ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 120
РІШЕННЯ
Іменем України
07.12.2007 | Справа №2-28/15657-2007 |
За позовом – Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Нижньогірський елеватор», смт. Нижньогірський Нижньогірського району,
до відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю «Содружество», с. Зоркіне Нижньогірського району,
про стягнення 1 067,05 грн.
Суддя С.М. Альошина
П Р Е Д С Т А В Н И К И :
Від позивача – Самарський В.В. – юрисконсульт, довіреність від 21.11.2007 р. (к/копія довіреності у справі)
Від відповідача – не з’явився
Суть спору:
Дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Нижньогірський елеватор», смт. Нижньогірський Нижньогірського району, звернулось до господарського суду АР Крим із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Содружество», с. Зоркіне Нижньогірського району, про стягнення 1 067,05 грн., у тому числі 1 015,00 грн. основного боргу та 52,05 грн. пені.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав частково та надав суду заяву від 07.12.2007 р., в якій позивач зменшив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача 1 015,00 грн. заборгованості.
В частині вимог щодо стягнення пені в сумі 52,05 грн. позивач відмовився від позову у відповідності з п. 4 ст. 80 ГПК України, у зв’язку з допущеною помилкою в розрахунку суми пені, вказавши, що наслідки часткової відмови від позову йому відомі.
Наслідки часткової відмови від позову представнику позивача у судовому засіданні роз’яснені (про що зазначено в протоколі судового засідання).
Відповідач явку свого представника у засідання суду вдруге не забезпечив, вимоги ухвал господарського суду від 01.11.2007 р. та від 26.11.2007 р. не виконав, письмового відзиву на позовну заяву, з документальним та правовим обґрунтуванням своїх заперечень, суду не надав, хоча про час та місце розгляду справи у судовому засіданні кожен раз повідомлявся належним чином – рекомендованою кореспонденцією, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розгляд справи відкладався відповідно до вимог ст. 77 ГПК України, у зв’язку з неявкою відповідача у судове засідання та для надання сторонами додаткових документів і доказів у справі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд
В С Т А Н О В И В :
26 грудня 2006 року між сторонами був укладений договір купівлі - продажу № 134/166.
Відповідно до Розділу 1 даного договору «Продавець» (позивач) зобов’язувався передати у власність «Покупцю» (відповідачу) належну «Продавцю» (позивачу) товарну продукцію, а «Покупець» (відповідач) – прийняти цю продукцію та оплатити її.
Згідно з п. 2.3. цього договору оплата продукції здійснюється з відстроченням платежу до 22.02.2007 р.
У відповідності з розділом 5 договору у разі прострочення платежу оплата мала здійснюватись зерном ячменя за діючими цінами елеватору на момент розрахунків. Постачання ячменя мало здійснюватись у строк до 01 липня 2007 р.
На виконання вимог даного договору позивач, за товарно-транспортною накладною № 001335 від 26.12.2006 р., поставив відповідачу товар у кількості 2 030 кг., який відповідач отримав за довіреністю серії ЯЛЦ № 093441 від 26.12.2006 р.
Позивачем було виставлено відповідачу рахунок – фактуру № 2021 від 26.12.2006 р. на суму, з ПДВ 1 015,00 грн.
Однак, у порушення вимог цього договору, відповідач свої зобов’язання не виконав, заборгованість за вищевказаним рахунком не сплатив, зерно ячменя, на виконання умов розділу 5 договору, за даними позивача, не поставив.
За таких обставин, за даними позивача, основний борг відповідача по сплаті за отриманий товар склав 1 015,00 грн.
Вищевикладене свідчить про наявність зобов’язання відповідача перед позивачем.
Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.
Відповідно до ст. ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачу направлялись претензії на суму 1 015, 00 грн. № 1172 від 11.07.2007 р. та № 2050 від 02.10.2007 р. з вимогою про сплату боргу в сумі 1 015,00 грн., які відповідач залишив без відповіді та виконання.
Також, відповідно до п. 3.2. договору за необґрунтовану відмову від прийомки чи оплати переданої продукції, а також несвоєчасної оплати або неповної оплати продукції «Покупець» (відповідач) сплачує «Продавцю» (позивачу) пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.
На підставі викладеного, позивачем було нараховано відповідачу 52,05 грн. пені.
Проте, як було зазначено вище, позивачем було надано суду заяву від 07.12.2007 р., в якій він частково відмовився від позову в частині вимог щодо стягнення пені в сумі 52,05 грн. на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України.
За таких обставин, суд вважає, що відмова позивача від позову не суперечить закону та інтересам сторін і тому може бути прийнята господарським судом.
Таким чином, провадження у справі в частині вимог щодо стягнення пені в сумі 52,05 грн. підлягає припиненню на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України.
Факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем, на день розгляду справи, в сумі 1 015,00 грн., документально встановлений, підтверджений матеріалами справи та не оспорювався відповідачем.
За таких обставин позов, з урахуванням заяви позивача від 07.12.2007 р., підлягає задоволенню частково.
Витрати на державне мито та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача пропорційно задоволеним вимогам відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
За згодою представника позивача, згідно зі ст. 85 ГПК України, у засіданні суду були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Рішення оформлене у відповідності до ст. 84 ГПК України і підписане 07.12.2007 року.
Керуючись ст. ст. 49, 75, п. 4 ст. 80, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –
ВИРІШИВ:
1). Позов задовольнити частково.
2). Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Содружество» (97114, АР Крим, Нижньогірський район, с. Зоркіне, вул. Кримська, 36, р/р 260003027149, р/р 260093037149 у Нижньогірському відділенні № 4558 Ощадбанку України, МФО 384102, ідентифікаційний код 32614774) на користь Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Нижньогірський елеватор» (97101, АР Крим, Нижньогірський район, смт. Нижньогірський, вул. Перемоги, 17, р/р 26005301356 у Нижньогірському відділенні № 4558 Ощадбанку України, МФО 384102, р/р 260023320 у КРД «Райффайзен Банк Аваль» м. Сімферополь, МФО 324021, ідентифікаційний код 00951927) 1 015,00 грн. заборгованості, а також 97,02 грн. державного мита та 112,24 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3). В іншій частині провадження у справі припинити.
Видати наказ після набрання рішенням господарського суду АР Крим законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Альошина С.М.