2-а-901/11

ПОСТАНОВА

Іменем УКРАЇНИ

8 квітня 2011 року Ворошиловський районний суд м. Донецька у складі:

головуючого: судді Князькова В.В.

при секретарі: Леонтьєвій Д.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку справу адміністративного судочинства за позовною заявою ОСОБА_1 до УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області, третя особа – інспектор Кірсанов Олександр Миколайович, про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, суд –

                   ВСТАНОВИВ:

Позивач 20.01.2011 року звернувся до суду з позовною заявою до УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області, третя особа –інспектор Кірсанов Олександр Миколайович, посилаючись на наступне: 12 січня 2011 року о 13 годині 55 хвилин він їхав на своєму особистому транспортному засобі, автомобілі марки «Фольксваген»номерний знак НОМЕР_1 по а/д Харків-Симферополь-Алушта-Ялта на 456 км, коли його було зупинено Інспектором ДПС роти ДПС№3 ОДДЗ, старшим прапорщиком, Кірсановим Олександром Миколайовичем, який пояснив, що він керуючи автомобілем на вищевказаній дільниці а/д рухався зі швидкістю 117 км/год., перевищив швидкість руху на 27 км/год., чим порушив п. 12.6 ПДР України, з чим він не погодився та пояснив що автомобіль по вищевказаній ділянці а/д рухався зі швидкістю 85 км/год., також пояснив інспекторові що у автомобілі встановлено навігатор, який звуковим сигналом попереджає про перевищення швидкості руху. Зазначає, що інспектор його доводи не став слухати і став складати протокол та виніс постанову про адміністративне правопорушення. Фіксування правопорушення відбувалося за допомогою приладу «Радіс 3704». В його напрямку інтенсивно рухались інші автомобілі, тому інспектор ДАІ не міг оцінити рух його т/з, вважає позивач. Зазначає, що запропонував інспекторові показати час та швидкість його автомобіля, а також залучити до протоколу свідків, які могли б засвідчити, що саме ним допущене правопорушення, або використати засоби фіксації - де сталось правопорушення, поблизу якого пошляхового указника виявлено правопорушення та таке інше, однак, інспектор не зважаючи на спірне питання, що виникло при складанні та доведенні факту допущеного правопорушення, відмовив йому у законних вимогах. Свої зауваження з приводу неправомірних дій з боку рядового міліції він відобразив у протоколі.

Також зазначив, що у транспортному засобі знаходився свідок, від якого він просив інспектора ДАІ відібрати пояснення, але він відмовився, пояснив що таке право у нього буде у суді. Свідок, якого зазначено у протоколі є вигаданим, так як на час зупинки та складанні протоколу він не був присутнім.

Відповідно ст. 122 п.1, інспектор повинен довести наявність порушення, скоєного водієм.

Зазначив, що коли працівник ДАІ складав протокол, але він не погоджуючись з протоколом, пояснив, що є юридично не підкованою людиною, що йому необхідно час, щоб він міг скористатися правовою допомогою та мав можливість ознайомитися з матеріалами адміністративної справи, заявити клопотання про допит свідка, який знаходився у його транспортному засобі та підписати постанову у присутності адвоката, його було позбавлено цієї можливості, тому боячись, що у нього відберуть права, змушений був поставити підпис, відображаючи свою незгоду з даним правопорушенням. Крім того, зазначає, на його прохання показати документи, які підтверджували би якість роботи вимірювального приладу «Радіс», інспектор пояснив що такі документи відсутні. Дану постанову вважає такою що не відповідає закону з наступних підстав.

По - перше, постанова про адміністративне правопорушення не є безумовним доказом скоєння особою адміністративного правопорушення. Як вбачається з зазначеної постанови ані свідки, ані поняті не засвідчили факт скоєння ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КпАП України. Будь - яких об'єктивних даних: фотографій, схем або іншого, що б свідчило про зазначення на спірну обставину, а саме на те, що він перевищив дозволену швидкість на вказаній ділянці а/д, що є суттєвим порушенням ст. 256 КпАП України, яка зазначає, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначається «прізвища, адреси свідків і потерпілих, інші відомості необхідні для вирішення справи».

По –друге, згідно ст. 277 КпАП України справа про адміністративне правопорушення розглядається в п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи. Відповідно до ст.280 КУпАП, посадова особа, яка розглядає справу, повинна з' ясовувати чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа на яку покладено стягнення, чи є обставини які пом'якшують чи обтяжують скоєне правопорушення.

По-третє, зазначив позивач, працівником ІДПС були порушені його права, як особи яка притягується до адміністративної відповідальності, які передбачені ст. 268 КпАП України, ще відобразилося у позбавленні його можливості скористатися правовою допомогою при розгляді адміністративної справи.

По-четверте, прилад для вимірювання швидкості «Радіс 3704»є вимірювальною технікою, сфера застосування якого та результатів проведених вимірів повинна відповідати вимогам про ЗУ «Про метрологію та метрологічну діяльність». Саме прибором «Візир»ніби було встановлено порушення ПДР України, однак не надано будь-яких переконливих доказів, а саме, що даний прилад своєчасно пройшов відповідні сертифікацію.

Відповідно до п.2.3 Інструкції з діяльності підрозділів ДПС Державтоінспекції України, від 13 листопада 2006 року №-1111, працівники ДПС, повинні мати необхідну професійну підготовку, високі моральні якості, бути ввічливими і тактовними у спілкуванні з громадянами.

Крім того, зазначив позивач, у спірній постанові не вказано у якому режимі працював прилад фіксації правопорушення - стаціонарному чи рухомому. Відповідно до ст.14-1 п.1 КУпАП законною є тільки фіксація порушення засобами автоматичної фото, або відео зйомки. Фіксація в ручному режимі не відповідає вимогам Закону взагалі.

Відповідно до п. 2.7. Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 22.02.2001 року № 185 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 26.03.2001 року за№ 272/5463 до протоколу долучаються матеріали, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення (рапорти посадових осіб, заяви, пояснення правопорушника, потерпілих, свідків правопорушення, протокол виявлення, знищення тощо). Кожний документ має свої реквізити (дату, адресу, назву, підпис, штамп, печат тощо) і повинен відповідати своєму призначенню, містити достовірну інформацію, відповідати вимогам закону. В порушення Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, затвердженої Наказом МВС України від 22.02.2001 року №-185 і зареєстрованої в Мін'юсті України 26.03.01 року за №-272\5463, відповідно до п.2.11, відсутні дані, яка посадова особа розглядала вказану постанову та прийняла рішення.

Просив визнати неправомірними дії інспектора ДПС роти ДПС №3 ОДДЗ старшого прапорщика Кірсанова О.М., скасувати постанову серії АР1 № 084490 від 12.01.2011 року.

Позивач та представник позивача в судове засідання не з’явився, надали заяву про розгляд справи в їх відсутність, вказавши, що позовні вимоги підтримують.

Відповідач в судове засідання не з’явився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Третя особа –інспектор Кірсанов О.М. у судове засідання не з’явився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено у судовому засіданні, постановою серії АР1 № 084490 від 12.01.2011 року було притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та накладено на нього адміністративне стягнення за порушення Правил дорожнього руху.

Як вбачається з оскаржуваної постанови, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, 12.01.2011 року, керуючи автомобілем «Фольксваген», державний номер НОМЕР_1, перевищив встановлену швидкість руху, чим порушив Правил дорожнього руху.

Відповідно до статті 7 КУпАП України, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно статті 246 КУпАП України, порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.

Статтею 268 КУпАП, передбачено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, та користуватися іншими правами.

В даному випадку інспектор склав постанову, не надавши позивачу скористатися правовою допомогою, чим порушив норми ст.268 КУпАП. Крім того, винність позивача не підтверджена доказами.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадській порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.    

Зазначена постанова винесена з порушенням ст. 33 КУпАП, яка визначає, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим кодексом та іншими законами України. При накладанні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступень його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.    

При винесенні оскаржуваної постанови, цього зроблено не було, та посадовою особою яка винесла цю постанову вимоги закону не враховані.    

При винесенні постанови були порушені права позивача, передбачені ст. 268 КУпАП, а саме: особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи; давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням. Всіх наданих позивачу цим законом прав він був позбавлений, що є порушенням процесу при розгляді справи про адміністративне правопорушення.

В даному випадку інспектор склав постанову, не надавши позивачу скористатися правовою допомогою, чим порушив норми ст.268 КУпАП. Крім того, винність позивача не підтверджена доказами.

Окрім того, в протоколі про адміністративне правопорушення в порушення ст.256 КУпАП не було зазначено адреси свідка з боку водія.

 Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про незаконність винесеної у відношенні ОСОБА_1 постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності.

На підставі ст.ст.9, 256, 268, 280, 283 Кодексу України про адміністративне правопорушення та, керуючись ст.ст.160-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до УДАІ ГУМВС України Запорізькій області, третя особа –інспектор Кірсанов Олександр Миколайович, про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення –задовольнити.

Визнати неправомірними дії інспектора ДПС роти ДПС №3 ОДДЗ старшого прапорщика Кірсанова Олександра Миколайовича щодо складання постанови серії АР1 № 084490 від 12.01.2011.

Скасувати постанову серії АР1 № 084490 від 12.01.2011 року у справі про адміністративне правопорушення.

Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.

Постанову надруковано у нарадчій кімнаті у одному примірнику.

Суддя Ворошиловського районного суду

м. Донецька                                                                                                                   Князьков В.В.