АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №22а-500\2011 Головуючий у 1 інстанції:
Курдюков В.М.
Доповідач: Дашковська А.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 квітня 2011 р. м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізькій області у складі:
головуючого: Полякова О.З.,
суддів: Городовенка В.В.,
Дашковської А.В.,
при секретарі: Вінник І.С.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Токмацької міської ради на постанову Токмацького районного суду Запорізької області від 16 вересня 2009 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення Токмацької міської ради про визнання неправомірною відмови та стягнення недоотриманої допомоги на оздоровлення,
ВСТАНОВИЛА:
У квітні 2009 року позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Управління праці та соціального захисту населення Токмацької міської ради, де просив визнати незаконними дії посадових осіб Управління праці та соціального захисту населення щодо нарахування щорічної одноразової допомоги на оздоровлення, передбаченої ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", та стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Управління праці та соціального захисту населення Токмацької міської ради на його користь недоплачені суми одноразової щорічної допомоги на оздоровлення за 2006-2008 роки в розмірі 4853,30 грн.
Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на правильність виплат та пропущений строк позовної давності.
Постановою Токмацького районного суду Запорізької області від 16 вересня 2009 року, адміністративний позов ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення Токмацької міської ради про визнання неправомірною відмови та стягнення недоотриманої щорічної допомоги на оздоровлення задоволено частково; визнано неправомірною викладену у відповіді від 20.02.2009 р. відмову Управління праці та соціального захисту населення Токмацької міської ради у виплаті ОСОБА_3 недоотриманої суми щорічної допомоги на оздоровлення; стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Токмацької міської ради на користь ОСОБА_3 недоотриману щорічної допомоги на оздоровлення за 2008 рік в розмірі 1970 гривень.
Управління праці та соціального захисту населення Токмацької міської ради, не погодившись з винесеною постановою подало апеляційну скаргу, де просило скасувати постанову Токмацького районного суду Запорізької області від 16 вересня 2009 року в частині задоволених вимог та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_3 –відмовити. В обґрунтування своїх вимог посилалися на те, що при розгляді справи суд першої інстанції не дав належної оцінки всім доказам. Крім того, згідно з заключними положеннями Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" зазначено, що роз’яснення порядку застосування цього закону проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов’язковим для виконання. 12.07.2005 р. Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 562 "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Відповідно даної постанови розмір щорічної допомоги на оздоровлення інвалідам ІІІ груп становить 90 грн. Дії відповідача щодо виплати щорічної допомоги вважають правомірними.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а постанову суду необхідно залишити без змін.
Судом встановлено, що позивач має статус постраждалого від наслідків чорнобильської катастрофи першої категорії третьої групи інвалідності, а тому має право на пільги і компенсації, встановлені Законом України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що підтверджується наявною в матеріалах справи копією посвідчення Серії НОМЕР_1, виданого 12 жовтня 1995 року (а.с.3), у зв’язку з чим і перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Токмацької міської ради. Таким чином, право позивача на отримання щорічної допомоги на оздоровлення відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" відповідачем не оспорюється.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 4 статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист населення постраждалого внаслідок чорнобильської катастрофи" щорічна допомога постраждалим від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС першої категорії третьої групи інвалідності виплачується у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат. При цьому, розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати (абзац 7 частини 4 статті 48 вказаного Закону.
Суд вірно зазначив, що виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативно-правовими актами, при вирішенні даного спору необхідно застосовувати саме норми Закону, а не постанови Кабінету Міністрів.
Із змісту ст.1 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 р. № 796-ХІІ, не вбачається будь-яких обмежень щодо можливостей застосування розміру мінімальної заробітної плати з метою реалізації норми статті 48 Закону № 796-ХІІ.
Посилання відповідача стосовно правильності визначення позивачу розміру щорічної допомоги на оздоровлення, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки встановлений постановою КМУ № 562 від 12.07.2005 року розмір щорічної допомоги на оздоровлення не відповідає розміру, встановленому іншими законами України.
Позивач звертався до Управління праці і соціального захисту населення Токмацької міської ради з проханням виплатити допомогу в повному обсязі. Письмовою відповіддю від 31.12.2008 р. відповідач повідомив, що грошова допомога на оздоровлення виплачувалася згідно з Постановою КМУ №562 від 12.07.2005 та законів України про державний бюджет на відповідний рік (а.с.9,10).
Відповідно ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Колегія вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано прийняв до уваги посилання відповідача на той факт, що позивач пропустив строк для звернення до адміністративного суду з позовними вимогами щодо визнання дій посадових осіб незаконними та стягнення недоотриманої суми одноразової допомоги на оздоровлення за період з 2006 року по 2007 р., оскільки позивач не обґрунтував поважність причин пропуску вказаного строку, а про порушення своїх прав та законних інтересів щодо грошової допомоги на оздоровлення за вказаний період позивач знав щороку при отриманні грошової допомоги та в суд з позовом звернувся лише 09.04.2009 року, тобто з пропуском встановленого законодавством строку.
Відповідно до статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України, яка визначає наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Що стосується стягнення допомоги на оздоровлення за 2008 рік, то судом першої інстанції правомірно задоволені такі вимоги, оскільки рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 положення п.28 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" якими відповідно було обмежено дію ст.48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" на 2008 рік, визнано неконституційними та такими, що втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Встановлений ще в 1996 році постановою КМУ № 836 розмір щорічної допомоги на оздоровлення протягом тривалих років не змінювався і не відповідає розміру, встановленому іншими законами України.
За таких обставин та з урахуванням вимог статті 48 Закону №796-ХІІ, Управління праці та соціального захисту населення Токмацької міської ради повинно виплатити позивачу щорічну допомогу на оздоровлення за 2008 рік.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та зводяться до намагань обґрунтувати порушення прав позивача відсутністю належних коштів для виконання вимог Закону та рішення Конституційного Суду України, що не може бути прийнято до уваги, оскільки правові висновки та обґрунтування недопустимості порушень з боку уряду чи парламенту держави при розробці та затверджені щорічного бюджету в частині соціальних гарантій та виплат по відшкодуванню завданої шкоди здоров'ю громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи мають преюдиціальне значення як для судів, так і службовців, установ, підприємств та державних органів .
Керуючись п.3 ч.1 ст. 198, ст. 202 КАС України колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Токмацької міської ради –залишити без задоволення.
Постанову Токмацького районного суду Запорізької області від 16 вересня 2009 року по цій справі залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.
Головуючий: Судді: