Справа №  1-123/11

Провадження №11/0390/217/11 Головуючий у 1 інстанції:Сівчук А.Є.

Категорія:ч. 1 ст. 185 КК України Доповідач: Пазюк О. С.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

08 квітня 2011 року           місто Луцьк  

          Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

          головуючого - судді  Пазюка О. С.,

суддів -  Філюка П.Т., Опейди В.О.,  

 за участю прокурора  - Смолюка Б.С.,

засудженого – ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луцьку кримінальну справу за апеляцією старшого помічника прокурора м. Луцька, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції на вирок Луцького міськрайонного суду від 27 січня 2011 року, яким

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та житель АДРЕСА_1, українець, громадянин України,  з середньою спеціальною освітою, не працює, неодружений, раніше судимий, -

вироком Луцького міськрайонного суду від 30 листопада 2010 року за ч.1 ст.296 КК України до 2 (двох) років обмеження волі, на підставі ст.ст.75,76 КК України звільнено від відбування призначеного покарання з іспитовим строком тривалістю 2 (два) роки,

засуджений за ч. 1 ст. 185 КК України та призначено покарання у виді громадських робіт строком 240 (двісті сорок) годин..

Запобіжний захід ОСОБА_1 залишено попередній – підписку про невиїзд.

Вироком вирішено долю речових доказів.

Розглядаючи справу в апеляційному порядку, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області, -

В С Т А Н О В И Л А :

За вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним та засуджений за те, що він в ніч з 26 на 27 вересня 2010 року, приблизно о 00 годин 00 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, умисно, знаходячись в приміщенні «Печерські сауни», що по вул. Ніла Хасевича,66-а, в м. Луцьку, шляхом вільного доступу, таємно викрав мобільний телефон марки «Нокіа-5130 чорного кольору вартістю 400 гривень, в якому знаходилась сім картка оператора мобільного зв’язку МТС вартістю 10 гривень та картка пам’яті до мобільного телефону об’ємом 1 ГБ вартістю 75 гривень, належний потерпілій ОСОБА_2, чим спричинив останній матеріальних збитків на загальну суму 485 гривень.

У своїй апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, не оспорюючи фактичних обставин справи та кваліфікації дій засудженого, вважає вирок незаконним у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону та невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості злочину. Посилається на те, що судом не враховано дані про особу засудженого, а саме те, те що він тричі притягувався до кримінальної відповідальності. Просить вирок скасувати та постановити новий, яким визнати ОСОБА_1 винним у вчинені злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України та призначити покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.

Заслухавши доповідача, який виклав суть вироку суду першої інстанції, доводи апеляції, міркування прокурора, який підтримав апеляцію і просив її задовольнити, засудженого ОСОБА_1, який прохав апеляцію залишити без задоволення, а вирок суду без зміни, вивчивши матеріали справи, колегія суддів судової палати приходить до висновку, що апеляція прокурора до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Винність ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України за обставин, зазначених у вироку, доведена сукупністю досліджених та належно оцінених судом доказів, що як і кваліфікація його дій, ніким не оспорюється.

          Дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 185 КК України.

У відповідності до ст. 65 КК України суд, призначаючи покарання, повинен враховувати ступінь тяжкості  вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом’якшують  та обтяжують покарання з тим, щоб особі яка вчинила злочин, було призначено покарання необхідне і достатнє для її виправлення  і попередження нових злочинів.

Твердження прокурора  про те, що призначене покарання ОСОБА_1 у виді громадських робіт не відповідає ступеню тяжкості злочину  та особі засудженого через м’якість, є безпідставними.

Ухвалюючи рішення про призначення ОСОБА_1 покарання у виді громадських робіт, суд першої інстанції належним чином мотивував, які саме дані  про його особу  та пом’якшуючі покарання обставини дають підстави для висновку  про можливість виправлення засудженого без ізоляції від суспільства.

          Як видно з матеріалів справи, хоча засуджений в минулому притягувався до кримінальної відповідальності, на що посилається прокурор в своїй апеляції, однак він позитивно характеризується за місцем проживання, збитки відшкодував повністю, потерпіла претензій до нього немає.

          Вчинений засудженим злочин відноситься до категорії середньої тяжкості, як на досудовому слідстві так і в суді визнав себе винним у вчиненому, щиро розкаявся, що є обставинами, які пом’якшують покарання. До обтяжуючих покарання обставин суд вірно відніс вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння.

          Таким чином, рішення суду  про призначення ОСОБА_1 покарання у виді громадських робіт належним чином вмотивоване і ґрунтується на законі.          Також колегією суддів враховується те, що після вироку суду першої інстанції засуджений потрапив в дорожньо транспортну пригоду, в наслідок якої отримав тяжкі травми, самостійно не може пересуватись, знаходиться в інвалідному візку і в подальшому потребує довготривалого лікування, що стверджується довідкою ЛМКЛ №2.

          З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що призначене ОСОБА_1 покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України, є необхідним і достатнім  для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів, а тому відсутні підстави для скасування вироку внаслідок м’якості призначеного йому покарання.

На підставі наведеного і керуючись ст.ст. 365, 366 України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області, -

У Х В А Л И Л А :

          Апеляцію старшого помічника прокурора м. Луцька, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції залишити без задоволення, а вирок Луцького міськрайонного суду від 27 січня 2011 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.

Головуючий                     

Судді