АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-1638/11 Головуючий у 1 інстанції: Іваніна Ю.В.
Суддя-доповідач: Онищенко Е.А.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 квітня 2011 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого: Онищенка Е.А.
суддів: Кримської О.М.,
Подліянової Г.С.,
при секретарі Остащенко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 01 лютого 2011 року по справі за заявою ОСОБА_3 про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересовані особи –комунальна установа «Запорізька обласна клінічна лікарня», Управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя,
В С Т А Н О В И Л А:
У січні 2011 року ОСОБА_3 звернулась до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.
В заяві зазначала, що наказом головного лікаря Запорізької обласної клінічної лікарні №139-0 від 24.07.1995 року вона прийнята на роботу з 01.08.1995 року на посаду медсестри палатної відділення інтенсивної терапії для центру кардіохірургії. 01.01.2001 року відділення перейменовано у відділення реанімації та інтенсивної терапії для центру кардіохірургії, а з 01.10.2001 року - у відділення анестезіології з ліжками інтенсивної терапії для кардіохірургії. З моменту працевлаштування вона працює у відділенні, яке було створене та функціонує до цього часу з метою надання реанімаційної допомоги хворим на кардіологічні хвороби, що підтверджується наказами МОЗ України. Після звернення до УПФУ з метою оформлення пенсії, їй було надано відповідь, згідно якої час її роботи з 01.08.1995 року по 01.01.2001 року не може бути обчислений у подвійному розмірі та зарахований у такому вигляді до пільгового стажу, так як в назві відділення відсутні терміна «реанімація або реанімаційне». Тому заявник вимушена звернутися до суду з цією заявою, оскільки вона як медсестра палатна за своїми функціональними обов'язками безпосередньо виконувала роботу, пов'язану із наданням реанімаційної допомоги.
Просила встановити факт, що період її роботи у комунальній установі «Запорізька обласна клінічна лікарня» з 01.08.1995 року по 01.01.2001 року є часом роботи у реанімаційному відділенні вказаного закладу охорони здоров'я.
Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 01 лютого 2011 року встановлено факт, що має юридичне значення, а саме, що період роботи ОСОБА_3 у комунальній установі «Запорізька обласна клінічна лікарня»з 01.08.1995 року по 01.01.2001 року є часом роботи у реанімаційному відділенні вказаного закладу охорони здоров'я.
В апеляційній скарзі УПФУ в Комунарському районі м. Запоріжжя посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо встановлює, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог процесуального та матеріального права.
Задовольняючи заяву ОСОБА_3 суд першої інстанції виходив з того, що заявниця у відповідності до ст.ст. 10, 60 ЦПК України як сторона, яка приймала участь у справі довела суду ті обставини, на які вона посилалася як на підставу своїх вимог, а саме довела, що факт , що час роботи її у комунальній установі «Запорізька обласна клінічна лікарня»з 01.08.1995 року по 01.01.2001 року є часом роботи у реанімаційному відділенні . Даний факт має для заявниці юридичне значення для отримання пенсії на пільгових умовах.
Встановлено, що наказом головного лікаря Запорізької обласної клінічної лікарні №139-0 від 24.07.1995 року ОСОБА_3 було прийнято на роботу з 01.08.1995 року на посаду медсестри палатної відділення інтенсивної терапії для центру кардіохірургії. 01.01.2001 року відділення перейменовано у відділення реанімації та інтенсивної терапії для центру кардіохірургії, а з 01.10.2001 року - у відділення анестезіології з ліжками інтенсивної терапії для кардіохірургії.
Період роботи заявниці з 01.08.1995 року по 01.01.2001 року було часом її роботи у реанімаційному відділенні вказаного закладу охорони здоров'я.
З огляду наведеного судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини справи, надані заявницею докази, та дійшов обґрунтованого висновку про те , що вищезазначений факт знайшов своє підтвердження і має для заявниці юридичне значення.
Висновки суду відповідають положенням ст. 256 ЦПК України, ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», наказу МОЗ України від 08.10.1997 року № 303 «Про регламентацію діяльності анестезіологічної служби України».
Доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права , які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
З урахування наведеного колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з додержанням вимог закону та відповідає матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 307, 308 , 317 ЦПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя відхилити.
Рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 01 лютого 2011 року по цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: