АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №  22-2064/11                                             Головуючий у 1 інстанції: Громов І.Б.

                                                                                           Суддя-доповідач: Онищенко Е.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ   

19 квітня 2011 року                                                                                              м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

         головуючого:        Онищенка Е.А.,

         суддів:                   Подліянової Г.С.,

                                        Маловічко С.В.,

         при секретарі        Винник І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 15 лютого 2011 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про розподіл майна,

В С Т А Н О В И Л А:

          У грудні 2010 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 про розподіл майна.

В позові зазначено, що з 1990 року він перебував у зареєстрованому шлюбі з відповідачкою. 21.04.2010 року шлюб було розірвано.

У період шлюбу, а саме 12.11.1999 року за спільні гроші з відповідачем була придбана квартира АДРЕСА_1. Оскільки майно, яке придбано у період шлюбу є спільною власністю подружжя, а відповідачка відмовляється добровільно укласти договір про розподіл майна, просив провести розподіл майна, а саме визнати за кожним із сторін право власності на 1/2 частину квартири.

Рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 15 лютого 2011 року позов задоволено. Визнано за ОСОБА_4 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1. Визнано за ОСОБА_5 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати, в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України  суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо встановлює, що суд  першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог процесуального та матеріального права.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_4 суд першої інстанції виходив з того, що спірна квартира, яка  придбана за рахунок спільних коштів сторін, набутих у період шлюбу згідно зі  ст. 60 Сімейного Кодексу України належить їм на праві спільної сумісної власності , а тому у відповідності зі ст. 70 СК України розмір часток майна дружини та чоловіка при поділі майна є рівним.  

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

          Судом встановлено і підтверджено матеріалами справи , що сторони перебували в шлюбі з 1990 року по час розірвання  21 квітня 2010 року.

          У період шлюбу , 12 листопада 1999 року подружжя придбали АДРЕСА_1. Покупцем за договором купівлі продажу зазначена відповідачка ОСОБА_5 ( а.с. 6).

З огляду наведеного судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про визнання за позивачем право власності на Ѕ частину спільного майна подружжя.  

          Висновки суду відповідають положенням ст.ст. 60,70 СК України.

          Посилання апеляційної скарги ОСОБА_3 на договір позики, укладений зі своєю донькою, відповідачкою у справі, як на підставу відмови у визнання права власності за позивачем є необґрунтованим, оскільки правовідносини, які регулюють договірні відносини апелянтки та відповідачки не впливають на регулювання режиму спільної сумісної власності подружжя.  

Таким чином вищезазначені доводи  апеляційної скарги не спростовують висновків суду, суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права , які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

З урахування наведеного колегія суддів вважає, що рішення суду  постановлено з додержанням вимог закону та відповідає матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 307, 308 , 317 ЦПК України, колегія суддів,

                           УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3  відхилити.

Рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 15 лютого 2011 року по цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

          Судді: