Справа № 22-ц-2489/11 Головуючий у І інстанції Кулініченко Г.В.
Категорія 26 Доповідач у 2 інстанції Савченко
УХВАЛА
Іменем України
04 квітня 2011 року м.Київ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого Даценко Л.М.,
суддів Іванової І.В., Савченка С.І.,
при секретарі Мироненко А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Обухівського районного суду Київської області від 13.01.2011 року у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Альфа-Банк»до ОСОБА_1, треті особи товариство з обмеженою відповідальністю «Союз-Віктан Трейд», закрите акціонерне товариство «Завод марочних вин та коньяків «Коктебель», товариство з обмеженою відповідальністю «Союз-Віктан», товариство з обмеженою відповідальністю «Союз-Віктан»ЛТД, закрите акціонерне товариство «Союз-Віктан», товариство з обмеженою відповідальністю «СВ-Плюс»про стягнення боргу за кредитним договором, -
в с т а н о в и л а :
В грудні 2009 р. ВАТ «Альфа-Банк»звернувся до суду із вказаним позовом, який мотивував тим, що відповідно до угоди про кредитування в російських рублях, укладеної 15.12.2008 р. між ВАТ «Альфа-Банк» та третьою особою ТОВ Фірма «Союз-Віктан» ЛТД, фірма отримала в банку кредит в розмірі 650000000 російських рублів терміном на 6 місяців із розрахунку 19,95 % річних. Посилався, що в обумовлений угодою строк позичальник не повернув суму кредиту і відсотки. Після спливу терміну повернення кредиту станом на 20.11.2009 р. позичальник має заборгованість по сплаті кредиту в сумі 706205539,13 рублів, з яких 650000000 руб. - кредит, 56133287,67 руб. –відсотки, 70342,47 руб. –пеня за простроченим кредитом, 1908,99 руб. –пеня за простроченими відсотками. Вказував, що поручителем позичальника за угодою про кредитування в російських рублях є відповідач ОСОБА_1, який згідно договору поруки від 15.12.2008 р. зобов’язався відповідати за виконання позичальником угоди про кредитування. У зв’язку з порушенням позичальником умов угоди, просив стягнути з відповідача на користь банку борг за кредитним договором в сумі 706205539,13 рублів, що відповідає 196289829,60 грн., та судові витрати.
Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 13.01.2011 року позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь правонаступника позивача - компанії Ютілія Лімітед борг за кредитним договором в сумі 706205539,13 рублів, що у гривневому еквіваленті відповідно до курсу НБУ становить 196289829,60 грн., та судові витрати в сумі 1820 грн.
Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на неповне з’ясування судом обставин справи та порушення судом норм матеріального права.
- 2 -
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Задовольняючи позов суд обгрунтовував свої висновки тим, що у зв’язку з порушенням позичальником ТОВ Фірма «Союз-Віктан»ЛТД умов угоди про кредитування в російських рублях від 15.12.2008 р. і неповерненням кредиту, відповідач несе обов’язок по поверненню суми кредиту в повному обсязі як поручитель, який за договором поруки зобов’язався відповідати перед ВАТ «Альфа-Банк»за невиконання позичальником умов угоди.
Такі висновки суду є правильними і такими, що відповідають обставинам справи і вимогам закону.
Згідно ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов»язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов»язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов”язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов”язання. Згідно ст.611 ЦК України у разі порушення зобов”язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.
Згідно ч.1 ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником.
Згідно ст.554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч.2). Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки (ч.3).
Судом першої інстанції встановлені наступні обставини : 15.12.2008 р. між ВАТ «Альфа-Банк» та третьою особою ТОВ Фірма «Союз-Віктан» ЛТД було укладено угоду про кредитування в російських рублях, згідно якої ТОВ отримало в банку кредит в розмірі 650000000 російських рублів терміном на 6 місяців із розрахунку 19,95 % річних. Кошти в сумі 650000000 перераховані на рахунок позичальника платіжним дорученням № 947 від 15.12.2008 р.
В цей же день 15.12.2008 р. між між ВАТ «Альфа-Банк»та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір поруки, відповідно до якого у випадку невиконання позичальником ТОВ Фірма «Союз-Віктан»ЛТД зобов’язань за угодою про кредитування в російських рублях, відповідач зобов'язався на першу вимогу кредитора виконати обов’язки боржника в повному обсязі, включаючи основний борг, проценти, неустойку, збитки.
Також судом встановлено, що позичальник ТОВ Фірма «Союз-Віктан» ЛТД не виконав свої обов'язки за угодою про кредитування в російських рублях і не повернув в обумовлений угодою термін суму кредиту і відсотків, у зв’язку з чим у банку виникло право вимоги про повернення боргу за угодою до відповідача як поручителя.
24.06.2010 р. між позивачем та компанією Ютілія Лімітед (EUTILIA LIMITED) було укладено угоду про уступку всіх прав вимоги до відповідача за договором поруки від 15.12.2008 р.
За таких обставин суд обгрунтовано задоволив позов і стягнув з відповідача як поручителя на користь позивача борг за угодою про кредитування в російських рублях в повному обсязі.
- 3 -
Доводи апелянта про неповне з’ясування судом обставин справи щодо розміру отриманого позичальником ТОВ Фірма «Союз-Віктан»ЛТД кредиту спростовуються матеріалами справи, з яких вбачається, що відповідно до платіжного доручення № 947 від 15.12.2008 року на рахунок позичальника банком перерахована сума 650000000 рублів (а.с.20), що відображено в рішенні суду.
Необгрунтовані посилання апелянта на невстановлення судом суми боргу за кредитним договором, поскільки, заявляючи позов, позивач надав відповідний розрахунок боргу, процентів та пені (а.с.4). Вказаний розрахунок боргу відповідачем не спростований.
Безпідставні і посилання апелянта на те, що суд не з’ясував чи не погасили повністю або частково борг інші поручителі, 3-ті особи у справі. Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України, яка покладає на сторону обов’язок довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, відповідач був зобов’язаний надати суду докази про повне чи часткове погашення боргу чи хоча б повідомити про них. В даному випадку відповідач ні в суді першої інстанції, ні в суді апеляціної інстанції про такі докази не повідомляв і на них не посилався, заперечуючи проти позову, інші учасники процесу про це суд не повідомляли.
Колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги, що ст.543 ЦК України не надає права кредитору вимагати виконання обов’язку в повному обсязі окремо від кожного із солідарних боржників, як необгрунтовані та такі, що суперечать змісту вказаної норми. Згідно ст.543 ЦК України у разі солідарного обов’язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов’язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Відповідно до даної статті кредитор у разі наявності солідарних боржників має право на пред’явлення окремих позовних вимог незалежно від того, що іншим судом сума заборгованості стягнута з одного з боржника.
Не грунтуються на нормах процесуального права доводи апелянта про те, що інших поручителів - юридичних осіб слід залучити до участі у справі у якості співвідповідачів. Вказані поручителі є юридичними особами і спір між кредитором і ними має вирішуватися в порядку господарського судочинства, а тому суд першої інстанції обгрунтовано залучив їх до участі у справі у якості 3-х осіб, як і боржника, що теж є юридичною особою.
Доводи апелянта про те, що вирішення даного спору мало здійснюватися на підставі права Російської Федерації і не підсудне судам України не грунтуються на законі та укладеному між сторонами договорі поруки.
Відповідно до ч.1 ст.410 ЦПК України іноземні юридичні особи мають право звертатися до судів України для захисту своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст.414 ЦПК України підсудність судам України цивільних справ з іноземним елементом визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.
Вирішуючи справу на підставі законодавства України, суд першої інстанції обгрунтовано виходив із приписів ст.32 Закону України «Про міжнародне приватне право», а також укладеного між сторонами договору поруки, згідно п.6.1 якого всі спірні питання, що виникають із договору поруки вирішуються шляхом переговорів. За відсутності згоди спір між сторонами підлягає вирішенню судом загальної юрисдикції за місцем проживання відповідача.
Таким чином договір поруки, умови якого узгоджені і підписані відповідачем, чітко встановив підсудність даної справи судам України. З огляду на те, що банк направляв в листопаді 2009 р. письмові вимоги до відповідача про сплату боргу, які залишені без задоволення (а.с.21-24), що свідчило про наявність спору, то позивач обгрунтовано звернувся до суду за місцем проживання відповідача, тобто до суду України.
Посилання апелянта на відсутність правових підстав для стягнення боргу на користь
- 4 -
правонаступника позивача - компанії Ютілія Лімітед суперечать матеріалам справи з яких вбачається, що 24.06.2010 р. між ВАТ «Альфа-Банк»і компанією Ютілія Лімітед укладено угоду про відступлення права вимоги, згідно якої банк відступив компанії право вимоги за угодою про кредитування в російських рублях, укладеної 15.12.2008 р. між ВАТ «Альфа-Банк»та третьою особою ТОВ Фірма «Союз-Віктан»ЛТД.
Дана угода відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України є підставою для заміни боржника у зобов’язанні.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія судів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Обухівського районного суду Київської області від 13.01.2011 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту її проголошення.
Головуючий : ___________________
Судді : ___________________ ________________