А-3 готовністю 92%, підвал А, надвірні забудови та споруди: сарай В, сарай-гараж Г, навіс Д, убиральню Е, навіс З, огородження № 1-4, замощення I ступеню готовністю 100%, розташовані за адресою: АДРЕСА_1.  

З зазначеного рішення також вбачається, що відповідач змінила прізвище «Зайчикова» на «Кобець», що підтверджується свідоцтвом про зміну імені, виданим Донецьким міським відділом реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Донецькій області від 15.05.2008 року, актовий запис № 19.

Відповідно до ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, в судовому засіданні було встановлено, що рішення уповноваженого органу, на підставі якого ОСОБА_5 набув право власності на спірну земельну ділянку було визнане недійсним, тому зазначене право не входить до складу спадщини, що відкрилася після його смерті, і не може бути підставою для набуття права його спадкоємцями.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на законі, доведені в судовому засіданні, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

          На підставі викладеного, керуючись ст.ст.  17, 23 ЗК України 1990 року, ст. 534 ЦК України в ред. 1963 року, ст. 1301 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60-61, 209, 212-215, 224 ЦПК України, -  

В И Р І Ш И В :

                   Позов ОСОБА_1  до  ОСОБА_2, Донецької міської Ради, Управління Держкомзему у м. Донецьку Донецької області, третя особа П’ята Донецька державна нотаріальна контора, про визнання недійсними державних актів на право приватної власності на землю, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом, - задовольнити в повному обсязі.

Визнати недійсним державний акт, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 6-786 від 09.04.1996 року, на право приватної власності на земельну ділянку, площею 0,0906 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, виданий ОСОБА_5.

Визнати частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 27.04.1999 року № 1909 АВА 358026, видане П’ятою Донецькою державною нотаріальною конторою ОСОБА_6 в частині спадкового майна - земельної ділянки, площею 0,0906 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1.

Визнати недійсним державний акт, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю № 6-1266 від 10.06.1999 року, на право приватної власності на земельну ділянку, площею 0,0906 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, виданий ОСОБА_6.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

  Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Донецької області через Куйбишевський районний суд м. Донецька протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.    

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.  

          Суддя: