Апеляційний суд Кіровоградської області
Справа № 11-305/11 Головуючий у суді І-ї інстанції Могильний
Категорія - 2 Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Олексієнко І. С.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.04.2011 колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
головуючого –судді Медведенка Ю.С.,
суддів: Олексієнко І.С., Яковлєвої С.В.,
потерпілої ОСОБА_2,
захисника-адвоката ОСОБА_3,
виправданого ОСОБА_4,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді апеляцію потерпілої ОСОБА_2 на вирок Кіровського районного суду м. Кіровограда від 11 лютого 2011 року, яким
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Підлісне, Олександрівського району, Кіровоградської області, українця, громадянина України, освіта середня, одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,
виправдано за ст.125 ч.2 КК України у зв’язку із недоведеністю його участі у вчиненні злочину, а також відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2
Суд визнав недоведеним, що ОСОБА_4 24.07.2009 року близько 12.00 год., на вході в Колгоспний ринок по вул. 50 років Жовтня, 27 в м. Кіровограді, виконуючи обов'язки охоронця, на ґрунті особистих неприязних стосунків, умисно заподіяв ОСОБА_2 легкі тілесні ушкодженні, які призвели до короткочасного розладу здоров'я.
В апеляції потерпіла ОСОБА_2 просить скасувати вирок суду, а справу повернути на новий судовий розгляд. Свої вимоги обґрунтовує тим, що висновки суду є передчасними та необґрунтованими. Заподіяні потерпілій тілесні ушкодження, які наніс ОСОБА_4, згідно висновку СМЕ №1279 відносяться до категорії легких тілесних, а обстеженням у обласній лікарні встановлено –струс мозку. До лікаря звернулась при першій нагоді, а тому висновки з даного приводу є безпідставними. Крім цього, свідки, яких допитано судом, не є очевидцями події та були запрошені ОСОБА_4, проте показання свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які є очевидцями події, судом безпідставно оцінено критично. З метою фізичного та морального відновлення, потерпіла перебувала на лікарняному, а потім на санаторно-курортному лікуванні, що призвело до певних матеріальних затрат –3155,25 грн., а також моральна шкода в сумі 50000 грн., які підлягають відшкодуванню.
Заслухавши доповідача, у дебатах потерпілу ОСОБА_2, яка підтримала апеляцію в повному обсязі, виправданого ОСОБА_4 та його захисника-адвоката ОСОБА_3, які висловились про необхідність залишення вироку без зміни, перевіривши матеріали кримінальної справи, зваживши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляцію необхідно залишити без задоволення, а вирок суду першої інстанції –без зміни, виходячи з таких підстав.
Потерпіла ОСОБА_2 суду першої інстанції пояснила, що 24.07.2009 року близько 12.00 год. вона йшла у касу Колгоспного ринку. На вході до ринку стояв охоронник ОСОБА_4, який загородив їй дорогу та почав допитуватись куди і навіщо вона йде. Вона пояснила, що йде до каси ринку, але навіть після цього він не пропустив її, а тому між ними спалахнула словесна перепалка. При цьому, ОСОБА_4 схопив її обома руками за руки, відірвав від землі та вдарив двічі потилицею об стіну. В результаті вона отримала синці на обох плечах та потилиці. В цей же день вона звернулась до Кіровського РВ УМВС України в Кіровоградській області із заявою про притягнення ОСОБА_4 до відповідальності, проте їй було надане направлення на проходження судово-медичного дослідження у Кіровоградському облбюро СМЕ, яким надано акт СМЕ № 1279 від 27.07.2009 року, яким зафіксовано наявність у неї легких тілесних ушкоджень. Заподіяні тілесні ушкодження змусили її звернутись у лікарню, де їй поставлено діагноз –струс головного мозку. Потерпіла перебувала на лікарняному з 28.07. по 15.08.2009 року. В подальшому, усуваючи наслідки тілесних ушкоджень потерпілою пройдено санаторно-курортне лікування.
Обвинувачений ОСОБА_4 свою вину не визнав та пояснив суду першої інстанції, що працює охоронцем “Колгоспного ринку”, проте ОСОБА_2 не бив, а 24.07.2009 року близько 12.00 год. він побачив, що остання направляється до каси ринку, проте зважаючи на обідню перерву повідомив їй про це і порадив прийти пізніше. ОСОБА_2 почала лаятися та голосно кричати та привертати увагу.
Допитані судом першої інстанції:
- свідок ОСОБА_8 пояснила, що 24.07.2009 року о 12.00 год. вона зайшла на перший поверх адміністративного приміщення “Колгоспного ринку” та побачила ОСОБА_2, яка посміхалась і гучно кричала в бік охоронця ОСОБА_4, після чого подивилась на касу і пішла далі. При цьому, свідомості вона не втрачала, не скаржилась, що її били;
- свідок ОСОБА_9 пояснила, що знайома з ОСОБА_2 і чула, остання розповідала про те, що її б’є син. Декілька разів вона чула як ОСОБА_2 розповідала іншим особам, що її побив охоронник, проте коли вона починала ставити конкретні питання, то ОСОБА_2 ухилялася від відповіді. З цього вона зрозуміла, що охоронець її не бив, а тілесні ушкодження могла отримати від сина. ОСОБА_2 характеризує як шантажистку, корисливу та конфліктну жінку. ОСОБА_4 вона характеризує, як добросовісного робітника, спокійну людину.
- свідок ОСОБА_10 пояснив, що працює дільничним інспектором та 24.07.2009 року о 17.00 год. в приміщенні Кіровського РВ він побачив ОСОБА_2, яка пояснила, що її побив охоронець ОСОБА_4 При цьому вона показала синець на задній поверхні плеча. Інших синців не було. Якщо були б інші синці, то вона і їх би показала , а він би обов'язково їх побачив. На головний біль, нудоту, втрату свідомості вона не скаржилась. Свідків конфлікту не вказала,а тому він прийняв рішення про відмову в порушенні кримінальної справи. ОСОБА_2 характеризує зі слів сусідів негативно.
- свідок ОСОБА_11 зазначила, що працює касиром на “Колгоспному ринку”, а 24.07.2009 року близько 12.00 год., знаходячись на своєму робочому місці, чула гучну мову ОСОБА_2, яка намагалась підійти до каси та охоронця ОСОБА_4, який запитав куди вона йде. ОСОБА_2 не говорила, що охоронець її бив. Ніяких слідів побиття, зокрема втрата свідомості, нудота та синців, в ОСОБА_2 не було і вона не скаржилась.
- свідок ОСОБА_12 пояснив, що є директором фірми “Мелодія Тур”, а надана путівка для відпочинку, яку пред'явила ОСОБА_2 –це просто бланк, який надається для оформлення, проте він особисто бланк путівки ОСОБА_2 не видавав, можливо прикріпився чистий бланк. Без договору ця путівка нічого не варта, а договір він з нею не укладав. Процедура проплати відбувається на місці частинами або повністю. Це все фіксується в бланку путівки. Якщо людина виїздить в пансіонат, але не проплатила за путівку, то така путівка вважається не дійсною. ОСОБА_2 до них не зверталась. В книзі звернень ОСОБА_2 не має записаної. Путівка підшивається у адміністрації.
- експерт ОСОБА_13 пояснив, що акт судово-медичного дослідження № 1279 від 27.07.2009 року не доводить спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_2 саме ОСОБА_4, а тільки підтверджує наявність у потерпілої тілесних ушкоджень. Не виключно, що тілесні ушкодження могли утворитись в той же день, але за інших обставин, ніж вказані в скарзі, в тому числі сином потерпілої, про що було вказано свідком ОСОБА_9, а також доступні до їх спричинення власноруч. Перебування ОСОБА_2 на лікарняному, що наданий до матеріалів справи, не може в даному випадку вплинути на зміну категорії тяжкості наявних в той час у неї тілесних ушкоджень.
Показання свідків ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_5 судом першої інстанції обґрунтовано оцінено критично зважаючи на перебування останніх у дружніх стосунках із ОСОБА_2, а тому наявність свого суб'єктивного бачення ситуації та намагання штучно створити докази вини ОСОБА_4 щодо спричинення ОСОБА_2 тілесних ушкоджень, оскільки свідки, які стверджують, що є очевидцями події, не могли відповісти на запитання щодо обставин спричинення тілесних ушкоджень, зокрема спосіб та послідовність дій.
Крім того, судом першої інстанції досліджуючи матеріали справи обґрунтовано вказано, що показання потерпілої ОСОБА_2 є суперечливими і непослідовними. Зокрема, першочергові пояснення потерпілої свідчать, що ОСОБА_4 завдав їй тілесних ушкоджень у виді синців схопивши за руки, а після того як вона стала вириватись, два рази вдарив спиною об стінку (а.с.2-3 –відмовний матеріал №6088 ЖРПЗ 7395) Проте, в судовому засіданні потерпіла стверджувала, що ОСОБА_4 її схопив за руки, підняв та вдарив двічі головою об стіну. Крім цього, за медичною допомогою ОСОБА_2 звернулась, виходячи із наданих документів, тільки через чотири доби після побиття (а.с.9).
Проаналізувавши у сукупності всі матеріали справи апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правильно дійшов висновку про недоведеність вини ОСОБА_4 за ст.125 ч.2 КК України та обґрунтовано зазначив, що стороною обвинувачення не доведено факту спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_2 саме ОСОБА_4, а також не знайшли свого підтвердження обставини спричинення ОСОБА_2 легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Доводи апеляції потерпілої щодо неналежної оцінки судом показань свідків є необґрунтованими, оскільки судом допитано всіх можливих свідків по справі, як з боку обвинувачення так і збоку захисту, після чого їх поясненням надано об’єктивну оцінку та наведено достатні аргументи для визнання їх критичними. Щодо посилання в апеляції на неможливість одразу звернутись до лікаря, оскільки були вихідні дні, то вони є необґрунтованими, оскільки будь-яка лікарня має чергового лікаря навіть у вихідні дні.
Таким чином, доводи апеляції не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи, а нових не перевірених судом першої інстанції обставин в апеляції не наведено, а тому колегія суддів приходить до висновку, що апеляцію необхідно залишити без задоволення, а вирок суду першої інстанції –без зміни, оскільки він є законним та обґрунтованим.
Керуючись ст.362, 366 КПК України, колегія суддів апеляційного суду,
УХВАЛИЛА:
Апеляцію потерпілої ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Кіровського районного суду м. Кіровограда від 11 лютого 2011 року, яким ОСОБА_4 виправдано за ст.125 ч.2 КК України –без зміни.
Судді:
Медведенко Ю.С. Олексієнко І.С. Яковлєва С.В.