У Х В А Л А
Іменем України
28.04.2011 м. Ужгород
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області у складі:
головуючої – судді Фазикош Г.В.,
суддів – Мацунича М.В., Власова С.О.,
при секретарі – Коновчук Т.В..
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_4 на рішення Тячівського районного суду від 17 березня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів, -
в с т а н о в и л а :
Рішенням Тячівського районного суду від 17 березня 2011 року було частково задоволено позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 та стягнуто з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання неповнолітної дитини ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 500 грн. щомісячно до досягнення ним повноліття, починаючи з 03 березня 2011 року і до його повноліття.
Відповідач ОСОБА_4 подав на це рішення апеляційну скаргу, у якій просить змінити його в частині визначення розміру стягнених аліментів, врахувавши його незначні заробітки. Просив стягнути з нього аліменти у розмірі 350 грн. щомісячно, які він спроможний сплачувати. При цьому він стверджував, що насправді він не має додатковий доход, крім заробітньої плати в розмірі 1210 грн.95 коп. щомісячно, однак не заперечував стягнення із нього аліментів у твердій грошовій сумі.
В судовому засіданні в апеляційній інстанції апелянт скаргу підтримав та просив задовольнити. Додатково пояснив, що доходи позивачки є більшими за його доходи, оскільки вона працює на посаді інструктора ЛФК в Українській алергійчній лікарні з окладом 941 грн. та на посаді тренера-почасовика з місячною заробітною платою в розмірі 737,00 грн. Апелянт також заявив, що має задовільний стан здоров’я, проживає з мамою, яка одержує пенсію.
Позивачка в судове засідання не з’явилася, хоча була повідомлена про час та місце слухання справи належним чином, справу було розглянуто без її участі відповідно до вимог ч.2 ст.305 ЦПК України.
Вислухавши пояснення апелянта, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія прийшла до висновку, що скарга є необгрунтованою та до задоволення не підлягає.
На переконання колегії, суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та зробив висновки, які цим обставинам відповідають. Визначаючи розмір аліментів, які підлягають до стягнення з відповідача, місцевий суд врахував обставини, передбачені ст.182 та ст.184 СК України, у т.ч. й потрети дитини відповідного віку, та дав їм належну оцінку.
Колегія відхиляє доводи апеляційної скарги щодо неспроможності апелянта сплачувати аліменти у присудженій судом сумі як недоведені, а також наголошує, що відповідно до вимог ст.180 СК України обов’язок утримувати дитину є рівною мірою обов’язком як матері, так і батька.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст.180-184 СК України, ст.ст.10, 11, 60, 303, п.1.ч.1 ст.307, ст.308, ст.314, ст.315 ЦПК України, колегія суддів -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_4 - відхилити.
Рішення Тячівського районного суду від 17 березня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів – залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуюча Судді: