Апеляційний суд Кіровоградської області

Справа №  33-111/11        Головуючий у суді І-ї інстанції  Солопов

Категорія - 140         Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Олексієнко І. С.   

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

21.04.2011  суддя апеляційного суду Кіровоградської області Олексієнко І.С., за участю захисника-адвоката ОСОБА_2, розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності                    

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, одруженого, не працюючого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1,

за ст.130 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,  

В С Т А Н О В И В:

Постановою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 30 березня 2011 року ОСОБА_3 визнано винним в тому, що він 07.03.2011 року о 23.25 год., керував автомобілем Шкода, державний номер НОМЕР_1, по вул. Г.Сталінграду у м. Кіровограді, біля АЗС “Лукойл”, з ознаками наркотичного сп’яніння, відмовився від проходження медичного огляду в присутності свідків, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України.

Оцінюючи докази по справі в їх сукупності, у відповідності до вимог ст. ст. 33, 252 КУпАП, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП та притягнув його до адміністративної відповідальності у виді позбавлення права керування усіма видами транспортних засобів строком на 2 роки. Своє рішення суд мотивував тим, що вина правопорушника підтверджується матеріалами справи, а саме протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями правопорушника та свідків.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати постанову суду першої інстанції, а справу закрити за відсутністю складу правопорушення. Свої вимоги обґрунтовує тим, що 07.03.2011 року близько 23.25 год., біля АЗС “Лукойл”, його дійсно безпричинно зупинили працівники ДАІ, які стверджували, що в нього наявні ознаки алкогольного сп’яніння, після чого запропонували пройти тест, проте він відмовився,оскільки працівниками ДАІ не було надано всі документи щодо спецзасобу. Після цього, працівники ДАІ запропонували проїхати до медичного закладу для перевірки на наявність наркотичного сп’яніння, однак він відмовився. При складенні даного адмінпротоколу працівниками ДАІ не дотримано порядку визначеного Інструкцією про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що судом першої інстанції залишено поза увагою та навіть не викликано і не допитано свідків щодо наявності у нього ознак сп’яніння. Крім цього, його не відсторонено від керування транспортним засобом, а навпаки надано можливість продовжувати рух.    

Заслухавши ОСОБА_3 та захисника-адвоката ОСОБА_2 в інтересах останнього, які підтримали апеляційну скаргу в повному обсязі, перевіривши матеріали справи, зваживши та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, а постанова суду першої інстанції –змінити, виходячи з таких підстав.

Відповідно до вимог ст.130 ч.1 КУпАП відповідальність за вказане адміністративне  правопорушення настає у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно ст.266 ч.2,3 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів працівником міліції у присутності двох свідків. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, працівником міліції з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.

Викладені положення Закону більш детально відображено у Інструкцією про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яку затверджено спільним Наказом МВС та МОЗ України № 400/666 від 09.09.2009 року, зокрема пунктом 2.12 передбачено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними у пункті 1.4 розділу 1 цієї Інструкції, уповноважена особа Державтоінспекції МВС направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.

ОСОБА_3 апеляційному суду пояснив, що 07.03.2011 року о 23.25 год., біля АЗС “Лукойл”, його зупинили працівники міліції та запропонували пройти тест на визначення стану алкогольного сп’яніння, після чого надали спецзасіб, проте він відмовився. В подальшому, працівниками ДАІ запропоновано проїхати до медичного закладу для перевірки наявності стану наркотичного сп’яніння, проте він також відмовився. Після цього, працівниками ДАІ зупинено два автомобілі та запрошено двох свідків при яких він повторно відмовився їхати до медичного закладу на обстеження.

Захисник-адвокат ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 доповнив пояснення останнього щодо невиконання співробітниками ДАІ положень Інструкцією про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.  

Як вбачається з протоколу про вчинення адміністративного правопорушення від 07.03.2011 року (а.с.1) ОСОБА_3 у цей же день о 23.25 год. керував автомобілем Шкода, державний номер НОМЕР_1, по вул. Г.Сталінграду у м. Кіровограді, біля АЗС “Лукойл”, з ознаками наркотичного сп’яніння, відмовився від проходження медичного огляду в присутності свідків, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив правопорушення, передбачене ст.130 ч.1 КУпАП. Пояснення ОСОБА_3, які викладено у протоколі, а також пояснення свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, що долучені до матеріалів, свідчать, що ОСОБА_3 відмовився від медичного огляду на визначення стану наркотичного сп’яніння.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що при складенні матеріалів про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП, щодо ОСОБА_3 працівниками ДАІ виконано вимоги порядку виявлення у водіїв транспортних засобів ознак наркотичного сп’яніння, а тому зважаючи на надані пояснення та матеріали справи, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції правильно вирішено дану справу по суті та обґрунтовано зроблено висновок про наявність в діях ОСОБА_3 ознак правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП.

Доводи апеляції про невиконання працівниками ДАІ порядку визначення стану наркотичного сп’яніння є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи, які проаналізовано вище у сукупності із положеннями чинного законодавства, а виклик свідків є необов’язковим зважаючи на наявність у матеріалах справи належним чином оформлених пояснень останніх. Щодо не відсторонення від керування транспортним засобом, то матеріали справи містять розписку ОСОБА_6, якого зобов’язано доставити транспортний засіб до місця стоянки.

Призначаючи адміністративне стягнення, судом першої інстанції не виконано в повному обсязі вимоги ст.33 КУпАП, оскільки враховано лише характер вчиненого правопорушення та ступінь вини, проте не враховано особу правопорушника, який одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, раніше не притягувався до адміністративної відповідальності, характеризується позитивно. Врахувавши вказані обставини, апеляційний суд визнає призначене правопорушнику стягнення таким, що не відповідає його особі, а тому вважає за необхідне його змінити на інший вид стягнення –штраф в розмірі 2550 гривень, яке в даному випадку є найбільш доцільним.

На підставі викладеного апеляційний суд приходить до висновку, що судом першої інстанції не виконано в повній мірі вимоги ст.245 КУпАП про всебічне, повне та об’єктивне дослідження всіх обставин справи, а тому постанова суду підлягає зміні в частині призначеного стягнення.

На підставі викладеного та керуючись ст.294 КУпАП, –

П О С Т А Н  О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково, а постанову Кіровського районного суду м. Кіровограда від 30 березня 2011 року відносно останнього –змінити, призначити йому за ст.130 ч.1 КУпАП стягнення у виді штрафу в розмірі 2550 гривень.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Кіровоградської області                                                                І.С. Олексієнко