У     Х     В     А     Л     А

                                              І м е н е м    У к р а ї н и

27.04.2011                                                                                                                 м. Ужгород                         

          Апеляційний суд Закарпатської області у складі суддів : Дідика В. М. (головуючий), Дацківа В. В., Машкаринця І. М., з участю прокурора – Сочки І. І., підсудного -  ОСОБА_3 та його захисника – адвоката ОСОБА_4, розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією старшого помічника Ужгородського міжрайонного прокурора на постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 17.01.2011.

Цією постановою кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, угорця, громадянина України, уродженця м. Чоп Ужгородського району Закарпатської області, мешканця АДРЕСА_1, з неповною вищою освітою, непрацюючого, неодруженого, не судимого, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, повернуто прокурору для проведення додаткового розслідування.

          Органами досудового слідства ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що він з 16-ої по 17- у годину 03.12.2008, рухаючись на автомобілі марки «Опель-Омега», д/н НОМЕР_1, по автодорозі неподалік с. Мінеральне Ужгородського району не зупинився на законну вимогу працівників прикордонного наряду «Контрольний пост» мобільної прикордонної застави Чопського прикордонного загону, які знаходились при виконанні службових обов’язків, маневрами керованого ним автомобіля створив небезпеку для життя і здоров’я військовослужбовців і намагався втекти з місця події.

          Після цього, ОСОБА_3, перебуваючи поблизу розважального закладу «Хамер Клаб», розташованого на відрізку автодороги між селами Сюрте - Р. Геївці Ужгородського району при затриманні його прикордонним нарядом від ВПС «Тиса» за вчинене адміністративне правопорушення, що виразилось у непокорі законним вимогам працівників прикордонної служби, застосовуючи пістолет марки «Альфа», що відноситься до револьверів призначених для кімнатної та розважальної стрільби, виконав кілька пострілів у напрямку військовослужбовців.

          У подальшому, коли ОСОБА_5 з метою припинення протиправних дій ОСОБА_3 в процесі боротьби вибив з його рук пістолет, останній, вихопивши ніж, наніс ножові поранення ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які намагалися його затримати.   

Повертаючи справу на додаткове розслідування, суд в постанові зазначив, що орган досудового слідства допустив неправильність слідства та порушив право обвинуваченого ОСОБА_3 на захист. Це порушення, на думку суду, полягало в тому, що ОСОБА_3, який є угорцем і українською мовою володіє недостатньо, в ході слідства не забезпечили перекладача, слідчі дії проведені без участі останнього.

В апеляції та доповненні до неї порушується питання про скасування постанови суду та направлення справи на новий розгляд, оскільки вважав, що під час досудового слідства не було допущено права обвинуваченого на захист. Посилається на те, що орган досудового слідства роз'яснив ОСОБА_3 процесуальні права, в тому числі право скористатися послугами перекладача, але він під час слідства не заявляв клопотань щодо цього і зазначав, що українську мову розуміє добре і володіє нею достатньо. Апелянт зазначає, що відповідно до відомостей, наданих закладами, де навчався ОСОБА_3, останній вивчав українську мову і добре нею володіє.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, промову прокурора про скасування постанови суду першої інстанції та направлення справи на новий судовий розгляд, пояснення підсудного та захисника, які вважали постанову законною та обґрунтованою, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляції, апеляційний суд вважає, що вона підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 19 КПК України судочинство провадиться українською мовою або мовою більшості населення даної місцевості. Особам, що беруть участь у справі і не володіють мовою, якою провадиться судочинство, забезпечується право давати показання, заявляти клопотання, ознайомлюватись з усіма матеріалами справи, виступати в суді рідною мовою і користуватися послугами перекладача. Слідчі та судові документи, що згідно з вимогами кримінально-процесуального закону мають бути вручені обвинуваченому, вручаються йому в перекладі на його рідну мову або іншу мову, якою він володіє.

Ці вимоги процесуального закону було дотримано під час досудового слідства, яке провадилось українською мовою.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 народився, виріс і отримав повну загальну середню освіту в Україні, вивчав українську мову, атестувався з цього предмету; навчався в Мукачівському державному аграрному технікумі, де вивчав українську мову, отримав диплом молодшого спеціаліста.

Під час досудового слідства ОСОБА_3 давав показання українською мовою, зазначивши, що українську мову розуміє, володіє нею достатньо (т. 2 а.с., а.с. 90-91, 103-104, 245-246).

У ході досудового слідства ОСОБА_3 мав захисника, йому роз'яснили його права як затриманого, підозрюваного, обвинуваченого, зокрема, передбачені ст. 19 КПК України права давати показання рідною мовою та користуватися послугами перекладача.

ОСОБА_3 під час ознайомлення за участю захисника з матеріалами справи, викладеними українською мовою, при виконанні вимог ст. ст. 218-220 КПК України (т.2 а.с. 259, 260) не заявляв клопотань про надання йому послуг перекладача, про що він сам неодноразово зазначав.

За таких обставин твердження підсудного ОСОБА_3 про те, що він українську мову не розуміє, спростовуються матеріалами справи, тому немає підстав вважати, що його право на захист порушено, а досудове слідство у справі є неправильним.

Крім того, відповідно до вимог ст. 281 КПК України повернути справу на додаткове розслідування з мотивів неправильності досудового слідства можна лише в тому разі, коли цю неправильність неможливо усунути в судовому засіданні.

Таким чином, органи досудового слідства не допустили порушень вимог ст.ст. 19, 128, 218-220, 223 КПК України, тобто тих, які б перешкоджали суду повно й всебічно розглянути справу по суті.

У зв'язку з тим, що справу щодо засудженого було безпідставно направлено на додаткове розслідування, колегія суддів вважає за необхідне скасувати постанову суду, а справу направити на новий судовий розгляд.

Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, апеляційний суд,

У  Х  В  А  Л  И  В :

апеляцію старшого помічника Ужгородського міжрайонного прокурора задовольнити.

Постанову Ужгородського міськрайонного суду від 17.01.2011 про повернення кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, на додаткове розслідування – скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд  до того ж суду в іншому складі.

Судді: